13 December 2021, 17:15

Не юриспруденцією єдиною. Яких навичок від успішного юриста вимагає ХХІ століття

Опубліковано в №23 (753)

Єгор Кузьменко
Єгор Кузьменко «АМБЕР, ЮК» юрист, магістр права

У сучасній Україні професія юриста досі залишається однією з найпопулярніших. І це недивно, адже наше повсякденне життя регулюється масштабною законодавчою базою. Та незважаючи на таку популярність, успішний фахівець не може не володіти широким спектром професійних навичок. Образ сучасного юриста змінюється разом зі стрімким розвитком світу, тому існує необхідність постійного самовдосконалення. Активне розповсюдження цифрових технологій трансформує більшість сфер нашого життя, і професія юриста не може залишатись осторонь. Хороший юрист повинен мати навички аналітичної роботи, вміти грамотно розставляти пріоритети та взаємодіяти з різними людьми. Загалом список необхідних навичок є практично невичерпним.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Тож якими здібностями має володіти успішний юрист у ХХІ столітті?

Професійне мислення

Найбільш яскравим і чітким показником професійності юриста є розвинене професійне мислення. Висококваліфікований юрист здатний мислити логічно, тобто осмислювати факти за допомогою чітких юридичних понять та конструкцій, зокрема, давати правильну юридичну оцінку таким фактам. У професійному мисленні юриста встановлюється зв’язок між діяльністю та метою, здійснюється перенесення юридичних знань з однієї ситуації на іншу. Уміння юридично мислити означає цілеспрямовано оперувати поняттями в умовах юридично значимої практичної задачі.

Етичні якості

Сьогодні серед найважливіших професійних якостей юриста розглядаються не тільки професійні знання, вміння та навички, а й етичні якості. Дослідження показують, що професійний рівень юристів багато в чому визначається саме розвитком моральних установок та загальним рівнем культурної вихованості. Перш з все, моральні якості юриста слід розглядати у взаємозв’язку з етичними категоріями, що лежать в основі будь-яких моральних властивостей людини. Ці категорії вбирають у себе зміст усіх норм поведінки та найповніше розкривають моральні вимоги до особистості.

Найбільш загальні етичні категорії — добро і зло. Добро розуміється і як характеристика моральності того чи іншого вчинку, і як сукупність усього, що відповідає нормам моралі. Зло узагальнює все, що суперечить нормам моралі, протистоїть добру та викликає громадський осуд. У юридичній практиці вкрай важливе уміння розрізняти ці категорії і бути готовим до неухильної боротьби зі злом у всіх його проявах.

Безумовна моральна вимога до юриста — справедливість, що передбачає здатність встановлювати належний стан речей, правильне співвідношення між діями та наслідками. Справедливість — один з основоположних принципів права, нерозривно пов’язаний з принципами законності і рівності усіх перед законом та судом.

Крім того, юристу необхідно мати розвинене почуття обов’язку, що виражає розуміння відповідальності перед окремими індивідами, державою та суспільством у цілому, а також здатність усвідомлено виконувати ці обов’язки відповідно до вимог закону та моралі.

Ще одна важлива якість — гуманність. Вона проявляється у дбайливому ставленні до людини, повазі до її честі та гідності. У практичній діяльності слідчий, прокурор чи суддя часто повинні приймати жорсткі рішення, які можуть здатися негуманними. Однак гуманізм не передбачає невиправданої поблажливості до злочинців. Навпаки, справжній гуманізм вимагає непримиренності до правопорушників та не може суперечити інтересам інших людей та суспільства загалом. Але при цьому навіть особи, котрі порушили закон, не заслуговують бездушності та зневаги.

Юрист має бути сумлінним, керуватися совістю при оцінці своїх дій. Совість виступає у якості внутрішнього цензора, що спонукає творити добро. Вона не дозволяє порушувати закон, моральні норми і виявляти недбалість при виконанні своїх обов’язків навіть без зовнішнього контролю.

Перелічені якості походять з категорій етики, тому можуть бути оцінені як базові для юриста. Та важливе значення з точки зору етики мають й інші властивості особистості правозахисника. Серед них — почуття такту, що виражається в емоційному співпереживанні учасникам правовідносин. Саме на основі почуття такту визначається міра належного та допустимого у вчинках. Такт юриста виявляється в уважному ставленні до особи співрозмовника, вмінні коректно уникнути питань, які можуть стати причиною незручності та негативних емоцій співрозмовника. Керуватися почуттям такту слід і в повсякденному службовому спілкуванні (при прийомі відвідувачів, участі в засіданнях та нарадах, спілкуванні з керівником та колегами), і в умовах екстремальних ситуацій (під час обшуку, затримання тощо). Важливими є прояви поваги, що передбачає шанобливе ставлення до співрозмовника, яке базується на визнанні його гідності, а також стриманості в словах та манерах.

Велике значення має й принциповість, що означає наявність жорстких переконань та неухильного прагнення до їх реалізації. Вона виявляється у чесності, людяності, непідкупності та щирості перед іншими та самим собою. В юридичній діяльності принциповість проявляється і у дисциплінованості, старанності, безкомпромісності в дотриманні закону.

Однією з найважливіших моральних якостей юриста є також чесність. Вона — основа довірчих відносин. Нечесність загрожує втратою ділової репутації, що фактично нівелює увесь професіоналізм та заслуги.

Важливими для юриста є й порядність, сумлінність, доброзичливість. Склад його невід’ємних моральних якостей визначається дослідниками по-різному. Крім згаданих вище властивостей, називаються доброта, чуйність, самокритичність, цілеспрямованість, переконаність, толерантність, витримка, наполегливість, сміливість тощо.

Узагальнюючи моральні якості, значущі для юридичної діяльності, можна виділити ті, що становлять ядро моральної стійкості юриста (гуманність, громадська спрямованість, переконаність, уміння протистояти негативним впливам, самокритичність, цілеспрямованість) та її варіативну частину (справедливість, чесність, відповідальність та самостійність у прийнятті рішень, почуття обов’язку, поважне ставлення до права та закону).

Пристрасть до роботи

Більшість з нас чули популярні кліше на кшталт «оберіть собі роботу до душі, і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». Звичайно, ми розуміємо, що у реальному світі це не так просто. Втім, існує велика кількість наукових доказів, що демонструють важливість «закоханості» у свою роботу. Іншими словами, люди, які захоплені своєю професією, з більшою вірогідністю досягнуть значних успіхів.

Комунікація

Сильні комунікативні навички є для сучасного юриста надважли вими. Це стосується як письменності, так і спілкування, адже без цього неможливо якісно виконувати свою роботу. Такі вміння будуть в нагоді і у судовому процесі, коли важливо аргументовано представити суду свою правову позицію. Відсутність таких здібностей може звести нанівець шанси на перемогу. Окрім спілкування, слід пам’ятати і про менш очевидне вміння — слухати. Якісний аналіз потреб клієнтів можливо зробити, лише почувши їх, що, як наслідок, надає змогу побудувати якісну юридичну стратегію.

Робота з людьми

Будь-який юрист в процесі виконання своїх професійних обов’язків приречений на щоденну соціальну взаємодію. Незалежно від того, адвокат ви, прокурор чи суддя, переконайтесь, що повага та ввічливість є складовими вашого професійного обличчя. Ви здивуєтесь, наскільки сильно впливає на вашу продуктивність вміння будувати відносини з людьми. Майстерність завоювати довіру та налагоджувати стосунки є безцінним вмінням в арсеналі кожного успішного юриста.

Організованість

Вміння якісно організувати свій час та робоче навантаження є основою ефективного виконання професійних обов’язків. Професія юриста вимагає постійного фокусу, а неналежна побудова свого графіка може призвести до накопичення широкого списку невиконаної роботи. Пам’ятайте, що одночасне виконання декількох завдань негативно впливає не тільки на їх якість, а й на ваше здоров’я. Дослідники встановили, що мультизадачність наносить нашому мозку невиправну шкоду, втомлює та вбиває бажання працювати. Тому записуйте всі ваші справи та розподіляйте потрібний на них час, намагаючись мінімізувати фактори, що можуть вас відволікати.

Увага до деталей

Напевне, вам знайома фраза «диявол криється в деталях». Це стосується й юристів. Щодня нам доводиться створювати, переглядати або готувати велику кількість документів, і це потребує особливої уваги. Неправильне слово, пункт або частина статті можуть змінити сутність та негативно вплинути на справу. Вирішення проблеми з концентрацією лежить у простій практиці. Навчіться казати «ні» усьому, що має менше значення, ніж те, чим ви зараз зайняті. Практикуйте усвідомленість та намагайтесь фокусуватися на кожній деталі протягом виконання роботи.

Креативність

Юридична діяльність різноманітна і має творчий характер. Розрізняють соціальний, організаційний, комунікативний, посвідчувальний, пошуковий та реконструктивний види діяльності юриста. У конкретній професії провідним є той чи інший аспект. Та в будь-якому разі професійна діяльність юриста пов’язана з правовідносинами — соціальними відносинами, що складаються з приводу прийняття, виконання та охорони норм права. Конкретність цих норм передбачає суворий порядок дій суб’єктів, стислі строки їх виконання, а також специфічні умови: емоційно забарвлена діяльність з частим виникненням конфліктних ситуацій. Вказані особливості зазвичай формують думку про пріоритет у професії юриста формальних догматів. Подібний однобокий підхід до юридичної діяльності є необ’єктивним, оскільки скрупульозний формалізм є лише зворотним боком творчого підходу до вирішення проблем.

Творчий аспект діяльності юриста носить репродуктивний характер, що полягає у ступені новизни одержуваного продукту мислення відносно знань. Тому можна виділити етапи репродуктивного творчого мислення: уявне моделювання конкретної події і оформлення творчого результату. На першому етапі завдання активізації уяви виконують професійні знання юриста, що дозволяють трансформувати можливі варіанти ситуацій у імовірнісні моделі. Провідними прийомами уяви є схематизація та типізація. У цьому проявляється пластичність творчого мислення — на базі стандартів, наявних у свідомості, створюється безліч імовірнісних моделей. Друга стадія творчого репродуктивного мислення юриста полягає в аналізі, синтезі та узагальненні результатів усвідомленого інтуїтивного процесу, котрий оформлюється у конкретну процесуальну дію.

Здатність бути відкритим для нових ідей та способів мислення відчиняє двері у безмежне сховище інноваційних способів вирішення проблем клієнтів. Юрист зобов’язаний мислити творчо та гнучко, щоб ефективно працювати з клієнтами і досягати поставлених цілей. Не стримуйте свою креативність — вирішення проблеми може знаходитись там, куди інші й не намагалися зазирати.

Стресостійкість

Тренуйте здатність залишатися спокійним навіть в умовах неспинних труднощів, боротися з невдачами, а головне — отримувати з них безцінний досвід. Сьогодні ми живемо у VUCA-світі (акронім англійських volatility — нестабільність, uncertainty — невизначеність, complexity — складність і ambiguity — неоднозначність), тому розвиток стресостійкості набуває особливої ваги. Боротися з негативним впливом стресу на організм допоможуть вправи та інші фізичні навантаження. Систематичні заняття спортом корисні для психічного здоров’я.

Адаптивність

Юрист має бути здатний сприймати й використовувати в практичній діяльності нову для себе інформацію максимально ефективно та в найкоротші строки. Фахівець, котрий постійно навчається, буде набагато привабливіший на ринку порівняно з тим, хто зупинився у розвитку на етапі опанування певних базових навичок. Юридичний ринок екстремально конкурентний, тож вижити на ньому можна лише за умови невпинного підвищення професійної компетенції.

Крім того, під адаптивністю мається на увазі загальна здатність фахівця адаптуватися під нові умови та виклики. Наприклад, гостру необхідність у цій навичці у співробітників відчули роботодавці, яким довелося перевести співробітників на віддалену роботу у зв’язку з пандемією: працівникам довелося проявляти самоорганізацію в питанні побудови робочого графіка. Особливо складно було тим, хто загалом довго та обережно приймає будь-які зміни. Чи варто казати, що далі таким працівникам буде ще складніше?

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати