Експерти КПМГ в Україні проводять семінари, присвячені основним законодавчим змінам у правилах трансферного ціноутворення та їх можливому впливу на господарську діяльність підприємств. Семінари розроблені командою трансфертного ціноутворення КПМГ в Україні, що складається з більше ніж 30 фахівців з унікальним досвідом впровадження проектів з трансфертного ціноутворення для підприємств України, країн СНД та Європи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Операції контрольовані?
Під час одного із семінарів для компаній аграрного сектору партнер КПМГ в Україні Костянтин Карпушин відзначив, що основні зміни у цій сфері фокусуються на 5-ти головних факторах: змінені критерії визнання операцій контрольованими; змінено строк подачі звітності; збільшені штрафи за неподання звіту про контрольовані операції та документації; розширені вимоги до змісту документації; введена методологія проведення порівняльних досліджень.
Перш за все експерти КПМГ ознайомили учасників семінару із нововведеннями в частині контрольованих операцій. Як було зазначено, у 2017 р. буде актуальним список «низько податкових» юрисдикцій, затверджений Постановою КМУ №977-р від 16.09.2015 р., який включає 65 країн (у тому числі Молдову, Болгарію, Гонконг, Узбекистан). Так, за словами експерта КПМГ Володимира Чижикова, операції з контрагентами, зареєстрованими в країні з цього списку, КМУ визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за роком, в якому така країна включена до списку. Якщо КМУ змінить список низько податкових юрисдикцій протягом 2017 р., то операції з такими контрагентами будуть визнаватися контрольованими лише з 01.01.2018 р. (абз. 5 п. 39.2.2.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України).
При цьому експерт відзначає, що вже у кінці першого кварталу поточного року КМУ має затвердити другий список контрольованих нерезидентів за критерієм організаційно-правових форм. Серед іншого, документ включатиме нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток та не є податковими резидентами за місцем господарської реєстрації. «Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів затверджується КМУ. Ймовірно, до нього можуть потрапити британські LLP та компанії з ОАЕ з формою FZE, а також інші форми компаній. Якщо КМУ прийме такий список протягом 2017 р., то операції з такими контрагентами будуть визнаватися контрольованими вже у 2017 р. при досягненні вартісних критеріїв. Об’єм таких операцій розраховуватиметься за весь рік, але подавати звіт і документацію необхідно буде лише за операціями, здійсненими з дати прийняття цього списку», – пояснює пан Чижиков.
Серед іншого, експерти КПМГ пояснили основні меседжі деяких Листів Державної фіскальної служби щодо врахування кредит-ноти у трансферному ціноутворенні, впливу поступки права вимоги на контрольовані операції, операцій з постійним представництвом тощо.
Значна увага також була зосереджена на проблемних питаннях операцій за договором комісії та операцій через посередників. У випадку декларування операцій через посередників у Звіті про контрольовані операції, у посередника-резидента можуть виникнути ризики оспорювання з боку податкових органів визнання податкового кредиту за ПДВ у зв’язку з нетиповим експортом або ділової суті такої операції для посередника.
Форвардні контракти
Торкаючись питання форвардних контрактів, експерт КПМГ Олексій Щурко зазначив, що відповідно до ст. 14.1.45.3 ПКУ, форвардний контракт – це стандартизований цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується в майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Всі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення.
Згідно з Постановою КМУ №632 від 19.04.1999 р., двостороння угода за стандартною (типовою) формою засвідчує зобов’язання особи купити (продати) базовий актив у визначений час на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час підписання форвардного контракту. Умови форвардного контракту визначаються за згодою сторін.
Форвардний контракт повинен містити наступні реквізити: назва контракту; сторони контракту; базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид валюти – для коштів; асортимент – для інших товарів); кількість базового активу; вартість контракту; ціна виконання; термін виконання; порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, встановлених цим контрактом; порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту; назву та сторони контракту.
Недотримання вимог щодо наявності обов’язкових реквізитів є підставою для визнання контракту таким, що не є форвардним. Наслідок такої ситуації – великий ризик оскарження обраної методології трансфертного ціноутворення платника з боку податкових органів.
При здійсненні контрольованої операції на підставі форвардного чи ф’ючерсного контракту порівняння цін проводиться на основі інформації про форвардні чи ф’ючерсні ціни на дату, найближчу до дати укладення відповідного контракту (за умови, що платник податків повідомить податкові органи про укладення такого контракту засобами електронного зв’язку протягом 10-ти робочих днів від дати укладення даного контракту).
Платники зобов’язані!
Стосовно основних обов’язків платників податків, Костянтин Карпушин зазначив, що всі платники зобов’язані подавати інформацію про проведені коригування в КО одночасно з декларацією податку на прибуток (до 9 лютого). Платники податків, які здійснюють контрольовані операції подають звіт в електронній формі (до 1 жовтня), а також зобов’язані готувати та зберігати документацію з трансферного ціноутворення.
Звіт про контрольовані операції за 2016 р. подається до 01.10.2017 р. За неподання або несвоєчасне подання такого звіту передбачені штрафні санкції. Так, у випадку неподання звіту про КО доведеться заплатити 413 400 грн штрафу.
Документація з трансферного ціноутворення подається на запит ДФС протягом 30-ти днів до територіального органу, вказаного у запиті. Запит може бути направлено після 1 травня року, наступного за звітним.
У другій частині семінару експерти спільно з учасниками детально розглянули всі етапи функціонального та економічного аналізу, а також порівняльного дослідження на прикладі реального галузевого кейса.
Серед іншого, учасники семінару також дізналися про судову практику у цій сфері, специфіку самостійного корегування податкових зобов’язань та різниць, ГТД з ТЦ, специфіку договорів та ціноутворення в КО, нововведення в оформленні та поданні документації з ТЦ та багато іншого.