Надцінність сучасності
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якісний зв'язок — найактуальніший запит сучасності як у міжлюдському, так і в технічному вимірах. Попит, як відомо, породжує пропозицію. На відрізку модернізації стандартів зв'язку від впровадження LTE‑A (де факто 4G) до підготовки до 5G‑ери комунікаційний бізнес-сегмент зазнає жорсткої конкуренції. Враховуючи досвід впровадження попередніх поколінь G‑зв'язку, багато хто прагне експансіонувати найвигідніше та перспективне місце під сонцем у цьому сегменті — 5G‑екватор.
Ще 34 роки тому на шлях побудови якісного зв'язку стала однойменна американська компанія Qualcomm (від англ. Quality Communications — якісний зв'язок). Qualcomm займається розробкою, дослідженням та виробництвом безпровідних засобів зв'язку (модемів) та чіпсетів (чіпів, процесорів, мікросхем, систем на кристалі), спеціалізуючись на виробництві мобільних чіпів для флагманських смартфонів.
Чіпсетові тренди
З огляду на патентні ліцензійні баталії між виробниками чіпів та виробниками смартфонів, ринок виробництва мобільних процесорів зазнав суб'єктних змін. Зокрема, у 2018 р. ринок вартістю в 1,67 млрд доларів США з річним приростом на 1,5% мав таку структуру: Qualcomm — 45%, Apple — 17%, Samsung — 14%, HiSilicon (Huawei) — 8%, MediaTek — 11% та UniSOC — 5%. Тобто частка чіпів власної розробки виробниками смартфонів сьогодні становить майже 40% ринку.
Для порівняння розглянемо структуру ринку у 2014 р.: Qualcomm — 52%, Apple — 18%, MediaTek — 14% та інші — 16%. Отже, в умовах автономізації флагманських виробників смартфонів ринкова частка Qualcomm за 5 останніх років зменшилася на 7%, проте Qualcomm та MediaTek залишаються найбільшими світовими постачальниками мобільних чіпів. При цьому тайванський MediaTek переорієнтувався на смартфони на базі Android OS середньої цінової категорії. Географічно ринок на 8% змістився у конкурентному південно-східному азійському напрямку.
Укус дракона
Реалізація Qualcomm своїх основних продуктів — чіпів та модемів під назвою Snapdragon (переклад з англ. — укус дракона), враховуючи стабільно монопольні частки компанії на національних і світових ринках чіпів та модемів різних стандартів зв'язку (2G, 3G та 4G) у різні періоди, породила ефект доміно антимонопольних розслідувань. Зокрема, за останніх 10 років антимонопольні відомства світу визнали вчинення Qualcomm порушення у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом усунення конкурентів з ринку постачання 3G‑чіпів у вигляді встановлення хижацьких (занижених) ставок роялті для покупців, нав'язування покупцям додаткових товарів у вигляді продажу «пакетних ліцензій» та обмеження конкурентам доступу на ринок постачання 4G‑чіпів у вигляді нав'язування покупцям умови про ексклюзивність. Такі антиконкурентні монопольні практики обійшлися Qualcomm у понад 2,7 млрд доларів США.
Антимонопольні пригоди Qualcomm на фоні світової тенденції уповільнення розвитку індустрії смартфонів за останні 5 років породили від'ємний прибуток компанії у розмірі майже 5 млрд доларів США з позитивним прогнозом на 2019 р. на рівні 2017 р.
5G за ціною монополії
Результатом антимонопольних санкцій стали не лише фінансові втрати для Qualcomm. Діючи на випередження, конкуренти та виробники смартфонів, як потенційні покупці Qualcomm у державах-санкціонерах Південній Кореї та Китаї, активували власне виробництво 5G‑чіпів, щоб не допустити монопольних зловживань. Конкуренти керуються алгоритмом Qualcomm, апробованим на 4G LTE-продуктах. Зокрема, в кінці 2019 р. Qualcomm планує випустити 5G‑чіп Snapdragon 865 у двох версіях: модифікація Kona буде оснащена інтегрованим 5G‑модулем, а Kona55 Fusion поєднає базовий чіп та зовнішній 5G‑модем. Це дозволить врахувати регіональні особливості покупців.
Однак вихід з гри Intel (перефокусування на 4G- та 5G‑модемів для ПК та інших розумних домашніх приладів), санкціонування США HiSilicon, нішева переорієнтація MediaTek, самоорієнтованість Samsung, юнацька ринкова кволість UniSOC та врегулювання спору з Apple, зокрема, шляхом підписання 6‑річного ліцензійної угоди на фоні позаконкурентної якості Snapdragon 865 (швидкість завантаження даних 7 Гбіт/сек.), безперечно, можуть зміцнити монопольне становище компанії, консервуючи її монопольну ДНК. Монопольна 5G‑макромолекула Qualcomm, зашита у мікросхему прогресивного майбутнього, має два варіанти подальшого розвитку: або стати антиконкурентною, або простимулювати конкуренцію. Вважаємо, що досвід попередніх монопольних G‑продуктів не виявиться зайвим для Qualcomm.