Хто такий in-house lawyer сьогодні?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Шалено мінливий світ законодавчих змін, політично переплетених рішень та нових вимог робить юриста персоналією, без якої важко уявити сучасний бізнес, серйозно налаштований на довготривалий розвиток та побудову якісно нової системи цінностей в нинішньому бізнес-оточенні. На мою думку, це одночасно і добре, і не дуже. Поясню. Звичайно, як корпоративний юрист, більшість професійного зростання якого відбувалося в межах міжнародного гіганта, я повністю схвалюю підвищену роль юриста в сучасних українських компаніях та спільнотах. Причина проста – все частіше юристи, опиняючись у колі колег, обговорюють нові бізнес-проекти, запуски нової продукції, прогресії зростання часток ринку та репутацію на ринку. Все рідше наші розмови зводяться до обговорення судових процесів, способів та принципів обрання тих чи інших консультантів або нещодавно відвіданих форумів чи конференцій.
Тепер поясню, чому я вважаю, що такий переворот свідомості з боку власників та керівників бізнесів щодо ролі юристів може мати зворотню сторону медалі. Річ у тім, що така нова парадигма юридично-комерційної реалії значно підвищує очікування від юристів. Корпоративні юристи вже давно перестали користуватися вокабуляром на зразок «це ваше комерційне рішення, ми – лише функція підтримки». Ми все більше схиляємо до тональності на зразок «юридична функція, як частина бізнесу, пропонує наступні формати розгляду з метою уникнення ризиків». Це не може не тішити, хоча і спонукає більше працювати, щоб відповідати таким очікуванням.
То в чому ж полягають виклики?
Як на мене, сьогодення пропонує кілька напрямів, де корпоративному юристу цікаво себе проявити.
По-перше, комплаєнс. Термін не новий, процес не новий. Розуміння комплаєнсу в сучасному світі дуже швидко виходить на перший план в зоні управління ризиками. Останні гучні кейси про порушення стандартів та принципів ділової поведінки, етичних принципів, антикорупційного законодавства, що має екстратериторіальну дію, такі як Rolls-Royce, VISA, Google та інші, безпосередньо є прикладами абсолютної необхідності запровадження системи превентивного моделювання та оперативного реагування на схожі небезпеки. Корпоративні юристи, які розуміють суть бізнесу from seed to product on the shelf, також чудово усвідомлюють та володіють інструментарієм для запобіжного розгортання ініціатив з метою уникнення будь-яких, навіть марних, заяв зі звинуваченнями.
По-друге, сьогодні юристу важливо не лише переконувати інших у правильності власної позиції, але й доводиться шукати з контрагентом нове спільне, нові точки дотику. Корпоративний юрист не просто захищає інтереси бізнесу в судових інстанціях, де важливо переконати суд ґрунтовною аргументацією, корпоративний юрист – це також представник бізнесу в найширших колах спілкування на форумах, семінарах, круглих столах, зустрічах бізнесу з владою. В таких випадках «переконати за будь-яких умов» вже не працює, тут у гру вступає нова парадигма – «знайти спільні точки дотику». Як показує практика, така стратегія хоча і важка для сприйняття на початкових етапах, але все ж таки життєдайна та надійна у випадках побудови довгострокових відносин.
По-третє, юрист всередині бізнесу несе також освітню функцію. Очікування від юриста у бізнесу сьогодні набагато більші, ніж прекрасне володіння професійною тематикою та експертизою у правових питаннях і правозастосуванні. Бізнесу потрібно розуміння того, чому саме юристи рекомендують той чи інший спосіб поведінки, які наслідки можуть мати альтернативні варіанти, які механізми можуть застосовуватися за схожих умов в інших проміжках часу в майбутньому. Це не проста цікавість, це цілком зрозуміла комерційна зацікавленість у розумінні правового поля.
Необхідність постійного оновлення правових засад комерційної діяльності, розуміння суті трудових відносин, розуміння принципів підприємництва та правового регулювання контрактних відносин, досудового й судового регулювання спорів, принципи та засади конкурентного права – це саме те, що повинен розуміти кожен менеджер середньої та вищої ланки, залежно від функціонального наповнення тієї чи іншої ролі. Бачити картину цілком, а не фрагментарно, бачити не лише верхівку питання, але й всі підводні камені та пропонувати способи мінімізації ризиків – ось нова реалія досвідчених корпоративних юристів у швидкому, динамічному світі бізнесу.
Наприкінці, роздумуючи про виклики, хотілося б також звернути увагу на те, що інтеграція бізнес-процесів у межах інтеграції України до європейських перспектив та бачення наступних етапів розвитку бізнес-оточення, не може не впливати на роботу юриста. Так, норми європейського права щодо ціноутворення, конкурентного законодавства чи інших сфер права відтепер мають своє постійне місце в аналітичному колі норм, перш ніж формується юридична рекомендація або пропонуються превентивні заходи для уникнення ризикових ситуацій. Це важливо розуміти не лише з позиції принциповості позиції, але й безпосередньої відповідальності та впливу на репутаційні ризики як бізнесу, так і країни загалом у межах невпинного діалогу Україна – ЄС.
Які принципи роботи допомагають структурно підходити до вирішення стратегічних завдань?
Не можна починати обговорення принципів діяльності юриста не говорячи про абсолютну прозорість роботи. На мою думку, у корпоративного юриста надзвичайно особлива роль – роль партнера бізнесу, роль стратегічного захисника, роль першоджерела релевантної інформації, роль надійного ризик-менеджера для керівництва компанії. Юристи не можуть собі дозволити розмінювати цю роль дріб’язковими сторонніми зобов’язаннями, недомовками чи невичерпним розумінням усього потрібного обсягу інформації, що є абсолютно необхідним для формування рекомендацій для бізнесових рішень. Тому принцип прозорості, вичерпності інформації та відкритості є абсолютно першочерговим.
Наступним важливим елементом для мене є принцип професіоналізму. Здатність керівника сформувати команду професіоналів, при цьому дати їм свободу дій через підвищене відчуття відповідальності, що призведе до досягнення поставленої мети та матиме мотиваційне забарвлення для команди – це та висота, яку як керівних мультивекторного підрозділу великої міжнародної компанії я прагну досягнути кожного дня.
Мушу визнати, що часто я зустрічаюся з колегами, які не поділяють такого підходу, надаючи перевагу підконтрольності та звітуванню як основним критеріям якісного виконання роботи. Я не маю звички давати оцінку підходам та принципам, в які не вірю. Можу лише зауважити, що працювати з правдивими професіоналами – це щира насолода та абсолютно виправдана довгострокова інвестиція. Вважаю, що жоден семінар чи тренінг не дасть такого ефекту, який можна отримати, спілкуючись з пристрасним фанатом своєї справи. Такими людьми я захоплююся, такі люди мене надихають, таких людей я залучаю до своєї команди, з такими людьми я працюю.
Ще один принцип, який останнім часом постійно переслідує мою діяльність – це принцип пошуку рішень поза зоною комфорту. Попри незвичне звучання з психологічно-коучинговим забарвленням, для мене цей принцип працює швидше та дієвіше. Мені легше оперувати великою базою інституціональних знань та різноманітних кейсів, оскільки у сфері моєї відповідальності сьогодні 12 країн (від України до Середньої Азії та Монголії). Таке різноманіття правових систем, законодавчих норм і систем правозастосування збагачує мої знання та досвід. Такий досвід також додає можливостей для пошуку ключів та інструментів до вирішення старих проблем шляхом здобуття нових знань. Виходячи зі звичного принципу «так завжди було», я намагаюся перебудувати парадигму сприйняття під нові бачення – «світ змінюється щохвилини, невпинно рухаючись уперед, тому я не можу користуватися рудиментами старої епохи».
Іншим важливим принципом є принцип здорового поєднання професійних досягнень та отримання емоційної підзарядки від звершень у житті особистому. Юристи – дружини, юристи – мами, юристи – доньки. Всі ці ролі надзвичайно важливі у поєднанні з юристом – професіоналом. Сім’я, здорова емоційна атмосфера та планування спільного проведення часу – це те, що підтримує в мені вогник пригод, насолоди від якісного спілкування і просто змушує мене посміхатися.
До речі, про посмішку. Є в мене ще один принцип, я його називаю принцип посмішки. Я переконана у важливості бачення позитивного і великого, а не песимістичного і дрібного. Я переконана оптимістка та намагаюся оточувати себе позитивно налаштованими людьми, які дивляться на світ, як на місце, сповнене можливостей та фантастичних звершень. Це особистий мотиваційний підхід, який дозволяє сприймати будь-який негатив, якого в професії юриста вистачає, крізь призму можливостей, нового досвіду та того неймовірного відчуття досягнення, яке напрочуд окриляє та дає мотивацію рухатися вперед через нові виклики до нових звершень.