Минув перший місяць з набуття чинності Закону України №63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», (Закон про податковий компроміс). Документ дозволяє платникам податків уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Та правом звернення до Державної фіскальної служби для застосування податкового компромісу на сьогодні скористалось близько 500 підприємств. На фоні доволі немаленького бізнесового середовища України – це просто крапля у морі.
Чому ж так мало підприємців та представників бізнесу не зробили крок назустріч державі, яка зробила крок назустріч їм, спробували розібратись представники адвокатського об’єднання «Яр.ВАЛ». 18 лютого цього року адвокати організували практичний семінар для підприємців «Актуальні питання застосування податкового компромісу».
«Сама редакція Закону про податковий компроміс виписана позитивно, прогресивно та корисно для платників податків та держави. Але, на жаль, в ході виконання цього Закону, сприймається він, як виявилось, доволі викривлено», – такими словами відкрив семінар Голова АО «Яр.ВАЛ», віце-президент Асоціації платників податків України Йосип Бучинський. Причина цього криється, на його думку, в поширених серед суспільства «страшилках» щодо небезпеки права скористатись своїм правом на податковий компроміс. Навівши приклади «експертів» з різних інтернет- та друкованих ресурсів, що підприємець таким чином «ставить під удар своїх контрагентів» або «може бути притягнений до кримінальної відповідальності», адвокат наголосив, що такі думки є нісенітницею. Адже п. 4 Закону містить положення, що уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом подання уточнюючого розрахунку не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів. І саме ця норма свідчить, що застосування платником податків процедури податкового компромісу не може бути підставою для визначення порушень у його контрагентів. Тобто всі побоювання, що факт застосування податкового компромісу може спричинити негативні наслідки для його контрагентів, є марними, безпідставними та необґрунтованими.
Під час обговорення теми семінару, увагу слухачів було акцентовано на розроблених та затверджених Державною фіскальною службою Методичних рекомендаціях щодо застосування Закону України №63-VIII від 25.12.2014 р. про податковий компроміс. На переконання пана Бучинського, ці Методичні рекомендації занадто вільно та спірно трактують норми Закону про застосування податкового компромісу, а окремі положення рекомендацій взагалі виходять за межі норм Закону.
Також було зазначено, що Методичні рекомендації лише затверджені Наказом Голови Державної фіскальної служби України, але не зареєстровані ні в Міністерстві юстиції, ні в Мінфіні, а отже, поряд із законом, мають зовсім іншу юридичну силу.
Допомогти розібратись з порядком застосування процедури податкового компромісу партнери АО «Яр.ВАЛ» запросили Ольгу Данилову, представника Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби України.
Вона зазначила, що Методичні рекомендації щодо застосування Закону про податковий компроміс є саме рекомендаціями, призначеними для використання працівниками Державної фіскальної служби, і не мають сили нормативно-правового акта.
«Щодо самого податкового компромісу – це є право платника податків, а не його обов’язок. Воно обмежене в часі – з 17 січня до 16 квітня. І ви, шановні платники, маєте змогу впродовж цього терміну скористатись цим правом або (якщо вважатимете за потрібне) не скористатись», – наголосила пані Данилова.
Щодо процедури досягнення податкового компромісу, пані Данилова пояснила, що спочатку платник податків подає уточнений розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ та заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо податкових зобов’язань органу контролювання за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 р. «Щодо того, скільки разів платник податків може подавати уточнений розрахунок, закон не обмежує певною кількістю в період дії Закону про податковий компроміс», – підкреслила доповідач.
Протягом 10 каледарних днів з моменту отримання уточненого розрахунку орган контролювання зобов’язаний прийняти рішення щодо необхідності або відсутності необхідності проведення перевірки. У разі другого варіанту протягом 10-денного терміну потрібно сплатити 5% від податкового зобов’язання.
У випадку, якщо податкова вирішила призначити позапланову документальну перевірку та за її наслідками виніс податкові повідомлення-рішення, платник податку має сплатити 5% від визначеної суми проягом 10 календарних днів з дня отримання ППР. «Щоб ви не лякались, податкове повідомлення-рішення складається не на 5%, які ви маєте сплатити, а на звичайну суму, від якої ви повинні сплатити 5%», – наголосила Ольга Данилова.
І якщо протягом 10 календарних днів платник податку сплатив 5% від зазначеної суми, компроміс вважається досягнутим.
«За великим рахунком цей Закон має застосовуватись «на автоматі». Я визначаю свої зобов’язання, з яких бажаю досягнути компромісу, а ДФС – повинна автоматично приймати те, що я захотів добровільно сплатити», – так відобразив свій погляд на податковий компроміс очима платника податків керуючий партнер АО «Яр.ВАЛ» Олег Паламарчук. Навіть рішення про необхідність чи відсутність необхідності проведення перевірки органом контролювання законодавець визначив у виключному порядку. Та представники органів ДФС, на думку доповідача, дотримуються іншої думки.
Він зазначив, що податковий компроміс не може бути застосований лише в одному випадку: якщо платник податку розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого органом котролювання за результатами перевірки.
Пан Паламарчук загострив увагу слухачів на суперечностях між Законом про податковий компроміс та Методичними рекомендаціями, які не дають платнику податків повноцінно скористатись своїм правом податкового компромісу.
По-перше, щодо домукентів, які подаються платником для застосування процедури податкового компромісу. Закон про податковий компроміс визначає такі документи:
– уточнюючий розрахунок;
– перелік (опис) господарських операцій;
– у разі використання старої форми уточнюючого розрахунку – пояснення мотивів його подання.
У разі застосування податкового компромісу щодо податкових зобов’язань, які визначені органом котролювання, але є неузгодженими, передбачена заява платника податків у письмовій формі про намір досягнення податкового компромісу.
Адвокат звернув увагу, що жодна форма цих документів Законом про податковий компроміс не передбачена.
Про що йдеться у Методичних рекомендаціях? У них вводиться новий вид документа – заява про компроміс. «Такого документа в Законі немає», – зазначив доповідач. Більше того, до оформлення такої Заяви також висувається низка вимог.
Інше важливе питання застосування компромісу – це підстави для проведення перевірки. У Законі визначено, що єдиною підставою для проведення перевірки платника податків при подачі ним уточнюючого розрахунку є факт непроведення раніше документальної перевірки за періоди, за які платник подав уточнюючі розрахунки. У Методичних рекомендаціях взагалі не передбачено жодних роз’яснень з приводу підстав для проведення перевірки.
Межі проведення документальних перевірок під час застосування податкового компромісу, – у межах уточнюючого розрахунку. Тут, зазначив доповідач, положення Закону та Методичних рекомендацій збігаються.
З огляду на все зазначене вище, організатори семінару вважають, що проблемні питання застосування Закону про податковий компроміс не є системними недоліками процедури податкового компромісу, а тому їхнє усунення можливе за рахунок роз’яснень відповідного комітету ВР України та/чи уповноваженого органу КМУ, на який п. 4 Прикінцевих положень Закону покладено обов’язок, серед іншого, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
Тому, як повідомив Йосип Бучинський Асоціацією платників податків України за участю адвокатського об’єднання «Яр.ВАЛ» підготовлене відповідне звернення до Комітету ВР України з питань податкової та митної політики та до Міністерства фінансів України з метою оперативної підготовки та надання роз’яснень щодо порядку застосування Закону про податковий компроміс.