Великі гроші несуть в собі великі ризики їх втрати, адже ціна однієї помилки може бути, якщо не фатальною, то в кількісному вимірі дуже неприємною. Управління приватним капіталом вимагає консолідації знань як юристів, так і фінансових експертів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про те, на що потрібно звертати увагу в ході законодавчих змін, як зберегти та, в ідеалі, збільшити статки своїх клієнтів, експерти обговорили 6 листопада 2018 на першому Wealth Management Forum в Україні. Захід був проведений на базі Adam Smith Conferences, організації, яка з 1992 р. проводить ряд галузевих форумів, на які залучаються ключові гравці відповідної галузі і представники влади.
«Це перша конференція на тему управління приватним капіталом і я сподіваюсь, що конференції на подібні теми перетворяться на добру традицію у нас в Україні», - прокоментувала Аліна Плющ, партнер Sayenko Kharenko.
Перша сесія заходу стосувалася законодавчих ініціатив, які вплинуть або можуть вплинути на приватний капітал. «Цей рік був дуже цікавий. Я, як партнер практики приватних клієнтів, можу сказати, що тепер майже всі мої клієнти дуже цікавляться такими абревіатурами як BEPS, CRS, AML. Всі вони вже знають, що це таке, і ніколи я не спостерігала, щоб вони так стежили за законодавчою діяльністю Верховної Ради. В цій темі є дуже цікава низка законопроектів - про контрольовані іноземні компанії, про визначення осіб з високими статками.Також, звичайно, всі чекають законопроект про амністію капіталу - т.зв. «нульову декларацію», - зазначила пані Плющ.
У свою чергу Євген Степанюк, начальник управління реформування фінансового сектору Національного банку України, також відмітив, що це дуже вчасний період для проведення такого роду конференції, оскільки наразі проходить хвиля комунікаційної компанії з підтримки законодавчих змін, що стосуються валютної лібералізації щодо впровадження рекомендацій OECD з протидії BEPS.
Важливим у цьому напрямі є закон «Про валюту та валютні операції», який передбачає низку змін та спрощення регулювання і почне діяти з 7 лютого 2019 р. За словами пана Степанюка, на сьогоднішній день було обрано курс на побудову більш гармонійної законодавчої системи, відтак нова модель, яка запроваджується законом про валюту, є більш зрозумілою і гнучкою.
Тож, що змінюється:
1. Збільшення граничного строку здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами - до 365 днів (раніше - до 180 днів).
2. Скасування валютного нагляду для експортно-імпортних операцій до 150 тис. грн (300 тис. грн при зміні законодавства з фінансового моніторингу), тобто операція спочатку буде здійснена, а потім буде проходити аналіз цієї операції.
3. Індивідуальні ліцензії замінять системою е-лімітів.
4. Скасування санкцій у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків.
5. Дозвіл на відкриття розрахунків юридичними особами - нерезидентами в уповноважених банках та юридичними особами - резидентами за межами України із надання інформації по таких рахунках резидентів (в процесі обговорення із ДФС).
6. Інформація щодо зовнішніх запозичень буде повідомлятися, а не реєструватися як зараз (те, що було по суті дозвільною системою).
7. Online-купівля іноземної валюти фізичними особами буде здійснюватися в рамках ліміту фінансового моніторингу - аналогічно до ліміту купівлі готівкової валюти (наразі до 150 тис. грн на день в еквіваленті).
8. Скасування заборони на внесення платежів у іноземній валюті при страхуванні життя.
9. Розрахунки за державними цінними паперами, номінованими в іноземній валюті, можна буде здійснювати в іноземній валюті.
Окрім цього, Олександр Панченко, член Комісії НКЦПФР, наголосив на проблемах, які заважають нормальній діяльності фондового ринку і, як наслідок, самому управлінню активами. Такими прогалинами законодавства є:
- низькі стандарти щодо розкриття інформації та відсутність процедур справедливого ціноутворення;
- відсутні вимоги до систем управління професійних учасників;
- регулювання діяльності учасників ринку та відповідність стандартам ЄС;
- відсутнє преюдиційне регулювання та система випереджувальних заходів;
- відсутність системи захисту інвестицій;
- відсутній консолідований нагляд за ринком.
Відтак пан Панченко акцентував увагу на низці законопроектів для пожвавлення ринку, серед яких:
- №9035 «Про ринки капіталу», яким впроваджуватимуться сучасні практики організації біржової та позабіржової торгівлі, чіткі вимоги до випуску та обігу фінансових інструментів, в тому числі деривативів;
- №6303 «Про захист інвесторів від зловживань на ринках капіталу» - забезпечуватимуться сучасні стандарти регулювання, пропорційне втручання, ризик-орієнтований підхід, адекватні ресурси та повноваження, належний рівень відповідальності учасників;
- №2413 «Про консолідацію нагляду на ринках капіталу» - впроваджуватимуться оптимальний розподіл повноважень та порядок взаємодії між НКЦПФР та НБУ з метою систематизації нагляду та ефективного захисту прав споживачів фінансових послуг;
- «Про Загальнодержавне накопичувальне пенсійне забезпечення» - передбачаються основні принципи надійної та сталої системи накопичень коштів: підвищені вимоги до сервіс-провайдерів, забезпечення прозорості та захищеності інвестицій;
- «Впровадження інституційних засад колективного інвестування» - імплементуються базові принципи діяльності інститутів колективного інвестування у відповідності до європейських стандартів UCITs та AIFM.
На необхідності пенсійного реформування акцентував увагу Олексій Олександров, голова Private Banking Expobank CZ. Він зазначив, що, незважаючи на те, що молоде покоління прагне керувати всім, насправді лише 3,2% капіталу в світі належить поколінню Y, відтак гроші є якраз у більш старшого покоління. Разом з цим у населення України наразі майже відсутня довіра до державних структур, тобто немає ніякого бажання вкладати свої гроші на тривалий термін у державні механізми, підкріплюючи цим національну валюту. І що ми маємо на виході? Мінімальну пенсію і повне розчарування країною в цілому. Відтак одним з основних кроків має бути зміна системи пенсійного забезпечення.
Водночас Тарас Кириченко, голова правління Правекс банк, наголосив, що поки ризиковість вкладів не буде мінімальною, гроші в країну вже не повернуться. «Не будемо тішити себе думкою, що гроші повернуться. Ні. Гроші люблять низький ризик», - сказав він.
Більш практичні аспекти застосування законодавчих змін для українських приватних клієнтів в Україні розглядалися в рамках третьої сесії заходу. Модератор сесії - Галина Хоменко, директор, керівник напрямку послуг приватних клієнтів, EY Ukraine, - одразу акцентувала увагу на заходах, що стосуються провадження концепції протидії BEPS. «Я не можу не сказати про таку знакову подію, як оприлюднення 24 жовтня проекту про те, як Україна буде імплементувати боротьбу з BEPS. Це, певно, є одним з найбільш впливових заходів для фізичних осіб, власників приватного капіталу - з числа тих заходів, що передбачаються», - зазначила вона.
За словами пані Хоменко, передбачається впровадження такої концепції як КІК (контрольовані іноземні корпорації). Ця концепція не є новою і в багатьох країнах світу вона вже діє, а Україна під’єднується до неї на рівні фізичних осіб.
Що це означає? Якщо у фізичної особи є якісь іноземні компанії закордоном і за певних умов (а саме ці компанії генерують певний дохід, ця фізична особа є контролюючою фізичною особою тощо), і якщо ця компанія зареєстрована в низькоподатковій або безподатковій юрисдикції, тоді цій фізичній особі доведеться в рамках свого особистого доходу декларувати в тому числі і прибутки тієї компанії, які генеруються закордоном. Раніше це вважалося прибутком компанії, але власне один з заходів по боротьбі з BEPS - зробити так, щоб це було неможливо, і щоб на рівні фізичної особи ці кошти оподатковувалися.
«Я думаю, що це буде фундаментальна зміна в оподаткуванні фізичних осіб, коли цей законопроект буде прийнятий», - наголосила пані Хоменко.
Не менш важливою темою управління приватним капіталом є шлюбні контракти і заповіти, про які більшість навіть не хоче думати. Проте експерти наголошують, що думати про це варто. Так, Олександр Онуфрієнко, партнер ЮФ «Астерс», зазначив, що за проведеними дослідженнями було виявлено, що менше 30% спадкоємців знає, з чого складається сімейне майно, що призводить до купи проблем. Цю тезу на прикладі кейсу сім’ї дизайнера Гуччі, де внаслідок сумнівних дій спадкоємців бізнес перестав належати самій сім’ї, підтвердив і Карен Асланян, виконавчий Віце-президент Lombard Odier, Switzerland. «Достатньо подивитись на рейтинг Форбс і стає зрозуміло, що в Україні є що передавати у спадок», зазначив він. Відтак можна зробити висновок, що проблема є актуальною і для українських заможних сімей.