Взаємини бізнесу та Антимонопольного комітету України, як і взаємини бізнесу із державою в цілому, можуть бути предметом конструктивної критики. Відповідна конструктивна критика та адекватна реакція на неї можуть сприяти розвитку та упорядкуванню ситуації на ринках.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Саме тому, ми вирішили взяти на себе сміливість та окреслити принаймні певну частину наявної проблематики, стосовно якої є сподівання, що бізнес та АМКУ зможуть найближчим часом досягнути якогось консенсусу.
Реформування законодавства
Перше і найважливіше питання, яке постає перед будь-яким бізнесом при потребі взаємодіяти з АМКУ - це питання системи координат, в якій такий бізнес повинен цю взаємодію проводити. Цю систему координат визначає наявна нормативно-правова база. Тут, об’єктивно, є ряд питань до держави: в розрізі законодавчих актів – відсутність узгоджених між собою ініціатив стосовно внесення змін до існуючих законів та, в розрізі нормативних актів АМКУ – стосовно відсутності активного та сталого підходу до ініціювання, публічного обговорення та проходження необхідних змін по наболілих питаннях, до прикладу, пов’язаних із прийняттям оновлених методик визначення ринку та монопольного становища. Окрім цього, наявне законодавство потрібно в цілому осучаснити, при цьому не лише модернізувавши важелі, якими оперуватиме АМКУ, але і надавши бізнесу адекватні засоби захисту під час взаємодії з АМКУ.
Кажучи простими словами: бізнес чекає системного та стратегічного підходу з боку АМКУ. Для початку, Комітету слід розробити певну дорожню карту, яка відображатиме бажану систему координат, тобто законодавче регулювання. Після розробки такої дорожньої карти, яка повинна відбуватися обов’язково за участі та з урахуванням думок бізнесу, Комітету слід оперативно перейти до її реалізації – приймати відповідні нормативні зміни на рівні АМКУ та просувати зміни, які потребують участі законодавчого та інших органів.
Наслідки відсутності подібного підходу до реформування законодавства можна побачити саме зараз. Існує велика кількість законодавчих ініціатив, значна частина яких є дійсно позитивною, однак, через брак єдиного підходу та неузгодженість між собою проектів оновленого законодавства такі позитивні ініціативи тривалий час залишаються лише на папері.
Системний підхід до правозастосовної практики
Друге надзвичайно важливе питання, яке хвилює будь-який бізнес в контексті взаємодії з АМКУ – це системність та послідовність Комітету у застосуванні конкуренційних правил. Без розуміння того, що підходи АМКУ є визначеними та системними бізнес не може належним чином спрямувати свою діяльність у абсолютно правове поле, адже трактування тієї чи іншої норми бізнесом та Комітетом у різних кейсах суттєво відрізняються.
Прикладом можуть слугувати нещодавні справи на ринках молочних продуктів, де Комітет суттєво відійшов від, як вже здавалося бізнесу, сформованої практики обрахунку штрафів відповідно до затвердженої АМКУ методики та наклав максимально можливі штрафні санкції як на компанії, які неодноразово порушували законодавство про захист від недобросовісної конкуренції, так і компанії, які вперше мали справу із Комітетом.
Також, доволі неочікуваними та дивними виглядали рекомендації, які були надані певним гравцям фармацевтичного ринку, та в ході прийняття яких Комітет навіть не вважав за потрібне отримати думки та проаналізувати позиції власне фармацевтичних компаній.
В цьому контексті надзвичайно позитивною ініціативою могло б бути прийняття певних роз’яснень та узагальнень практики, якими б Комітет окреслював свої сформовані підходи до розгляду тих чи інших типових кейсів. Без сталості таких закріплених підходів на практиці бізнес залишатиметься у «підвішеному» стані в розрізі взаємовідносин з АМКУ.
Робота АМКУ із заявами про порушення конкуренційного законодавства
Не будемо лукавити і стверджувати, що Комітет б’є байдики – новинні стрічки доволі часто рясніють повідомленнями про численні активності АМКУ: розпочаті розслідування, дослідження ринків, гучні кейси із суттєвими штрафами, тощо. Однак, якщо більш детально подивитися на згадані інформаційні приводи, то можна дійти до висновку, що більшість таких активностей було згенеровано за власною ініціативою Комітету, в той час як кейси, які розпочаті за заявами заінтересованих осіб, для прикладу, за заявами компаній-конкурентів, які постраждали від незаконних дій порушників, – відносна рідкість.
Для розуміння даної проблематики потрібно спершу провести чітку лінію розмежування між цими двома типами кейсів. Перший випадок (кейси за ініціативою Комітету) – це переважно ситуації, коли порушення тривають довго (інколи роками) та мають суттєвий розголос в цілому на ринку чи серед споживачів.
Такі кейси привертають увагу АМКУ та громадськості і, якщо абстрагуватися від випадків, коли в ході судових спорів рішенням Комітету бракувало необхідних аргументів чи захисникам порушників вдавалося майстерно зруйнувати позицію Комітету, то рішення по таких справах рідко коли викликали протиріччя всередині Комітету та змушували вагатися у прийнятті того чи іншого рішення.
Однак, є й інший тип кейсів, де предметом розгляду стають скарги конкурентів порушників, яким набридло свавілля порушників та те, що у Комітету не доходять руки до нагальної для них проблематики, чи така проблематика взагалі не відома та не доступна широкому загалу. З такими кейсами у Комітету об’єктивно можуть виникати труднощі. В таких ситуаціях компанії нерідко стають свідками затягування таких складних кейсів та навіть відмов від їх розгляду. Це однозначний мінус не тільки в плані зниження ефективності роботи Комітету, але і з точки зору демотивації потенційних скаржників. Компанії, які мали негативний досвід співпраці з АМКУ (як приклад, безрезультатну скаргу на протизаконні дії конкурентів чи держави) декілька разів обміркують, чи слід наражатися на ризик наступити ще раз на ті самі граблі. Таким чином, недостатня довіра бізнесу до АМКУ та наявна система контролю за дотриманням конкуренційних правил дає збій та не охоплює усього масиву правопорушень, що, в ідеальній системі координат забезпечувалося б синергією розслідування кейсів за ініціативою Комітету, які «на виду», та завуальованих проблем, які з’являються на поверхні завдяки проактивній позиції бізнесу.
Державна допомога
Комунікації стосовно того, що законодавство про державну допомогу є новою сферою для Комітету, та того, що наразі руки АМКУ зв’язані через наявність чи відсутність тих чи інших законодавчих положень всі чули неодноразово. Багато в чому можна погодитися із цією логікою, однак, Комітет міг би ефективніше працювати над розвитком своєї правозастосовної практики у цій сфері.
Зокрема, ми розуміємо, що найбільш ефективним способом дати серйозний меседж на ринок стосовно того, що регулювання державної допомоги не залишатиметься поза прискіпливою увагою Комітету було б успішне розслідування гучних справ із впливовими отримувачами державної допомоги. Сподіваємося, що такий підхід знайде своє відображення найближчим часом та АМКУ почне «на повну» використовувати ті можливості, які надає чинне законодавство про державну допомогу.
Також ми сподіваємося, що держава в цілому підтримає ініціативи АМКУ, адже повне, правильне та ефективне застосування тих інструментів, які містяться у відповідних положеннях Угоди про Асоціацію з ЄС та Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», дозволить отримувачам такої державної допомоги мати чітку систему координат, в межах якої вони слідкуватимуть за дотриманням законодавства, їх конкуренти матимуть змогу захистити свої права у разі нечесної гри з боку надавачів та отримувачів допомоги. Більше того, за таких умов держава заощадить мільярди бюджетних коштів та не намагатиметься залізти у кишені чесних платників податків кожного разу, коли доводиться латати бюджетні дірки, які з’являються внаслідок непродуманого розпорядження державними коштами.
Таким чином, очевидно, що поле для вдосконалення у АМКУ є доволі значним. Однак, за умови наявності волі до змін та бажання почути іншу сторону (бізнес), всі ці питання є такими, які матимуть вирішення у майбутньому. Більш того, активно дослухаючись до слушних ініціатив бізнес-об’єднань, асоціацій та бізнесу в цілому, Комітет має високі шанси підвищити рівень довіри до себе та ефективно використати напрацьований роками досвід бізнесу для підвищення ефективності власної роботи та покращення конкуренції на ринках.