Якщо абітурієнт обирає майбутню професію між умовним інженером та юристом, у більшості випадків вибір зупиняється на останній. Юрист – одна з найпопулярніших професій в Україні з часів незалежності. Така популярність пов’язана з певними стереотипами: престижність професії, висока заробітна плата та відсутність необхідності знання математики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Під час кожної вступної компанії напрямок «Правознавство» опиняється в топі. Остання не стала винятком. За даними Міністерства освіти України, у 2019 р. 65 077 абітурієнтів подали заявки на вступ за напрямком «Правознавство». Це означає, що щороку на ринку праці з’являються десятки тисяч юристів. Тому постає цілком логічне питання, яку юридичну компанію обрати молодому юристу?
Ситуація на ринку праці
За даними сайту з пошуку роботи rabota.ua, на ринку праці більшість шукачів юридичної професії – це молоді фахівці у віці до 25 років. Тобто ринок праці перенасичений молодими та енергійними спеціалістами, тобто міленіалами, які відрізняються від своїх старших колег новими поглядами та вимогою особливого ставлення до себе.
Вибір очевидний?
Як представник цього покоління можу сказати, що міленіали бажають все та одразу. Це означає, що незважаючи на свій вік, міленіал зацікавлений у нестандартних проєктах, гідній оплаті праці та належному ставленні до себе. Звичайно, в багатьох випадках подібні амбіції не підкріплюються достатнім рівнем знань та професійних навичок, проте трапляються непоодинокі випадки, коли юрист у свої 25 років має більше ніж 5 років позитивного бекграунду. Такий спеціаліст не погодиться працювати в юридичній фірмі, в якій його основним функціоналом буде ксерокопіювання та щоденні експедиції на пошту, навіть якщо це одна з провідних компаній юридичного ринку.
Яку ж фірму обрати міленіалу?
Великі юридичні фірми мають свою чітку структуру, розподіл повноважень та багаторічні традиції. Штат такої юридичної фірми може налічувати близько сотні юристів, що свідчить про високу конкуренцію. До того ж у подібному середовищі міленіал не завжди отримує достатньої уваги, а його креативні ідеї можуть бути не сприйняті колегами. Тому для задоволення власних амбіцій міленіалу потрібно докласти значні зусилля та витратити не один рік. Однак терпіння – це не історія для типового міленіала.
Менші юридичні фірми надають більше можливостей для задоволення власних амбіцій. Простір для творчості в такій фірмі значно більший, ніж в умовному топі. Це пов’язано з багатьма чинниками (менший рівень конкуренції, більший рівень уваги та сприйняття в середині фірми тощо). Варто зазначити, що в деяких випадках рівень заробітної плати в середніх юридичних компаніях не поступається лідерам ринку. Тому в сукупності згаданих чинників середні або малі юридичні фірми є чудовим вибором для продовження кар’єри міленіала. Однак це позиція юриста, але чи збігається вона з політикою роботодавця.
Хто кого обирає?
Наразі ні для кого не секрет, що кон’юнктура ринку праці змінилася. Окрім усім звичної конкуренції, трендом стає те, що майбутні працівники обирають своїх роботодавців на паритетних правах з останніми. Саме тому в багатьох компаніях процесу відбору та полюванню на таланти відводиться ключова роль у стратегії управління персоналом. Чому так сталося? Все просто! Насправді, обидві сторони мають єдину мету – якнайкраще підійти один одному для спільного задоволення потреб.
Як і якого роботодавця обрати?
Відповідь очевидна: потрібно обирати того, хто відповідає вашим очікуванням. Однак перш ніж розпочати пошук будь-якої роботи, спочатку потрібно окреслити для себе «карту пошуку». Для цього необхідно відповісти на декілька нескладних запитань:
- Яка моя мета? Мабуть, це питання є найважливішим. Відповідь «отримати роботу» не підходить. Потрібно зануритися глибше. Найпоширенішими драйверами є отримання таких благ як досвід чи реалізація вже набутого досвіду, прибуток, професійне або кар’єрне зростання, розширення професійного світогляду чи зміна сфери діяльності тощо.
- Який саме досвід я хочу отримати? Важливо, щоб відповідь мала якісний характер. Наприклад, досвід складання процесуальних документів, участі в судових засіданнях або взаємодії з державними органами (якими саме), досвід консультування (яких саме клієнтів, у якій сфері), досвід реалізації проєктів чи участь у політичній діяльності.
- Які мої критерії вибору роботодавця? Відповідь на це питання зазвичай достатньо прагматична і стосується сфери діяльності наймача. Наприклад, це державні та силові структури або приватний бізнес та консалтинг, фінансовий, банківський чи страховий сектор, а також це можуть бути великі міжнародні чи національні компанії у сфері FMCG, агро, IT, виробництва тощо. Відповідаючи на зазначене питання, важливо відкинути всі хайпові речі та замислитися над тим, в яку з цих сфер вам дійсно було б цікаво зануритися і стати амбасадором свого роботодавця.
- В яких умовах я хочу працювати? Це питання зазвичай містить всі ті «плюшки», які роблять наші робочі будні більш комфортними. Наприклад, гнучкий графік або демократично-дружній стиль у керівництві, відсутність дрес-коду, можливість працювати віддалено, корпоративне навчання, англійська мова, страхування за кошти роботодавця, печиво на кухні тощо (до речі, офіційне працевлаштування, відпустка та лікарняні також у цій категорії).
- Якою я бачу подальшу перспективу в трудових відносинах та скільки свого ресурсу я планую на це витратити? Щоб відповідь була повною, варто поставити собі ще декілька стратегічних питань. Що я погоджуюся виконувати зараз? Якої ролі та зони відповідальності прагну в майбутньому. Який максимальний строк на кожному щаблі моєї кар’єри буде для мене комфортним?
- Мої фінансові очікування. Варто рівнятися на ринкову вартість вашого ресурсу та не соромитися це озвучувати роботодавцю.
Поради щодо працевлаштування
- Якщо це старт вашої кар’єри, не нехтуйте ярмарками вакансій, хакатонами. З третього курсу університету починайте моніторити пропозиції довгострокових стажувань в компаніях, які вас цікавлять. Як правило, такі пропозиції розміщуються на кар’єрних сайтах у розділі «Студенти, початок кар’єри», на корпоративних сторінках у соцмережах та офіційних сайтах компаній.
- Своїм резюме потрібно займатися. Наповнюйте його не тільки досвідом роботи, але й різноманітною проєктною роботою, тренінгами, корисними хобі та захопленнями. Якщо ви ще досі «ноу спік інгліш» або друкуєте лише двома пальцями – ви знаєте, над чим вам варто попрацювати.
- Нетворкінг – мастхев сьогодення. Розширюйте мережу своїх контактів з різних сфер життя і бізнесу. Це важливо робити як офлайн, так і онлайн. Хутчіш реєструйтеся, наприклад, у LinkedIn і долучайте до друзів людей, чиє професійне життя чи сфера діяльності вас цікавить. По-перше, це додаткове і безпосереднє джерело інформації, а по-друге, це можливість заявити про себе та зав’язати корисні контакти.
- Репутація – це важливо. Насправді, рекомендації колишніх роботодавців чи колег можуть мати вплив на прийняття рішення на вашу користь. Намагайтеся співіснувати, а головне – прощатися зі своїми колегами максимально екологічно.
- Будьте у тренді – періодично виходьте на ринок праці. Відвідуйте співбесіди, спілкуйтеся з рекрутерами. Таким чином, ви знатимете, що зараз потребує бізнес у розрізі вашої професії, а також зможете отримати зворотний зв'язок про вас як про професіонала, щоб використати це для свідомого і цільового саморозвитку.
З чого почати?
Використовуйте будь-які кар’єрні можливості, які вам випадають. Серйозно, хапайте пропозиції програм стажувань, різноманітних проєктів, лідируйте експериментальні групи, погоджуйтеся на відрядження, долучайтеся до того, чого раніше ніколи не робили, щоб набути те, що найбільше цінує більшість роботодавців – досвід, нестандартне мислення, спрямованість на результат, оптимізм та командну роботу.
Вдалих вам співбесід!