У межах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Успішне виноградарство в Україні — 2016», яка пройшла в Одесі 13.02.2016 р., відбувся круглий стіл «Торговельні марки та географічні зазначення як інструмент просування виноробної продукції на європейський ринок», модератором якого виступила координатор з підтримки громадських проектів компанії «Пахаренко і партнери» Вероніка Березанська.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Під час круглого столу авторитетні фахівці у сфері захисту прав інтелектуальної власності розповіли учасникам про порядок використання географічних зазначень та створення вин, контрольованих за походженням.
У центрі уваги, безумовно, були положення економічної частини Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом (далі – Угода), яка набрала чинності 31.12.2015 р., що стосуються зони вільної торгівлі між Україною і ЄС та поступового регуляторного зближення, спрямованого на входження економіки України в загальний ринок ЄС. З огляду на те, що сторони Угоди гарантують охорону законних інтересів власників прав інтелектуальної власності (далі – ІВ), її положення встановлюють стандарти, що стосуються прав ІВ.
Як зазначила начальник управління правового забезпечення промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України (далі – ДСІВУ) Інна Шатова, законодавство України щодо торговельних марок в цілому відповідало основним вимогам та положенням законодавства ЄС, тому зміни не були глобальними. Стосовно ж законодавства України щодо географічних зазначень, то потрібні були суттєві зміни положень, які регламентують право на їх використання, для гармонізації із законодавством ЄС. Зокрема, ст. 205 Угоди встановлено, що комерційне використання назви, яке охороняється згідно з цією Угодою, зокрема для вин, ароматизованих вин і спиртних напоїв, що відповідають належній специфікації, відкрито для будь-якої установи та, якщо географічне зазначення охороняється відповідно до Угоди, то використання охоронюваної назви не вимагає будь-якої реєстрації користувачів і сплати додаткових зборів.
Обговорили учасники круглого столу й питання контролю за використанням географічних зазначень. Для таких цілей можна застосувати адміністративну процедуру, яка існує в багатьох країнах, задля отримання дозволу на введення в господарський обіг такого товару як вина. При затвердженні етикеток для вин уповноважений орган контролює відповідність продукту встановленим правовим вимогам, зокрема перевіряє наявність дозволу на використання географічного зазначення на етикетці, якою маркований товар. Такі адміністративні схеми контролю етикеток є засобом гарантії добросовісної торгівлі, якості вин і захисту споживачів.
Згадали й традиційні для французьких вин найменування АОС (вина, контрольовані за походженням), які виготовляють згідно з такими принципами: обмежена територія, традиційні сорти винограду, контроль урожайності, встановлені способи виробництва, проведення дегустації, яка підтверджує особливості вина. З цією ж метою – контроль за якістю – у 2012 р. запроваджений Регламент (ЄС) №1151/2012, спрямований на регулювання виробництва та обігу товарів у ЄС, зокрема вин зі статусами PDO (захищена назва походження), PGI (захищене географічне зазначення) та TSG (гарантований традиційний товар). Контроль якості продуктів забезпечують відповідні компетентні органи, які об’єднують усіх виробників конкретного товару. Відповідно до законодавства ЄС таким організаціям доручений контроль над виготовленням та торгівлею. Ці функції виконують власні агенти кожної групи виробників, які мають кваліфікацію агентів громадської безпеки. Перелік цих контролюючих органів є на сторінці Генерального директорату з питань сільського господарства та розвитку села Європейської Комісії. Там же можна знайти інформацію щодо приватних компаній з просування товарів, маркованих PDO, PGI або TSG.
Особливу увагу під час обговорення учасники приділили необхідності зростання активності діяльності українських асоціацій виноробів для контролю якості вин, захищених за походженням.
За результатами круглого столу, було прийняте рішення акумулювати пропозиції щодо вдосконалення системи охорони інтелектуальної власності країни й разом з підсумковим документом, у якому будуть сформульовані пропозиції учасників ринку стосовно реформування та розвитку виноградарсько-виноробної галузі України, спрямувати їх в усі владні структури.
Загалом конференція зібрала понад 200 виноградарів і виноробів з-понад 40 підприємств із різних куточків України, а також Молдови, Франції, Італії, Португалії, Німеччини. Компанія «Пахаренко і партнери» виступила генеральним юридичним партнером заходу, який проходив під егідою Національної академії аграрних наук України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, за підтримки Одеської, Миколаївської, Херсонської, Закарпатської та Запорізької обласних адміністрацій. Організували конференцію Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова», Українське бюро винограду і вина, Земельний союз України та редакція міжнародного спеціалізованого проекту «Садівництво та Виноградарство & Напої. Технології та Інновації».
Учасники заходу обговорили, як змінити ситуацію у виноградарсько-виноробній галузі України на краще, спільно намагались відшукати шляхи розв’язання основних проблем, закликали до єднання та консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін. Належну увагу приділили й питанням дотримання високої якості продукції: говорили не лише про стан галузі та законодавчі нюанси у сфері земельних відносин, але й про останні досягнення виробників засобів захисту рослин, техніки для виноградарства, матеріалів для обробки виноматеріалів та гігієни виробництва.