Задекларована мета
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку нового року податкові спори не втрачають своєї актуальності для бізнесу, який провадить діяльність на території України. Не зважаючи на численні податкові новації та намагання судової системи урівноважити терези Феміди, на одній чаші яких знаходяться платники податків, а на іншій – державні органи, підприємці продовжують
відчувати «податковий дискомфорт», а показник бізнесової привабливості України й
досі залишається низьким.
Про те, що робити, якщо на фірму завітали податківці, та як захистити інтереси бізнесу у податковому спорі розповіли фахівці Адвокатського об’єднання «Яр.Вал» на тематичному семінарі «Податкові спори. Нова судова практика. Податкові перевірки. Типові помилки платників податку. Кримінально-правові ризики ведення господарської діяльності в 2015-2016 рр. Ефективні методи захисту бізнесу та службових осіб від
необґрунтованих претензій та підозр», ініційованому правниками спільно з консалтинговою компанією «Кортекс».
Зокрема, партнер АО, адвокат Олексій Лановий окреслив новели у податковому законодавстві, які мають значення для бізнесу. Він наголосив на тому, що фіскальна служба продовжує приймати нормативні документи, задекларованою метою яких є забезпечення стабільного розвитку економіки та унеможливлення фіскального тиску. Насправді ж, ці акти регламентують перевірку усіх без винятку операцій платників податків під виглядом отримання інформації про їхню участь у «ланцюгах», «схемах» тощо. При цьому, не дотримується низка принципів права, що передбачають як презумпцію невинуватості, так і правомірність рішень платника податків, якщо інше не
доведено контролюючим органом. Яскравим прикладом таких «покращень» є наказ ДФС України №543.
Іншим вельми цікавим документом є наказ ДФС України №511, яким певною мірою врегульовано актуальне питання щодо проведення зустрічних звірок та визначено методику їх проведення на сьогодні Це питання є досить актуальним, оскільки протягом останніх років інститут «зустрічних звірок» активно використовувався представниками контролюючих органів для документування негативної податкової інформації щодо підприємств-контрагентів, з якими платники податків мали господарські взаємостосунки, та був одним з основних аргументів для визначення податкового правопорушення для таких платників. Правник вважає, що згідно з положеннями зазначеного наказу, акт про неможливість проведення зустрічної звірки має містити лише інформацію про те, з яких причин така звірка не може бути проведена, а можливість будь-яких інших висновків про наявність податкового правопорушення чи про реальність або відсутність господарських операцій платника податків у такому акті законодавчо не передбачена. Це є дуже важливим для бізнесу, оскільки раніше, саме на підставі висновків актів про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами, платникам податків фіскальні органи донараховували податкові зобов’язання з мотивів нереальності їх взаємовідносин з контрагентами.
Окрему увагу спікер приділив питанням, які виникають безпосередньо під час проведення податкових перевірок та їх документального оформлення. Він наголосив на необхідності співпраці з перевіряючими шляхом своєчасного надання пояснень з підтверджувальними документами щодо обставин документування тієї чи іншої операції, які, згідно з Податковим кодексом, мають бути долучені до акту як додатки.
Відповідальність за ухилення
Голова «Яр.ВАЛ», заслужений юрист України, адвокат Йосип Бучинський поділився своїми думками з приводу деяких аспектів кримінально-правової відповідальності за ухилення від сплати податків. Зокрема, доповідь адвоката стосувалася компетенції контролюючих і правоохоронних органів щодо встановлення фактів податкових порушень та їх розслідувань в рамках кримінальних проваджень, а також основних способів захисту представників бізнесу від необґрунтованих претензій з боку контролюючих та правоохоронних органів.
Доповідачем були наведені приклади негативної практики, коли кримінальні провадження за ухилення від сплати податків відкриваються не на підставі актів документальних перевірок, як це визначено законодавством, а за рапортами оперативних уповноважених, аналітичними довідками, аудиторськими висновками, які містять лише певні припущення щодо можливого ухилення від сплати податків. Крім цього, були наведені приклади з практики реєстрації кримінальних проваджень, коли відомості про вчинення кримінального правопорушення за ст. 212 КК України вносились представниками правоохоронних органів до Єдиного реєстру досудового розслідування навіть без визначення та зазначення суми несплачених податків.
Адвокат зазначив, що іншим проявом негативної практики є внесення до ЄРДР відповідних відомостей про такі правопорушення фактично за всіма актами податкових перевірок, без дослідження, що є дуже важливим, суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, а саме умислу службових осіб-суб’єктів на вчинення такого правопорушення. На його думку, така негативна практика стала системною та спричиняє випадки безпідставного й невиправданого тиску на бізнес. Й. Бучинський звернув увагу на необхідність встановлення факту податкового правопорушення як з боку контролюючих, так і з боку правоохоронних органів для об’єктивного визначення факту ухилення від сплати податків.
Також адвокат детально зупинився на одній з найбільш дискусійних темі серед фахівців з оподаткування – співвідношення неузгоджених податкових зобов’язань та кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Був наданий всебічний аналіз щодо зазначеної проблематики, озвучені підходи та аргументи різних сторін, наведена практика судів усіх інстанцій тощо. Як приклад актуальності цього питання, доповідачем були озвучено інформацію про наявність на розгляді Верховної ради України законопроектів, які повинні урегулювати питання початку досудового розслідування в частині злочинів з несплати податків та узгодити питання кримінальної відповідальності з процесом узгодження податкових рішень, що прийняті за актами перевірок.
Останнє слово за експертом
Керуючий партнер АО, заслужений юрист України, адвокат Олег Паламарчук виступив з доповіддю про використання інституту податкової експертизи та судово-економічної експертизи, судово-економічного дослідження, як найбільш ефективних способів захисту підприємства від необґрунтованих висновків контролюючих органів про донарахування податкових зобов'язань та претензій правоохоронних органів щодо ухилення від сплати податків. Фахівець підкреслив шаблонність ст. 212 КК України, яка визначає, що для визначення кримінального ухилення від сплати податків має бути ґрунтовно встановлений факт вчинення податкового правопорушення, у спосіб та порядок, що визначений законодавцем, зокрема шляхом проведення документальної перевірки та складання за її наслідками акту, відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України. Доповідач звернув увагу на важливість саме об’єктивного та ґрунтовного встановлення факту податкового правопорушення та визначення суми фактичного надходження коштів до бюджету, як обов’язкових умов настання кримінальної відповідальності посадових осіб підприємств за ухилення від сплати податків. Олег Паламарчук наголосив на необхідності застосування податкової експертизи (ст. 84 Податкового кодексу), як важливого інструменту захисту підприємства ще на стадії проведення податкової перевірки та під час адміністративного оскарження висновків контролюючих органів про податкове правопорушення.
Під час свого виступу він розповів про необхідність використання судово-економічної експертизи у процесі судового оскарження рішень контролюючих органів, а особливо наголосив на використанні інституту судово-економічної експертизи у кримінальному процесі – як найактуальнішого способу захисту від претензій кримінального характеру щодо несплати податків в умовах сьогоднішньої практики. При цьому, спікер звернув увагу на особливості призначення та проведення судово-економічних експертиз відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України та Кримінально-процесуального кодексу України, в тому числі на необхідність їх проведення з ініціативи платника податків чи сторони захисту.
Підстави для арешту
Партнер АО «Яр.Вал», адвокат Юрій Долженко почав свій виступ з повідомлення про суттєві зміни законодавства щодо регулювання процедури арешту майна у кримінальному процесі. Доповідач зазначив про розширення підстав для накладення арешту на майно, а також про розширення переліку майна, на яке може бути накладений арешт, звернув увагу на наявність певних суперечностей законодавства, що виникли внаслідок внесених змін, спрогнозував можливі практичні аспекти застосування нових положень законодавства, в тому числі у частині арешту майна третіх та пов’язаних осіб.
Крім цього, доповідач визначив зміст заходів кримінально-правового характеру, що можуть застосовуватися до юридичної особи, пояснив з якого часу і за яких підстав починається процедура таких заходів, які вони мають безпосередні наслідки для юридичної особи та її колективу. Також доповідачем було надано цікавий порівняльний аналіз застосування подібних заходів в інших країнах Європи та Америки.
Наприкінці доповіді Юрій Долженко навів порівняльний аналіз норм закону №3147 від
23.05.2013 р. щодо гуманізації злочинів у господарській сфері з положеннями кримінального права та процесу. Він розтлумачив певні практичні аспекти заміни за цими положеннями покарання за вчинення деяких економічних злочинів з позбавлення волі на штраф. При цьому, спікер звернув увагу на те, що попри назву самого закону та певні розтиражовані думки щодо послаблення тиску на бізнес за цим Законом, останній містить серйозні приховані загрози щодо збільшення розміру матеріальної відповідальності як суб’єкта господарювання, так і безпосередньо його посадової особи за вчинення економічних злочинів, у тому числі й за ухилення від сплати податків, а у випадку несплати визначених сум матеріальної відповідальності – несе загрозу застосування у якості покарання реального позбавлення волі відповідальної особи на значні терміни.
