Про теоретичні та практичні питання нинішнього статусу Криму говорили на круглому столі «60 днів з моменту набрання чинності Законом України «Про вільну економічну зону «Крим». Основні проблемні питання та шляхи їх вирішення», який пройшов 3 грудня у рамках однойменної конференції у приміщенні Торгово-промислової палати України. Участь у заході взяли представники органів виконавчої влади і бізнесу та експерти.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Безпрецедентна ситуація: як бути з Кримом?
«Ніхто, звичайно, не готувався до тих подій, що відбулися в Україні. Більше того, ми не маємо аналогів у світовій практиці відносно того, що відбулося у нас в Криму, тому скопіювати якусь модель і швидко переглянути стосунки держави і бізнесу у цій ситуації досить складно, – сказав у своєму привітальному слові, розпочинаючи обговорення законодавчих нюансів статусу Криму як вільної економічної зони за відповідним законом, віце-президент ТПП України Сергій Свистіль. – Єдиний вихід тут – об’єднуватися, обговорювати ті проблеми, що виникли, та знаходити рішення, якы забезпечать і економічну безпеку держави, і ефективність економіки».
Фразу про безпрецедентність декілька разів повторили й інші виступаючі на круглому столі, зокрема представник Міністерства юстиції та співавтор Закону «Про вільну економічну зону «Крим», народний депутат ВР II–VII скликання Сергій Терьохін. Водночас всі присутні наголошувати на тому, що «Крим наш», і українська влада не визнає окупаційної влади на півострові.
Повертаючись до питання дії закону про ВЕЗ «Крим», віце-президент ТПП України наголосив, що незважаючи на всі недоліки документу, це єдиний компроміс, який дозволив бізнесу зорієнтуватися і приймати певні рішення на той момент, тому що «без нього було б складно уявити економічне співробітництво між АРК і рештою території України». Та згодом виявилося, що численні питання в Законі не досить чітко врегульовані, а низка його норм потрібують перегляду, оскільки окремі прописані підходи не зовсім коректні з точки зору захисту бізнесу.
До того ж, як нагадав пан Свистіль, у РФ також нещодавно був прийнятий та підписаний закон про створення вільної економічної зони в Криму. «Таким чином, на сьогоднішній день ми маємо дві вільні економічні зони: наша – абсолютно легальна і об’єктивна з точки зору вітчизняного і міжнародного законодавства, та створена за рішенням російської влади, що не відповідає ні нормам міжнародного законодавства, ні практиці», – наголосив віце-президент ТПП України.
Зважаючи на низку думок спеціалістів, як бути у цій ситуації, експерт наголосив, що варто використовувати вітчизняний та іноземний досвід, та підкреслив, що «мало мати закон і відповідну законодавчу практику – також потрібні підзаконні нормативно-правові акти». На його переконання, важливим для української сторони є завдання виробити єдині підходи до співпраці з територією АР Крим.
Гуманітарний та економічний аспекти дії Закону
Заступник директора департаменту з питань Автономної Республіки Крим та Севастополя секретаріату Кабінету міністрів України Норіман Мусаев погодився з думкою щодо недосконалості положень закону про ВЕЗ «Крим», особливо відносно забезпечення прав та свобод громадян України та осіб, які мають податкові адреси на території півострова, нагадавши при цьому, що будь-який закон не може обмежувати права у порівнянні з Конституцією.
У свою чергу, представник уповноваженого Президента України з питань кримськотатарського народу, експерт Кримського інституту стратегічних досліджень Арсен Жумаділов у своєму виступі підкреслив, що в Законі йдеться про те, що Україна начебто в добровільному порядку відмовляється від стягування податку, хоча насправді це є примусовою мірою через окупацію Криму Російською Федерацією. На думку експерта, це важливо не стільки з точки зору символізму, скільки в контексті позову до Росії по Криму.
«Ми всі чули про те, що Міністерство юстиції подає відповідний позов, але дещо дивно, як вони обраховують заподіяну шкоду. Вони враховують вартість усього майна, що залишилося в Криму, проте забувають, скільки Україна втрачає від окупації півострова. І в першу чергу ми говоримо про податок на прибуток підприємств, бо це загальнодержавний податок», – наголосив представник уповноваженого з питань кримськотатарського народу. Він підрахував, що за 10 років дії Закону Україна втратить 10 млрд грн, які мав би отримати Державний бюджет.
Акцентувавши увагу на співвідношенні торгових поставок на лінії «Крим–Україна» та проаналізувавши можливі варіанти розвитку подій у цьому напрямку, А. Жумаділов дійшов висновку, що треба було б прописати у Законі формулу, як держава компенсуватиме бізнесу те, що він не постачатиме продукти до Криму. Або ж слід створити сприятливі умови того, щоб ці продукти таки постачалися, скажімо, на південь Херсонської області, а кримчани, які бажають їсти українське, могли організувати т.зв. шоппінг-тури. «Те, що я говорю, не є новим велосипедом, – наголосив експерт. – Так воно працює, наприклад, у Грузії, яка має справу з окупацією території вже тривалий час: вони не блокують постачання світла та води, бо це товар, який неможливо замістити, але не постачають іншу продукцію. В принципі, і ми можемо так діяти щодо Криму».
Окремо представник уповноваженого Президента України з питань кримськотатарського народу звернув увагу на т.зв. статус нерезидентів, який отримали громадяни, зареєстровані в Криму, оскільки за Законом вони не є платниками податків в Україні, і їх податкова реєстрації з 1 червня 2014 р. анулюється. Велике занепокоєння у цій ситуації викликають норми про неоднакове банківське обслуговування кримських і некримських українців (на прикладі постанови №699 НБУ). Пан Жумаділов вважає, що в законодавстві слід прописати норми про збереження усіх прав громадянина України за кримчанами, і при цьому їм має надаватися право вибору механізму сплати чи несплати податків в українську казну. «Україна має надати прості і чіткі механізми, як це робити. В принципі, це нескладно, бо можна проводити всі реєстрації і розрахунки на півдні Херсонської області», – наголосив експерт.
Підсумовуючи, він також звернув увагу на те, що в Законі не вказано, що дія його норм закінчиться, коли закінчиться окупація Криму, а треба, щоб це було зазначено дуже чітко.
Статус АРК: окремі міжнародні нюанси
«У міжнародному плані ми маємо політичну підтримку практично всього світу, але в економічному є ряд питань. Після прийняття цього Закону МЗС проінформувало про це наших іноземних партнерів, і тепер можна констатувати, що міжнародна спільнота поки дуже обережна в оцінці положень цього документу і у своїх можливих діях щодо економічних відносин з АР Крим. Про відповідні норми проінформована і Світова організація торгівлі», – відзначив посол з особливих доручень управління економічного співробітництва МЗС України Олександр Данилейко.
На його думку, така реакція міжнародної спільноти досить зрозуміла – вона хоче розуміти, як ми будемо будувати внутрішньодержавні відносини між Україною і АР Крим, а вже потім, базуючись на цій позиції, буде вибудовувати свої відносини. «Для міжнародної спільноти потрібні чіткі інструкції, як вони можуть діяти у відносинах з контрагентами, що є резидентами на території АРК. Короткі і чіткі інструкції щодо експорту, імпорту, особливості резидентного статусу тих чи інших контрагентів тощо», – наголосив посол.
Доповнюючи його, С. Свистіль повідомив, що ТПП України через МЗС проінформувала міжнародну спільноту про те, щоб сертифікати походження товарів та інші документи, видані «новими» кримськими торгово-промисловими палатами, не визнавалися країнами-імпортерами. «Безумовно, у всій проблематиці взаємовідносин з кримськими компаніями левову частку становлять питання фінансових розрахунків та митного оформлення вантажів», – констатував віце-президент ТПП України.
Закон про ВЕЗ «Крим»: із практики ДФС
Розповідаючи про нюанси режимів митного оформлення при поставках товарів на територію ВЕЗ «Крим», начальник управління декларування та митних режимів, заступник директора департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України Ігор Муратов акцентував увагу на проблемах, що виникають при перетині вантажами «україно-кримського кордону». Він, зокрема, зазначив, що зі вступом у силу закону про ВЕЗ «Крим» митні органи зіткнулися з тим, що більша частина підприємців взагалі не знали, що таке митниця, оскільки весь час здійснювали внутрішньодержавні операції з постачання товарів з Криму на інші території України та з материкової частини України в Крим.
«Контрольні пункти в’їзду/виїзду виявилися не готовими до такої кількості транспортних засобів та товарів, що будуть переміщуватися. Є тут і законодавча проблема: і Митний кодекс, і Закон «Про ВЕЗ «Крим» передбачають, що розміщення товарів у режим вільної митної зони (і зміна цього митного режиму) здійснюється саме митницею, в зоні діяльності якої знаходиться така вільна митна зона», – акцентував посадовець.
Він також нагадав, що відповідно до постанови КМУ, територія АРК і Севастополя віднесена до зони діяльності Херсонської митниці, тож все митне оформлення за законом має здійснюватися саме в митних підрозділах цього регіону. Але, з його позиції, варто було б прописати у законодавстві можливість такого оформлення у митницях інших регіонів України – наприклад, за місцем розташування суб’єкта підприємницької діяльності.
Особливої уваги, на думку пана Муратова, потребують і питання прирівнення режиму ввезення з метою переробки і повернення до режиму переробки за межами митної території, а також ввезення зворотної тари, щоб її пропуск через кордон здійснювався у спрощеному порядку.
Крім того, чиновник звернув увагу на те, що зважаючи на вимогу російського законодавства про перереєстрацію суб’єктів господарської діяльності, ми отримуємо наявність юридичних осіб іноземної держави на території нашої вільної економічної зони. «У такій ситуації ми маємо визначитися, чи будемо далі з ними працювати, і яким чином вони могли б пройти певну авторизацію у вітчизняних держструктурах. Тоді таке ввезення/вивезення товарів могло б отримати адресний характер, що спростило б відповідне переміщення», – висловив пропозиції І. Муратов.
При цьому начальник управління митних платежів, заступник директора департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України Михайло Гайшунов, акцентуючи увагу на податкових нюансах, констатував, що введення в дію Закону спровокувало окремі податкові проблеми та важкість адміністрування таких митних платежів. Зокрема, посадовець вважає за необхідне удосконалити чинні норми щодо перетину «україно-кримського кордону». На його думку, потрібно вносити зміни у Закон для уникнення подвійного оподаткування та встановлення правильного розуміння коректності оподаткування відповідних операцій ПДВ і акцизом. Також необхідне законодавче уточнення розуміння поняття «митна та немитна територія України» відносно ситуації з Кримом і, можливо, продовження строку повернення майна з території АРК суб’єктами підприємництва у рамках перехідного періоду, про що, як було заявлено, до фіскальних органів звертаються представники бізнесу.
Слово Мін’юсту і Укрдержреєстру
Цитуючи норми чинного законодавства, начальник відділу зовнішньоекономічного законодавства управління фінансового законодавства департаменту цивільного, фінансового законодавства та законодавства з питань земельних ресурсів Мін’юсту Анна Мандра нагадала, що міністерством виданий наказ №1197, відповідно до якого проведення реєстраційних дій відносно суб’єктів підприємницької діяльності з реєстрацією в АРК перенесено в Запорізьку, Херсонську та Миколаївську області. Окремо акцентуючи на російській реєстрації окремих суб’єктів підприємництва, спікер зазначила, що згідно з нашим законодавством будь-які документи, видані представниками окупаційної влади, «є недійсними і не створюють правових наслідків», тому документи, видані ТПП на окуповані територій, не визнаються як такі.
Головний спеціаліст відділу нормативно-правового та методичного забезпечення Державної реєстраційної служби Микола Гнідаш констатував, що прямих норм, які безпосередньо врегульовували б питання державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, в законі про ВЕЗ «Крим» немає. Окремі норми щодо цього визначені у нещодавно прийнятому законі про статус переміщених осіб, перехідні положення якого містять зобов’язання розробки відповідного документу по спрощенню процедури реєстрації. Також було зазначено, що на сьогодні в Україні вже розроблений проект документу про викладення у новій редакції закону про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Цей проект передбачає скорочення реєстраційних процедур і зменшення строку їх проведення до одного робочого дня, а також запровадження принципу екстериторіальності та ін., що нівелює питання територіальної реєстрації в окремому регіоні.
Як діє Закон: слово співавтору
Пояснюючи логіку норм Закону «Про ВЕЗ «Крим», його співавтор, народний депутат ВР II–VII скликань Сергій Терьохін зазначив, що в документі передбачено той можливий варіант норм, який дозволяють норми Конституції. Головною метою закону, за словами екс-нардепа, були заходи по евакуації бізнесу з окупованої території.
Експерт пояснив, що згідно з умовами ВЕЗ, будь-яке ввезення товарів (фактичний експорт) у АРК здійснюється за загальними правилами, але у суб’єкта підприємництва має бути на території ВЕЗ контрагент з українською реєстрацією. Що ж до вивезення товарів з Криму в Україну, то за наявності української реєстрації воно відбувається у митному режимі імпорту, але з урахуванням сертифікатів походження, тобто в сьогоднішніх реаліях практично є неможливим. Також спікер зауважив, що нещодавно Єврокомісія прийняла рішення про неприйняття будь-яких товарів (навіть з українськими сертифікатами) походженням з окупованої території, тобто єдина можливість реалізації цих товарів – територія РФ.
Крім того, співавтор документу зазначив, що жодні розрахунки між українськими банками та такими ж установами у Криму не можуть здійснюватися через невстановленість кореспондентських рахунків між ними. Єдиний вихід у цій ситуації – розрахунки через третій банк, або залікові вимоги боргу, або аккредитив тощо. При цьому експерт нагадав, що за законом з 01.01.2015 закінчується перехідний період, і правила змінюються.
«У тій ситуації, що склалася з територією окупованого Криму, бажаний статус транстериторіальності, який має бути встановлений на міжнародному рівні», – констатував С. Терьохін.