 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У Києві відбулась VIII Щорічна конференція корпоративних юристів – найбільша комунікаційна платформа юрисконсультів країни. Профільний захід, розрахований на сферу професійних інтересів юрисконсультів, зібрав очільників юридичних департаментів провідних компаній України, представників державних органів, суддів та податківців для дискусії з найактуальніших питань, що турбують кожного фахівця, який представляє інтереси компанії. Учасники форуму не лише почерпнули корисну й актуальну інформацію, аби бути в курсі тенденцій та змін на ринку, але й отримали можливість налагодити корисні знайомства та ділові контакти з колегами.
«Розвиток секції юрисконсультів було і залишається нашим пріоритетом. Головна мета сьогоднішньої конференції – зібрати разом юрисконсультів для того, щоб їхнє професійне життя було більш насиченим, а робота стала ефективнішою», – зазначив Президент АПУ Денис Бугай, відкриваючи захід.
Монополія, етикет, скарги…
Перша сесія заходу була присвячена актуальним питанням організації роботи юрисконсульта. Тут учасники обговорювали організацію роботи юридичного департаменту в кризовій компанії, адвокатську монополію та етикет у бізнес-комунікаціях.
Так, чимало дискусій викликала одна з найгарячіших на сьогодні тем – перспектив впровадження виключного права адвокатів на представництво інтересів клієнтів у судах, котру порушив начальник відділу правового забезпечення та регламентних виплат з міжнародного страхування Моторного (транспортного) страхового бюро України Олексій Лутак. Наводячи аргументи «за» та «проти» впровадження виключного права та оцінюючи перспективи ухвалення відповідних законодавчих змін, юрист порадив колегам все ж таки розраховувати на відповідні законодавчі зміни та, за можливості, отримувати адвокатське свідоцтво.
Під час другої сесії юристи довідалися, що потрібно знати юрисконсульту про новації та проблеми у регулюванні господарської діяльності. Серед іншого, тут мова йшла про тимчасовий доступ до речей і документів, а також про підготовку до обшуку, роботу комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, основні зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» та вірогідність і наслідки скасування Господарського кодексу.
Так, підбиваючи підсумки 100 днів роботи Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Павло Мороз зазначив, що основними завданнями Комісії є забезпечення ефективного та швидкого розгляду скарг і захисту порушених прав громадян та юридичних осіб. Заявник, який вважає, що його право порушено незаконними діями або бездіяльністю державного реєстратора, може звернутися як до суду, так і до Міністерства юстиції.
«Головна відмінність між комісією та судом полягає у тому, що Комісія опрацьовує скаргу за 30 днів. У судах подібні справи затягуються на термін від 6 місяців до кількох років. Ще одна перевага – при зверненні до Комісії не потрібно сплачувати реєстраційний збір. На сьогодні ми отримали понад 300 скарг на дії реєстраторів. Мін’юстом вже розглянуто близько 120 скарг, майже 30 з яких було задоволено. Варто зазначити, що це не просто цифри. Це порятунок майже 30 заявників, чиї права були порушені справжніми рейдерами», – повідомив заступник міністра юстиції.
До того ж доповідач зазначив, що скарги розглядаються колегіально (мінімум, 6 членами Комісії, до складу якої входять представники різних департаментів Мін’юсту). Цей факт унеможливлює корупцію та вплив на прийняття рішень.
Також заступник Міністра розповів про передачу функцій реєстрації від Мін’юсту до нотаріусів. «30 квітня – це день, коли Мін’юст повністю віддасть функції у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості», – констатував П. Мороз.
Скасувати не можна залишити
У свою чергу, заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов присвятив свою доповідь дискусійній темі скасування Господарського кодексу України. «Державні регулятори, які безпосередньо застосовують Господарський кодекс, наголошують на тому, що положення Господарського кодексу дублюють норми профільних законів та часто суперечать їм, мають термінологічні розбіжності з іншими актами, а також посилання на норми законодавства, яке вже не функціонує», – зазначив він. Саме тому заступник Міністра юстиції наголосив на необхідності вироблення нового підходу до регулювання комерційних відносин, який забезпечив би визначеність правозастосування для всіх: суддів, юристів, бізнесу.
Проблемним аспектам банківського права була присвячена третя сесія конференції. Тут учасники мали змогу дізнатися про інструменти захисту від кримінальних загроз для топ-менеджменту банків, реструктуризацію заборгованості підприємств перед пулом кредиторів (юридичні аспекти й тенденції), а також про юридичні аспекти електронного документообігу в Україні.
Під час цієї дискусійної панелі президент АПУ, партнер VB PARTNERS Денис Бугай представив інструменти захисту від кримінальних загроз для топ-менеджменту банків. Партнер ЮФ Aequo Юлія Кирпа проаналізувала юридичні аспекти реструктуризації заборгованості підприємств перед пулом кредиторів. У свою чергу, Ростислав Матяш, віце-президент, директор з юридичних питань ПАТ «Альфа-Банк» представив юридичні аспекти електронного документообігу в Україні.
«Жити по-новому або до чого мають бути готові юрисконсульти вже сьогодні», – саме таку назву мала четверта сесія заходу. Тут учасники дізналися про нові підходи АМКУ до визначення штрафів за порушення законодавства у сфері економічної конкуренції та останні тенденції у податкових спорах.
Під час панельної дискусії «Використання сучасних інформаційних технологій у діяльності юрисконсульта» юристи обговорили такі теми: тренди дигіталізації професії юриста; ефективна організація колективної роботи та застосування ЕЦП для юридично значущого документообігу; як опанувати потік інформації, документів та керувати командою; рішення для зручного перегляду законодавчих норм при роботі з документом; які можливості створить урядова програма «Електронна Україна».