Наразі економічна конкуренція в Україні є відсталою у порівнянні з європейськими країнами. Законодавство, що регулює зазначені відносини, має безліч колізій та невідповідностей. Це сталося внаслідок того, що за весь час незалежності України цій сфері приділялося вкрай мало уваги, що призвело до наявності таких проблем як монопольні зловживання, здійснення антикокурентних узгоджених дій серед суб'єктів господарювання та органів державної влади. Така ситуація впливає на інвестиційний клімат у країні, а також затримує її економічний розвиток. Найбільше страждає малий та середній бізнес, який має забезпечити розвиток конкурентного середовища, створення нових робочих місць та інших чинників, що разом мають сприяти розвитку економіки України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте проблеми, які наразі існують, потребують проведення реформи конкуренційного процесу. За ініціативою Комітету з питань економічного розвитку, 28.11.2020 р. у Верховній Раді України відбувся круглий стіл щодо конкуренційно‑антимонопольної реформи, на якому були висвітлені найбільш актуальні питання у цій сфері. Основні зміни, які запропонувала запровадити ініціативна група, діляться на два напрямки:
- Конституційна реформа конкуренційого процесу. Встановлена необхідність закріплення на конституційному рівні заборони здійснення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання (ст. 42 Конституції України), врегулювання питання щодо призначення та звільнення Голови та державних уповноважених АМКУ.
- Реформа конкуренційного процесу шляхом внесення змін до ЗУ «Про захист економічної конкуренції», ЗУ «Про Антимонопольний комітет України», що полягають у створенні спеціалізованого суду з розгляду справ щодо порушення конкуренційного законодавства, вдосконаленні системи відшкодування завданої шкоди в судовому порядку, встановленні повноважень АМКУ щодо перевірок суб'єктів господарювання, призначення штрафів, впровадження нових інститутів (settlement, leniency) та щорічного звітування АМКУ на пленарному засіданні Верховної Ради України тощо.
Обговорюючи реформу під час круглого столу, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Світлана Панаіотіді пояснила, що у зв'язку з тим, що конституційна реформа є дуже складним та довгим процесом, процедурно планується спочатку прийняти зміни до законів, а тільки потім — до Конституції.
Таким чином, до Верховної Ради України був поданий Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно‑антимонопольної реформи» №2730 від 14.01.2020 р., який зараз знаходиться на опрацюванні в комітеті. Зміни законодавства у сфері конкуренції враховують рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку, які були надані під час співробітництва ОЕСР з АМКУ починаючи з 2008 р.
Що пропонує Законопроект №2730?
Розглянемо основні та найбільш цікаві зміни.
- Судова реформа. Пропонується створення спеціалізованого суду — Вищого суду з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції, до повноважень якого належатиме вирішення спорів у сфері конкуренції, окрім оскарження рішень АМКУ у сфері розгляду скарг про порушення законодавства про публічні закупівлі, а також спори про відшкодування шкоди, завданої порушенням конкуренційного законодавства.
Наразі такі спори розглядають господарські та адміністративні суди України, що не дуже ефективно, оскільки створюється неоднакова практика, а також через наявність правової невизначеності у питанні розв'язання спорів щодо дій АМКУ. Спори стосовно конкуренції є дуже специфічними, а тому з метою ефективного вирішення вони потребують розгляду судами з наявністю відповідної компетенції.
Отже, вважаємо, що ця реформа вирішить проблему судової практики у сфері конкуренційного законодавства та забезпечить формування єдиної сталої судової практики. Однак спори у сфері оскарження рішень АМКУ в публічних закупівлях, на нашу думку, також логічніше б було віднести до компетенції нового суду, оскільки публічні закупівлі є частиною конкурентного процесу. Окрім того, основні порушення щодо здійснення узгоджених антиконкурентних дій здійснюються саме під час проведення закупівель за державні кошти.
- Щодо перевірок суб'єктів господарювання. Окрім розгляду спорів про порушення конкуренційного законодавства, новий суд надаватиме дозволи АМКУ на перевірку бізнесу, а також матиме можливість проводити самостійний аналіз ринків та своїм рішенням підтверджувати або не підтверджувати рішення комітету, в тому числі в питанні визначення розмірів штрафів, які призначає АМКУ.
Також Законопроектом №2730 встановлюється обов'язковість наявності ознак порушення конкуренційного законодавства в діях суб'єктів господарювання для проведення перевірок органами АМКУ. Сьогодні АМКУ має можливість перевіряти бізнес і без наявності таких ознак, що порушує принцип правової визначеності та не відповідає вимогам європейського законодавства.
- Впровадження нових інститутів — врегулювання спору між органом АМКУ та суб'єктом господарювання (Settlement), встановлення порядку й підстав для звільнення від відповідальності учасників антиконкурентних узгоджених дій (Leniency). Процедура врегулювання спору (Settlement) дозволить АМКУ більш ефективно виявляти та припиняти правопорушення, а суб'єкти господарювання матимуть можливість зменшувати розмір штрафу за здійснене правопорушення. Зміни сприятимуть вирішенню ще однієї проблеми — зменшиться відсоток невиконаних рішень АМКУ.
Щодо звільнення від відповідальності (Leniency), то таку можливість може отримати учасник антиконкурентних узгоджених дій, який раніше ніж інші учасники цих дій добровільно повідомив АМКУ про здійснення антиконкурентних узгоджених дій, передбачених пп. 1‑4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». До того ж інші учасники можуть розраховувати на зменшення штрафних санкцій у разі сприяння АМКУ в розслідуванні порушення.
Автори законодавчої ініціативи вважають, що запровадження цього інституту дозволить розпочати в Україні рішучу боротьбу з антиконкурентними узгодженими діями суб'єктів господарювання. З цим можна частково погодитися. Звісно, суб'єкти господарювання, керуючись недовірою до «бізнес-партнерів», побоюватимуться здійснювати такі порушення. Проте зазначене впровадження не вирішить проблеми взаємодії між «своїми» підприємствами, оскільки надаватиме можливість порушнику повністю уникнути відповідальності, «пожертвувавши» пов'язаним підприємством.
- Набуття рішеннями органів АМКУ про накладення штрафів статусу виконавчого документа. Якщо порушник протягом 2‑х місяців з дня одержання відповідного рішення не виконує його в добровільному порядку, то АМКУ видає наказ, який є підставою для стягнення штрафу в примусовому порядку. Наказ набирає чинності з дня його прийняття та передається комітетом до органів виконавчої служби.
Однак наразі діє норма, що передбачає нарахування пені за прострочення сплати штрафів, призначених АМКУ. Законопроект №2730 пропонує вилучити таку норму як неефективну у процесі стимулювання порушників до сплати штрафів. Тобто спрощується процес стягнення штрафних санкцій, накладених АМКУ, що має підвищити рівень виконання рішень порушниками конкуренційного законодавства.
- Надання рівних повноважень щодо накладення штрафів органами АМКУ. Сьогодні штрафи, визначені у відсотках доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції, накладаються виключно АМКУ та адміністративною колегією АМКУ. Адміністративні колегії територіальних відділень АМКУ, які розглядають близько 90% усіх справ про порушення конкуренційного законодавства, обмежені у накладенні штрафів у межах 68 тис. грн. У зв'язку зі знеціненням національної валюти зазначена санкція не є ефективною. Законопроектом №2730 пропонується виключити зазначені обмеження.
Окрім того, Законопроектом №2730 змінюється порядок та форма звітування АМКУ перед Верховною Радою України — встановлені обов'язкові реквізити звіту та обов'язок щорічного звітування АМКУ на пленарному засіданні Верховної Ради України; розмір плати у разі подання заяв про надання дозволу на концентрацію, узгоджені дії, надання висновків, передбачених ст. 14, 29 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у бік збільшення; адміністративні колегії територіальних відділень АМКУ у справах про порушення конкуренційного законодавства, відповідальність за які передбачає накладення штрафів, очолить державний уповноважений АМКУ.
Отже, сьогодні існують серйозні передумови для зміни конкуренційного процесу в Україні, запровадження нових правових інститутів, спрямованих на вдосконалення національного законодавства в цій сфері, що стало результатом багаторічної співпраці ОЕСР та АМКУ. Перший крок у вигляді подання Законопроекту №2730 вже здійснений, хоча ефективність змін оцінювати зарано. Наразі очікуємо результатів розгляду законопроекту.