На мою думку, стресостійкість – це якість, над удосконаленням якої необхідно працювати щодня, особливо, якщо робота безпосередньо пов’язана з людьми й потребує надмірної виваженості та сконцентрованості. По-перше, для підвищення стресостійкості необхідно тверезо оцінювати будь-які стресові ситуації, відкинувши зайві емоції, і розуміти, що безвихідних ситуацій не буває, а будь-який досвід, навіть якщо він негативний, стає у пригоді та робить людину досвідченішою і міцнішою. По-друге, важливо вміти якісно відпочивати та розслаблятися. Це може бути все, що завгодно – похід у кіно, на концерт, поїздка за місто, перегляд улюбленого фільму або читання цікавої книги.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
І, по-третє, бажано мати улюблене заняття (хобі), займаючись яким можна відволіктись від проблемної ситуації та переключитися на приємні моменти свого життя.
Крім того, існує така практика, коли працівнику, який став жертвою синдрому «професійного вигорання», доручають виконувати інше коло завдань або переводять працювати до іншого офісу чи підрозділу компанії. Дуже важливо для роботодавця завчасно розгледіти симптоми такого синдрому і надати перспективному працівникові можливість спробувати себе в іншій сфері діяльності в межах однієї професії. У багатьох випадках зміни умов праці йдуть на користь людині, і вона починає почуватися комфортно, виконуючи покладені на неї нові обов’язки, прокидається інтерес та з’являється натхнення, що, звичайно, відображається на результатах роботи в цілому.