 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
8 квітня цього року відбувся круглий стіл з питань реформування прокуратури, який було організовано Асоціацією правників України спільно з Генеральною прокуратурою України. Відкриття заходу Президент Асоціації правників України Денис Бугай розпочав із презентації проведеного нещодавно опитування серед адвокатів на тему «Що найбільше турбує адвокатів у відносинах з правоохоронними органами?» В опитуванні взяли участь 266 правників, які обрали із запропонованого переліку 5 найпроблемніших питань у відносинах з правоохоронними органами та органами прокуратури. Відповіді побудувались так:
74,4% адвокатів стурбовані невмотивованими відповідями на запити адвокатів, 70,7% турбує покривання неправомірних дій посадових осіб за наявності підстав для притягнення їх до відповідальності.
Адвокати переймаються відсутністю безперешкодного доступу до матеріалів кримінальної справи та процесуальних документів, а також відсутністю незалежного органу, куди можна було б поскаржитись на неправомірні дії співробітників прокуратури. Голоси правників розподілились так – 61,7% та 61,3% відповідно.
До п’ятірки найважливіших проблем потрапило також невнесення прокурорами до ЄРДР заяв про злочини.
Сергій Гребенюк, адвокат, радник ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Україна, виступивши модератором круглого столу, слушно зазначив, що адвокати взагалі не дуже звикли до присутності представників прокуратури на їхніх заходах, хоча раніше це було «не в тренді». Також модератор повідомив, що за результатами попередньої зустрічі адвокати, як і було обумовлено, підготували свій список проблем та пропозицій для роботи з органами прокуратури, який вже передано розробникам тестів з перекваліфікації працівників прокуратури.
На проблемі оскарження дій прокурора, яка хвилює юридичну спільноту України, також акцентував свою увагу і заступник Генпрокурора Давід Сакварелідзе. На його думку, звісно ж, нелогічним є те, що прокурор сам розглядає скаргу на себе. Концепція реформування передбачає створення двох інститутів у структурі органів прокуратури. Один із них – Департамент забезпечення якості прокурорської діяльності, компетенція якого передбачатиме контроль за якістю роботи прокурорів – це департамент QualityAssurance (Генеральна інспекція). «Цей департамент має стати наставником та порадником для кожного прокурора. Він даватиме поради, убезпечуватиме від неправомірних дій та, якщо буде така необхідність, застосовуватиме санкції», – додав пан Сакварелідзе.
Відповідаючи на питання адвоката, старшого радника ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Вадима Беляневича, про те, яке місце прокуратура повинна посідати у системі органів державної влади (її конституційний статус), Давід Сакварелідзе зазначив, що в ідеальному плані прокуратура має стати окремим інститутом, основною функцією якого має бути державне овинувачення та нагляд за дотриманням законів. Тобто прокуратура, на його думку, має бути позбавлена від зайвих функцій.
Окрему увагу учасників круглого столу на кримінальну відповідальність судді за винесення завідомо неправосудного рішення, передбаченого ст. 375 Кримінального кодексу України, звернув заступник Голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслав Кравченко. За його словами, в більшості випадків судді розцінюють подачу таких заяв (а часто буває, що з побідними заявами до міліції відразу після судового засідання) як засіб тиску на суддів та намагання досягти рішення, яке задовольняє ту чи іншу сторону непроцесуальним способом.
«Але в контексті діалогу – як би не говорили, судова система завжди є відкритою та готовою до співпраці», – наголосив пан Кравченко.
Леонід Глос, суддя Верховного Суду України, висловив переконання, що останнім часом якість досудового розслідування в Україні значно впала. Тому прокуратура, на його думку, повинна опікуватись саме цією проблемою: «Слідчі погано знають методику розслідування, як закріпляти докази у справі і, зрештою, як складати той самий обвинувальний акт», – додав він. Чи повинні ми знаходити точки дотику, або, можливо, це вже зробила Конституція? Пан Глос вважає, що точки дотику між прокуратурою, адвокатурою та судовою владою шукати варто – в площині забезпечення прав: підозрюваного, підсудного, обвинуваченого, потерпілого.
Вадим Беляневич зазначив, що вагомою проблемою для вітчизняного суддівського співтовариства є єдність судової практики. Відсутність єдиного застосування законів – це передусім порушення рівності сторін перед законом. І тому своєрідним «орієнтиром», на переконання пана Беляневича, можуть стати постанови пленумів, інформаційні листи, рекомендаційні роз’яснення рекомендацій вищих судів.
Коментар:
Сергій Гребенюк, адвокат, радник ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Україна
Сьогодні за одним столом перші особи Генеральної прокуратури, судової системи, провідні адвокати обговорювали існуючі проблеми в системі, перші кроки з реформ у правоохоронному блоці, перший досвід змін, які вже впроваджуються. Все проходило відрито, публічно, у присутності величезної кількості журналістів. Були й гострі висловлювання, і емоції, і питання, але ще більше конструктивного підходу і конкретних пропозицій. Окреме спасибі представникам Генеральної прокуратури за відкритість і готовність до діалогу, спасибі представникам Вищого спеціалізованого суду, Верховного суду, нашим експертам і звичайно ж, нашим активним, залученим у процес реформ колегам адвокатам.