Пригадайте, коли востаннє Ви байдикували? Провести в ліжку цілісінький день, навіть якщо цей день – вихідний, сучасний юрист може, лише якщо він занедужав. Звісно, з цього правила є щасливі винятки, проте економічні умови не залишаються осторонь професійної динаміки, і ось уже в юриста, який щойно дав собі чесне слово не відповідати хоча б на мейли у вихідні, недільний вечір минає за розмовою з клієнтом у скайпі. Скільки це триватиме – невідомо, але однієї погожої днини такий юрист раптом відчує, що все він знає і може, і в житті у нього все вже було, а якщо й не було, то воно йому й не треба.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Швидше за все, ніхто цього не помітить, а сам він не зверне на це нове відчуття належної уваги аж доти, доки не втратить будь-яку мотивацію до роботи…
Одна моя знайома, яка до цього працювала юрисконсультом, нещодавно влаштувалася на роботу в юридичну фірму. «А Ви добре подумали? – запитали її на співбесіді. – Нам потрібен постійний працівник, але всі, хто проходить через цей досвід, зрештою зраджують професію. Ваш попередник відкрив школу йоги, а його попередник став літератором».
Отже, ось у що може вилитися згасання цікавості до роботи в найгіршому варіанті, у найліпшому – настане відпустка, юрист відпочине, і у променях його посмішки колеги й думати забудуть про колишні негаразди. Однак для цього потрібно вміти відпочивати.
«Навіть паузи можуть дарувати насолоду, якщо сприймати їх як можливість посидіти в тиші й подумати про головне. Необов’язково весь час щось робити. Іноді треба просто жити. Навіть людина, яка постійно чимось зайнята, хоче відволіктися від своїх справ. Може бути, що їй іноді треба ні про що не думати, а просто зайнятися собою», – переконаний знаний в усьому світі фінансовий консультант
Бодо Шефер. «Робота заповнює весь відведений для неї час; значущість і складність її зростають прямо пропорційно часу, витраченому на її виконання», – вважає, у свою чергу, Артур Блох, добре відомий юристам, знайомим із законами Мерфі.
Не сприймайте негаразди занадто емоційно
На думку авторитетних психологів, послідовників професора В. Бойка, таке ставлення до роботи можна розглядати як «інтенсивну інтеріоризацію», тобто надмірне сприйняття і переживання обставин професійної діяльності. Це психологічне явище виникає у людей з підвищеною відповідальністю за доручену справу або виконувану роль.