З постійним розвитком ринку і технологій бізнес бачить своїх inhouse юристів не лише як спеціалістів у праві. Юридичний департамент розглядається як повноцінний структурний підрозділ. Бізнес зацікавлений в тому, щоб корпоративні юристи активно брали участь в оцінці (насамперед, правових) ризиків та потенціалу їхньої діяльності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Юридичні департаменти великого бізнесу – це фактично юридичні фірми всередині компаній, які повноцінно покривають правове обслуговування їхньої діяльності.
Як це відбулося? Велика кількість і різноманітність правової роботи та управління витратами призвели до такого структурування роботи in-house юристів. За результатами нашого опитування, станом на 2018 р. питання «залучати чи не залучати» зовнішнього радника до обслуговування правових питань компанії зазвичай постає в порядку денному у двох випадках.
По-перше, коли йдеться про вузькоспеціалізоване питання юридичного характеру, що не може бути вирішене власними силами.
По-друге, коли йдеться про потребу судового представництва інтересів компанії.
Якщо перший випадок – це вже звична практика взаємодії на ринку протягом десятка років, то залучення зовнішнього радника до представництва в суді – це певною мірою вимушена міра, до якої необхідно вдатися внаслідок впровадження на українському ринку так званої адвокатської монополії та, відповідно, відсутності адвокатських посвідчень у корпоративних юристів, які працюють постійно у штаті організації.
Окрім того, потребують відповідей 5 головних запитань щодо такої взаємодії:
- Що у пріоритеті: залучення зовнішніх радників чи нарощування власних ресурсів?
- Які останні тенденції: децентралізація та аутсорсинг чи подальша спеціалізація in-house юристів у межах однієї компанії?
- Як вплинула зміна функцій юридичної служби та зростання її ролі у стратегічному управлінні бізнесом підприємства на принципи залучення зовнішніх радників?
- Що пропонують юридичні компанії для in-house юристів: від конкретних бізнес-рішень до вузької експертизи?
- Хто приймає остаточне рішення у процесі вибору зовнішнього радника?
Саме це з'ясовувала «Юридична Газета» на прикладі практичних кейсів роботи in-house юристів в юридичних департаментах 3-х компаній та юристів, які працюють на українському ринку.
«Ви ж розумієте, це конфіденційна інформація», – досить часто доводилося отримувати таку відповідь на запит прокоментувати політику такої взаємодії. Часто договори про консалтинг чи надання правових послуг між організаціями з бізнесу та юридичними компаніями мають низку пунктів про конфіденційність подібних домовленостей. Під грифом «конфіденційно» такі умови опинилися точно не вчора. Це не лише «заслуга» розвитку ринку та адаптації українського законодавства до світових правових практик. Це також питання позаправового і бізнесового характеру, в тому числі репутації та формування власної бізнес-стратегії кожної компанії. Такі межі конфіденційності є частиною корпоративного бренду. Як правило, вони індивідуальні для кожної компанії. Тому в цьому тексті ми зосереджуємося на особливостях такої співпраці на вітчизняному правовому ринку в тих межах, що не порушують принципи конфіденційності в роботі обох сторін договорів про надання правових послуг.
(Майже) все самі: досвід FOZZY GROUP
Великий юридичний департамент і значна кількість правників, які обслуговують діяльність групи компанії – це те, як працює АТ «ФОЗЗІ РІТЕЙЛ» (FOZZY GROUP). Директор юрдепартаменту Інна Крушинська зазначає, що особливістю роботи цього департаменту є саме те, що вони майже не залучають юридичні компанії, оскільки всі проекти групи супроводжують самостійно. Нагадаємо, що до структури Холдингу, згідно зі звітною інформацією за поточний рік, розміщеною на сайті групи компаній, входять лише 11 приватних акціонерних товариств, у тому числі такі відомі роздрібні ритейл-мережі як «Сільпо» і «Фора».
Структура юридичного департаменту Холдингу включає 7 відділів (корпоративного управління та операцій з цінними паперами, адміністративного та митного права, супроводження ЗЕД, правового забезпечення операційної діяльності, податкового права, банківського та конкурентного права, супроводження інвестиційної діяльності та по роботі з нерухомістю) із загальною кількістю працівників 36 осіб.
За словами пані Крушинської, винятком із правила є завдання, які потребують знання законодавства інших країн: «У таких випадках ми залучаємо або міжнародні юридичні компанії, або безпосередньо юридичні компанії в іноземній юрисдикції, яка нас цікавить. Такі завдання складають до 1% від загального обсягу».
Однак подібні принципи роботи часом також можуть мати певні винятки, коли залученість української юркомпанії з тих чи інших причин є просто необхідною. «Лише у виняткових випадках», – характеризує особливості співпраці FOZZY GROUP із зовнішніми радниками директор юрдепартаменту. Як одну з таких виняткових ситуацій вона пригадує, що у 2016 р. холдинг в одному з проектів залучав до своєї роботи українську юридичну компанію. «Необхідність залучення тоді виникла внаслідок наявності великої кількості судових процесів у межах проекту, які потрібно було супроводжувати. З ними співпрацюємо і до сьогодні. Хочу відзначити, що ми задоволені взаємодією з цією компанією», – стримано коментує І. Крушинська.
Що дає така практика «все своє власними ж силами»? Тут ставка робиться на кращі знання корпоративних юристів усіх внутрішніх процесів усередині компанії, що дає кращі можливості прорахувати можливі наслідки (в тому числі правові) в усіх теперішніх та майбутніх бізнес-процесах групи компаній. Ймовірно, це дозволяє також говорити про певну економію витрат на правове обслуговування від зовнішніх радників. Така повноцінна спеціалізація юрдепартаменту FOZZY GROUP свідчить про наявність на українському правовому ринку останніх західних тенденцій, про поступову еволюцію юрдепартаментів компаній від звичної юридичної практики до повноцінного правового compliance-департаменту у складі бізнес-структури.
Залученість радників для McDonald’s Ukraine
В юридичному відділі компанії ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд», який очолює Ірина Мусійчук, працюють 5 in-house юристів. За її словами, вони мають значний обсяг знань та навичок саме у сфері юридичного супроводу бізнесу HoReCa (індустрія Hotel/Restaurant/Cafe).
Робота у відділі розподілена між правниками, враховуючи попередній досвід та вподобання. Проте консультування та розподіл запитів від колег з інших структурних підрозділів відбувається таким чином, щоб кожен співробітник компанії поза департаментом знав, до кого з юристів звернутися зі своїм питанням. Звісно, в департаменті час від часу також проводиться так званий перерозподіл напрямків роботи, мета якого полягає в тому, щоб in-house lawyers мали змогу отримувати нові знання та розвиватися професійно.
«Значну частину юридичної роботи виконуємо самостійно, але при цьому звертаємося за допомогою до зовнішніх консультантів. Як правило, це питання, пов’язані з податковими, судовими спорами, інтелектуальною власністю та її захистом, а також питання, що виникають у правозастосовній практиці у зв’язку із суперечностями та неоднозначним тлумаченням чинного законодавства, – зазначила пані Мусійчук. – Якщо ми говоримо про нові проекти, які вимагають комплексного підходу до аналізу структури, документації, юридичних і податкових наслідків для компанії, допомога зовнішніх консультантів є доречною та необхідною. У відсотковому співвідношенні приблизно 30-35% обсягу роботи виконується юридичними компаніями».
Про які принципи роботи департаменту McDonald’s Ukraine з юридичними фірмами тоді можна констатувати? «Якщо ми говоримо про міжнародну компанію, вона має бути в переліку затверджених юридичних компаній, з якими співпрацює McDonald’s, мати високий рейтинг та досвід роботи з питань, що є предметом консультування. Якщо компанія не затверджена у ролі такого потенційного контрагента, необхідно пройти обов’язкову процедуру перевірки та затвердження. Лише після схвалення компанії на корпоративному рівні ми можемо залучити її до співпраці», – наголошує Ірина Мусійчук. Ще однією ключовою нормативною вимогою до контрагентів на рівні Корпорації є безкомпромісне дотримання вимог чинного законодавства та антикорупційних вимог, запроваджених США у нормах FCPA.
Як приклад успішного кейса співпраці in-house lawyer'а та юридичної компанії, пані Ірина наводить проект з відкриття нового ресторану в м. Києві на Оболонському проспекті, в якому минуло року юридичним радником виступила залучена юридична компанія. Така операція охоплює майже весь спектр послуг. Команда юркомпанії надала повну юридичну підтримку McDonald’s у процесі транзакції, включаючи проведення юридичної перевірки, консультації з різних регуляторних питань у сфері будівництва, оподаткування та земельного законодавства, структурування угоди, розробки транзакційних документів, переговорів з девелопером та генеральним підрядником, супроводом реєстрації права власності та організації закриття транзакції.
«Складність проектів та питань, що постають перед бізнесом, є однією з причин, чому така співпраця надзвичайно необхідна», – аргументує Ірина Мусійчук. У такому разі співпраця з юридичними радниками надає більшої впевненості корпоративному юристу та зваженості під час прийняття рішень. На що ж зважає корпоративний юрист, обираючи потенційних контрагентів-юристів для проектів власної компанії? У випадку з McDonald’s, попри високі нормативні вимоги Корпорації до контрагентів і партнерів, важливими чинниками у процесі прийняття рішення про співпрацю є рекомендації колег (корпоративних юристів, які вже мали позитивний досвід роботи з відповідною юридичною компанією) та оцінка їхньої роботи в Україні за міжнародними юридичними рейтингами.
Лише 10% партнерам. Кейс Philips Ukraine
За даними офіційного сайту нідерландської компанії Philips, яка працює і в Україні, це багатогалузева технологічна компанія, яка посідає 41 місце в глобальному рейтингу найцінніших брендів світу. Як працює її юридичний департамент в Україні, а також як його корпоративні юристи спів працюють з локальними юридичними радниками, «ЮГ» запитала Legal and Compliance Manager Philips Ukraine Анну Жарову.
«Юридичний департамент Philips здійснює повну підтримку бізнесу (від погодження та архівування договору до представництва в органах державної влади). Якщо проаналізувати 2017 р., зовнішнім партнерам передавалося не більше ніж 10% від загального обсягу роботи юридичного департаменту. Ми залучаємо юридичні фірми для судових спорів (у тому числі податкових) та проектно. Проте поточну роботу виконуємо власними силами», – деталізує особливості співпраці своєї компанії з юрфірмами пані Жарова.
Зовнішніх юридичних радників у компанії обирають разом з глобальною командою відповідно до внутрішніх процедур політики закупівель. «Нам успішно допомагають захищати нашу інтелектуальну власність, представляти інтереси в судах, а також надають якісні консультації, чим допомагають як юридичному департаменту, так і бізнесу загалом. За це ми цінуємо своїх партнерів», – зазначила корпоративний юрист Philips Ukraine.
Відповідаючи на питання про особливості спільної роботи in-house юриста та зовнішнього правового радника, вона наголошує, що ключовим є вміння першого чітко пояснити завдання та мету, а другого – почути та надати якісну послугу. Чому це так важливо? На прикладі останніх справ компанії А. Жарова розповідає, що у Philips зрозуміли, що в міжнародних компаніях існують не двосторонні відносини (in-house та зовнішній юрист), а часто тристоронні та навіть чотиристоронні відносини (приклад, локальні in-house і зовнішній юрист та глобальний in-house і його глобальний зовнішній партнер). Саме в таких відносинах, за її словами, інколи по-справжньому можна загубитися та втратити будь-який проект.
Крім того, вона говорить також про наявність так званого списку перевірених партнерів з боку юридичних компаній: «В поточному році ми не плануємо змінювати наш список контактів юридичних фірм, оскільки цілком задоволені якістю послуг, яку отримуємо від своїх партнерів. Відверто кажучи, наші зовнішні партнери завжди якісно надають нам послуги, тому вони залишаються в колі наших радників».
Робота з внутрішніми юристами з позиції юркомпанії
«До нас достатньо часто звертаються компанії, які мають у своєму штаті корпоративних юристів. Як правило, корпоративні юристи в таких компаніях займаються щоденною юридичною роботою», – розповідає Роман Блажко, партнер юридичної фірми LexJus. З його досвіду, до зовнішніх юристів організації звертаються здебільшого у тих випадках, коли юридичне питання є доволі специфічним, а внутрішній юрист не має досвіду вирішення подібних питань (наприклад, складний судовий спір у сфері інтелектуальної власності чи консультація з питань оподаткування), а також коли юридичне питання вимагає значних часових витрат з боку внутрішніх юристів, яких вони не можуть собі дозволити, з огляду на зайнятість у поточних юридичних питаннях компанії (наприклад, юридичний супровід придбання бізнесу).
Про які ж загальні особливості такої взаємодії тут може йти мова? Роман Блажко називає 5 принципів роботи компанії з юридичним департаментом клієнта:
максимальна корисність для клієнта (долучаються до вирішення клієнтських доручень лише тоді, коли це дійсно йому необхідно);
здорова дискусія між зовнішнім радником і корпоративним юристом;
підбір найбільш зручної для клієнта схеми взаємодії;
негайне інформування клієнта про всі суттєві зміни стосовно його проекту (наприклад, ми невідкладно інформуємо клієнта про призначення засідань у його справах);
неухильне дотримання граничних строків завершення проекту чи його окремих етапів, погоджених з клієнтом.
Отже, впевнено можна сказати, що сьогодні для компаній великого бізнесу, які працюють на українському ринку, діє принцип пріоритетності правового обслуговування власних потреб компанії штатними in-house юристами , а вже потім може йти мова про залучення зовнішніх радників. До послуг на аутсорсингу представники великого бізнесу звертаються у разі нагальної потреби спеціалізованих правових послуг.
Корпоративний юрист у такій ситуації стає таким собі «універсальним солдатом» у широкому значенні цього слова, оскільки він має не лише знати всі внутрішні та зовнішні юридичні моменти діяльності компанії (за принципом «розумітися на всьому»), а ще й володіти навичками прогнозування та планування можливих наслідків від прийнятих вітчизняних законів чи змін «правил гри» на ринку свого підприємства тощо. Принцип простого виконання завдань керівництва тут вже банально не працює.
Такі зміни у підходах до бізнес-процесів фактично видозмінюють питання щодо залучення зовнішніх радників. Іn-house юрист у такому випадку залучає аутсорсинг-спеціалістів на допомогу лише для спеціалізованої фахової правової допомоги. Варто пам’ятати, що у такому випадку ринок юридичних послуг також зазнає змін. У правових компаній виникає потреба по-новому будувати свої пропозиції з обслуговування бізнесу зі спеціалізацією у конкретній галузі права.
Так, якщо прогнозувати можливу поступову тенденцію з укрупнення юрдепартаментів, юридичні компанії також будуть видозмінювати напрямки своєї робити з бізнесом. Правові аутсорсинг-послуги для великих компаній можуть еволюціонувати до так званого правового бутика, в тому числі з можливістю отримання для компаній високопрофесійної та ексклюзивної правової експертизи діяльності компанії. Такий підхід вже успішно функціонує на західному ринку та зовсім скоро повноцінно знайде своєї місце на ринку українських юридичних послуг.
Коментар:
Ірина Кравцова,
керівник юридичного відділу FMCG-компанії, яка працює на українському ринку
Яким би не був «універсальним» у своїх знаннях та багатофункціональним юридичний відділ, чимало питань та проектів передається на розгляд юридичним компаніям. Зокрема, це стосується ситуацій, коли потрібна вузькопрофільна експертиза. Це трапляється у випадках, коли юридичний відділ не спеціалізується у певній сфері права, але для прийняття рішення необхідний поглиблений аналіз законодавчих норм та кейсів, які траплялися на практиці. Наприклад, такими можуть бути питання, що пов'язані зі сферою антимонопольного чи податкового права.
Представлення інтересів компанії в суді є ще однією ситуацією, коли може залучатися зовнішній юрист. Особливо це стає актуальним у розрізі змін у законодавстві щодо адвокатської монополії. Компанії, що не мають у своєму штаті юриста, який має право займатися адвокатською діяльністю, будуть змушені звертатися до зовнішніх адвокатів у разі передання справи до суду. Також залучення зовнішніх юристів чи адвокатів відбувається тоді, коли необхідно представляти інтереси компанії в державних органах влади чи службових осіб перед правоохоронними органами. В деяких випадках зовнішні юристи залучаються до перемовин з контрагентом (наприклад, коли укладається правочин чи виникає спір).
Звісно, у питанні щодо надання послуг юридичними компаніями не можна оминути ситуації, коли зовнішні юристи виконують допоміжну функцію у вирішенні поточних питань. Наприклад, коли бізнес потребує швидкого вирішення питання, але через велику кількість справ та обмежені трудові ресурси юридичний відділ не має можливості швидко відреагувати на запит. До допоміжної функції можна віднести ситуації, коли потрібно провести певну реєстрацію в державному органі влади чи отримати довідку, тоді компанія може залучити зовнішнього юриста.
Такі випадки залучення юридичних компаній до надання послуг є загальними та незмінними. Варто зазначити, що політичні й економічні події в країні та законотворчість також є тими важелями, які впливають на ситуації, до вирішення яких необхідне залучення зовнішніх радників.
Олена Гаврилова,
адвокат
Не секрет, що сьогодні динамічне внесення змін до законів так чи інакше впливає на підприємницьку діяльність в Україні, тому без допомоги та порад юристів/адвокатів мати успішний бізнес доволі складно. Наразі чинні механізми надають можливість представникам бізнесу обрати між різними варіантами отримання правової допомоги у вирішенні питань, що виникають в їхній діяльності.
Так, вони можуть обрати варіант аутсорсу – укладення договору про надання правової допомоги з юридичною компанією або адвокатським об’єднанням. З власної практики можу сказати, що такий варіант обирають компанії, в яких налагоджені бізнес-процеси, які мають невеликий штат працівників, а сфера їхньої діяльності не передбачає численних перевірок та змін у законодавчому регулюванні.
Другим варіантом отримання правової допомоги є прийняття до штату компаній юристів (in-house lawyers), які закривають майже всі поточні питання діяльності компаній. Зазвичай це компанії, в яких багато нескладних завдань, таких як оформлення типових договорів (поставки, купівлі-продажу, оренди, транспортування) та вирішення трудових питань з працівниками, але без глобальних питань.
Також є третій варіант, який зазвичай використовують представники середнього та великого бізнесу. Вони практикують поєднувати обидва варіанти: наймати до штату юриста (для вирішення поточної рутинної роботи) з одночасним отриманням правової допомоги від адвокатських об’єднань чи юридичних фірм щодо окремих, більш юридично складних питань. Така практика набула поширення ще й через запровадження монополії адвокатів на представництво інтересів у судах та державних органах.
У таких випадках головним завданням є побудова взаємодії між юристом у компанії та зовнішніми юристами/адвокатами. Для налагодження такої співпраці необхідно розуміти та виходити з того, що юрист (in-house lawyer) добре знає свою компанію, у нього налагоджений зв'язок, авторитет у працівників компанії, а зовнішній адвокат/юрист, як правило, спеціалізується у певному напрямку права і покликаний надати допомогу в конкретному питанні. Тобто це така собі команда професіоналів, де внутрішній юрист (in-house lawyer) – це спеціаліст, який знає слабкі місця компанії, а зовнішній адвокат – це фахівець з поглибленими знаннями та досвідом у своїй галузі. Головне, що вони мають однакові цілі й завдання – оперативне та ефективне надання правової допомоги компанії, що в результаті надасть їй можливість успішно розвиватися та отримувати прибуток. Досягнення цього результату буде залежати від того, як швидко вони спрацюються.