Що чекає на юридичну професію в найближчому майбутньому? Чому право інтелектуальної власності в нашій країні нагадує «совкову» продавчиню хліба в сучасному супермаркеті? Чим юриспруденція нагадує проституцію? Відповіді на ці питання ми почули від юристів Axon Partners, які 29.10.2016 р. у Львові організували екскурс до фрікоюриспруденції – Freakolawyering Weekends in Lviv. Львівський захід став другим в рамках юридичного фестивалю Freakolawyering weekends 5-ма містами України – Києвом, Львовом, Харковом, Дніпром та Одесою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Кілька років тому в США вийшла книга «Фрікономіка», в якій автор-економіст презентував свої дослідження з вивчення різноманітних загадок повсякденного життя з економічної позиції. Тобто такий собі погляд на економіку з іншого боку. От і юристи з Axon подумали, чому б не показати «іншу сторону» юриспруденції – фрікоюриспруденцію.
А чи є в юриспруденції майбутнє?
Діма Гадомський, CEO Axon Partners, відзначив, що інформаційні технології стрімко увірвалися в наше життя і щодня змінюють його. «В нашому суспільстві постійно відбуваються зміни, індустріальні прориви: світ змінювали радіо, паровий двигун (навіть виникла ціла індустрія). Але сучасна ситуація відрізняється тим, що зміни відбуваються з більшою інтенсивністю, ніж раніше», – повідомив юрист. Підтвердженням цього є другий закон Мура, який говорить про те, що кожні 2 роки потужність мікропроцесора стає більшою вдвічі. І технології розвиваються саме за законом Мура.
До чого цей закон приводить? І якщо потужність мікропроцесора збільшується кожні 2 роки, то що буде через 10-15 років? Якщо закон Мура діятиме й далі, то скоро ми прийдемо до двох ключових точок – у 2025 р. комп’ютер стане таким же потужним, як мозок людини, а у 2045 р. буде створено суперкомп’ютер, який зможе за своїми обчислювальним можливостям перевершити колективний розум людей всієї планети. Однак, незважаючи на це, за словами Діми, штучний інтелект ще довго не стане повноцінним замінником юриста, адже зараз комп’ютери знаходяться на рівні 3-річної дитини. Технології без людини поки що не працюють, тому їх потрібно не протиставляти одне одному, а доповнювати.
Також у своєму виступі юрист навів паралелі між юриспруденцією та проституцією: «Коли проституція лише з’являлася – це було дуже дорогим задоволенням. Користуватися послугами повій людей стримувала релігія. Але як тільки вона почала допускати позашлюбні статеві відносини, вартість цих послуг значно знизилася. І зараз, коли з’явилися інформаційні технології, зник організатор цих «заходів», посередник, який забирав 20% доходу. Це можна порівняти з юриспруденцією, але юридична компанія забирає далеко не 20%. І якщо, приміром, година роботи юриста юрфірми коштує 100 євро, то сам юрист може отримати 20 євро заробітної плати. Аналогічну роль в житті юристів зіграли інформаційні технології. З їх появою вартість послуг юриста зменшилася».
Американський футуролог Реймонд Курцвейл розвинув теорію, згідно з якою роботи дуже швидко стануть подібними до людей та зможуть їх замінювати. Про це зазначила юрист Axon Partners Оксана Кочкодан, розповідаючи про ймовірність «роботизації» суспільства та професій у найближчому майбутньому. Але тут є одне але. Полягає воно у переконанні іншого футуролога Йена Пірсона в тому, що робот не здатний осягнути розвиток людини, адже він не проходить її життєвий шлях. Машина не зможе замінити емоції, тому вона ніколи не замінить вчителя. Також роботи не зможуть замінити поліцейських, оскільки тільки людина здатна приймати рішення, які ґрунтуються не лише на цифрах і фактах, а й на багатьох інших чинниках.
Інтелектуальна власність: назад у майбутнє
Захист права інтелектуальної власності в мережі Інтернет нагадує «совкову» продавчиню хліба в сучасному супермаркеті чи 80-річного дідуся, що працює адміністратором пабліка ВК. Чому таке порівняння? Тому що концепція інтелектуальної власності в Україні у нинішньому вигляді є дуже застарілою. Юрист Axon Partners Євгенія Гірєва розповіла про історію виникнення права ІВ. За її словами, право інтелектуальної власності з’явилося у XVIII столітті. На його розвиток та становлення здійснив вплив науково-технічний прогрес, коли почали з’являтися винаходи, а їхні творці відчули необхідність заробляти кошти своєю інтелектуальною працею. Було багато винаходів, які змінювали концепцію інтелектуальної власності (наприклад, диски, грамофон). Наскільки доцільними є 20-річний термін дії патенту на винахід та 70-річний термін дії свідоцтва на авторське право? Тут варто зберігати баланс між авторськими правами та правами споживачів. «Одним зі способів заохочення автора є це комерційне поширення своїх творів, але варто також заохочувати ще й можливості поділитися з аудиторією та суспільством своїми знаннями», – підкреслила Женя.
Гроші, гроші, гроші…
Діставши 500-гривневу купюру, співзасновник Axon Богдан Дучак разом з учасниками заходу почали міркувати над питаннями: що це за предмет; яку цінність він представляє для людства; як було раніше; як є тепер. Вони дійшли висновку, що в різні часи люди надавали грошам різне значення, а також що грошима може виступали будь-що. Головне – щоб суспільство вірило в силу цього «чогось». Звичайно, з розвитком інформаційних технологій з’явилося багато нових засобів, що стали вимірами цінності: електронні гроші, електронні платіжні системи та розрахункові термінали.
Особливу увагу приділили біткоїнам – новому поколінню цифрової валюти, що працює лише в мережі Інтернет. Ніхто її не контролює, емісія валюти відбувається за допомогою роботи мільйонів комп'ютерів по всьому світу, використовуючи програму для обчислення математичних алгоритмів.
Як працюють в Axon?
Також Axon Partners розповіли, як вони працюють з клієнтами та юридичними проектами. Зокрема, у своїй роботі вони використовують scrum – це одна методології роботи над проектами, яку придумали програмісти (Agile Framework). Вона полягає в поділі проекту на короткі проміжні етапи (ітерації), а виконання кожного етапу погоджується з клієнтом. Така методологія допомагає зробити акцент на якості, а також уникнути ситуації, коли замовник та виконавець розмовляють різними мовами.
Ще учасники Freakolawyering Weekends дізналися, що в Axon Partners відсутня ієрархія влади. Взаємовідносини у своїй команді вони організовують за принципом холакратії. Адже коли в компанії є ієрархічна структура, то тим, хто «знизу», завжди погано. «Холакратія, рівність всіх членів команди в роботі, вільне прийняття рішень і відповідальність співробітників допомагає полегшити та прискорити роботу. А вихідний день посеред робочого тижня (в середу) дає можливості для самодисципліни», – відзначають в Axon.