10 118 випадків звернень до місцевих центрів безкоштовної правової допомоги зафіксували у 2020 р. представники Координаційного центру. 275 446 дзвінків було опрацьовано єдиним контакт-центром системи БПД. Такі показники були представлені 26 березня 2021 р. Координаційним центром з надання правової допомоги під час презентації звіту системи БПД за 2020 рік.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Валерія Коломієць, заступниця Міністра юстиції України, висловила подяку партнерам та працівникам БПД, завдяки яким вдалося не допустити, аби доступ до правосуддя постраждав під час карантинних обмежень. «Ми почали використовувати нові сервіси, тепер надавати правову допомогу можливо, не спілкуючись особисто з людьми. Ми стали більш дистанційними та мобільними. Наразі функціонує чимало онлайн-сервісів, які доступні громадянам. Це і Телеграм-месенджер, додаток БПД, чат-бот, крім цього, люди тепер не повинні самостійно збирати документи та стикатись із бюрократією. Сподіваюся, що цього року ми плідно попрацюємо над законопроектом, що має ряд змін, серед яких – розширення категорії людей, яким може надаватися безкоштовна правова допомога», – зазначила пані Валерія.
Андрій Костін, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики зазначив, що на початку року було складно швидко переорієнтуватися на те, щоб система безперервно надавала правову допомогу: «БПД – це та гарантія, що має реалізовуватися щоденно. І система справилася з цим завданням, а адвокати виконали свій професійний обов’язок. Звісно, є ще над чим працювати для того, щоб БПД була гарантією захисту держави для будь-якої людини, яка самостійно не може профінансувати представництво своїх інтересів». Наразі, як зазначив Голова Комітету, у різні установи, як міжнародні, так і національні, направлено законопроект щодо удосконалення системи БПД, який за попереднім планом має бути прийнятий цього року.
Детальний звіт роботи БПД представив Олександр Баранов, в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги. Він відмітив ключові зміни, які відбулися у системі у 2020 році: утворення Наглядової ради Координаційного центру, поширення на всю територію України дії пілотного проєкту з відновного правосуддя для неповнолітніх, розширення сервісів дистанційного надання консультацій та роз’яснень з правових питань, розширення категорії осіб, які мають право на БВПД.
Якщо говорити за галузями права, то у кримінальному процесі найбільша кількістьлюдей (52%) зверталася за захистом за призначенням, 22% – за захистом затриманих осіб, 11% - зверталися за допомогою в участі окремої процесуальної дії, 6% – за захистом в адміністративному порядку, а 4%- при застосуванні примусових заходів медичного характеру. 87 287 доручень було видано адвокатам для надання БВПД. Найбільшу кількість звернень за допомогою у кримінальному процесі було отримано у м. Києві та м. Дніпро.
У цивільно-правових справах по БППД зверталися 510 118 осіб, тобто 90%, а за БВПД – 58 813, тобто 10%. «Зменшення кількості запитів на надання вторинної правової допомоги свідчить про якісні послуги первинної правової допомоги», – прокоментував Олександр Баранов. Якщо говорити про пункти надання правової допомоги, то 68% людей зверталися до бюро правової допомоги, а 32% – до центральних офісів місцевих центрів.
«Варто відзначити, що у 2020 році система БПД стала більш мобільною, адже було організовано 5 983 виїзди консультаційних пунктів, відкрито 2 500 дистанційних пунктів доступу до БПД, таким чином було проконсультовано 25 535 осіб. Крім цього, розширено мережу дистанційних сервісів доступу до БПД. Не виходячи з дому, таку допомогу тепер можна отримати у месенджері Facebook, приватному telegram-чаті, telegram-чаті протидії домашньому насильству, мобільному застосунку «БПД», приватному viber-чаті, формі зворотнього зв’язку на офіційному сайті, у мобільному застосунку «Твоє пр@во», на довідково-інформаційній платформі WikiLegalAid та в єдиному контакт-центрі системи БПД», – відмітив Олександр Баранов.
Також протягом 2020 року система БПД почала реалізацію двох великих проєктів: «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України», у межах якого 23 301 особа зверталася із земельними питаннями до центрів БПД та проєкт «Відправне правосуддя та доступ до медіації», у межах якого 72 неповнолітніх успішно пройшли програму ресоціалізації та у 59 випадках суд уже ухвалив рішення про звільнення учасників програми від кримінальної відповідальності. «За 2019-2021 рр. ідентифіковано 190 спорів на можливість їх вирішення в альтернативний спосіб, не звертаючись до суду. 53% клієнтів погодилися спробувати вирішити спір за допомогою медіації», – зазначив пан Олександр.
Серед категорій осіб, яким надавалася БПД у 2020 році найбільшу частку займають малозабезпечені особи (30 313 звернень), також зверталися ветерани війни (10 125 звернень), люди з інвалідністю (8 167 звернень), внутрішньо-переміщені особи (4 392 звернень). 29 звернень було отримано від викривачів корупції.
Працівниками БПД проводилася також правова просвіта та комунікація: було проведено 16 456 просвітницьких заходів, серед яких онлайн-конкурси, прес-тури до 2 міст, фотовиставки та запуск пілотного проєкту «Волонтер БПД».
Важливою складовою діяльності системи є її фінансування. 45% коштів було спрямовано на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які залучаються для надання БПВД, 26% – на оплату праці штатних юристів системи БПД, 10% – поточні витрати, пов’язані з роботою штатних юристів системи, 18% – видатки на управління системою БПД та менше 1% – видатки на розвиток.
Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко, коментуючи показники роботи системи БПД, відмітила розвиток та плідну діяльність працівників БПД. «Минулого року ми надавали системну допомогу для розвитку БПД у кримінальному процесі, у питаннях домашнього насильства, захисту прав жінок. Створення Наглядової ради, Комісії правового аналізу – це лише короткий перелік проєктів, до яких нам вдалося долучитися. Варто відзначити, що спільними зусиллями були проведені тренінги для поширення кращих практик та європейських стандартів серед працівників системи. У 2020 р. Координаційним центром успішно були запроваджені нові види послуг та перехід на дистанційну форму. БПД – це та система, що продовжує впроваджувати європейські стандарти», – зазначила пані Олена. Також вона відзначила, що заплановано впровадження курсу сімейного права, який охопить аналіз правових актів «м’якого права» з даної тематики, європейські акти та світові стандарти.
Наталія Петрова, заступниця керівника Програми USAID «Нове правосуддя», розповіла про новий тренд у світі «people–central–justice», головна думка якого – дослідження роботи системи правосуддя і юстиції не лише зсередини, а й ззовні. «Треба почати аналізувати та розширювати категорій тих людей, які не «дійшли до системи», які не знали про можливість безкоштовного правового захисту. Користується попитом міжнародна практика надання БПД не визначеним категоріям осіб, а категоріям справ. Тобто, не чекати поки люди самі звернуться до системи, а знаходити таких людей. Також у межах розвитку проєкту відправного правосуддя, можливо, варто укласти угоди з точками медіації, щоб мати змогу скерувати клієнтів туди за професійною допомогою. Ще однією ідеєю є залучення великих приватних юрфірм, що надаватимуть допомогу pro bono у складних справах, цим самим підвищуючи свою соціальну відповідальність», – поділилася нововведеннями БПД пані Наталія.
Спеціаліст з верховенства права та доступу до правосуддя Програми ООН з відновлення та побудови миру Іван Гончарук окреслив основні проєкти Координаційного центру з надання правової допомоги та Програми ООН. У межах цієї співпраці було підготовлено 8 відеороликів про успішні кейси та запущено проєкт «Волонтер БПД». «Спільна робота підвищила потенціал системи БПД за допомогою ІТ-рішень, експертної оцінки якості правової допомоги (Peer Review), було організовано візити у віддалені населені пункти, а також надавалася підтримка засобами особистого захисту у непростий для нас усіх карантинний час»,– зазначив Іван Гончарук. Також він звернув увагу на найближчі плани: розробка та проведення тренінгів для тренерів, розробка дистанційних курсів та дослідження доступності державних послуг та послуг ОМС уздовж лінії зіткнення.