29 березня 2016, 17:38

Спочатку очистили, а потім…

Опубліковано в №13 (511)

Конституційний Суд України продовжує досліджувати закон «Про очищення влади» на предмет відповідності національній Конституції. Нагадаємо, що провадження було ініційоване народними депутатами та Верховним Судом України, які поставили під сумнів конституційність окремих положень зазначеного акту.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Історія розгляду

Свій початок провадження бере ще з 20.11.2014 р., коли «верховники» звернулися до КСУ з поданням про визнання такими, що відповідають Основному Закону, положень п. 6 ч. 1, п. 2, 13 ч. 2, ч. 3 ст. 3 «закону про очищення». У цих нормах йдеться про заборону певних осіб обіймати деякі посади протягом визначеного строку або про так звану люстрацію. До переліку «небажаних» включені очільники органів, які формують суддівський корпус, та Державної судової адміністрації. Критикуючи вказані приписи, у ВСУ зазначили, що люстрація суперечить принципу індивідуальної відповідальності та, фактично, слугуватиме додатковою, не визначеною у профільних законах, підставою для звільнення володільців мантій.

20.01.2015 р. до «конституційників» поремствували 47 парламентарів з приводу ч. 3, 6 ст. 1, ч. 1-4, 8 ст. 3, п. 2 ч. 5 ст. 5, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень документу, де йдеться про звільнення низки посадовців найвищого рангу. Також скаржників обурили ч. 8 ст. 3 та п. 2 ч. 5 ст. 5 закону, які визначили необхідність перевірки достовірності відомостей, вказаних у деклараціях про майно й витрати та заборону обіймати окремі посади особам, які надали неправдиву інформацію. Скаржники припустили, що перелічені норми сприятимуть можливості застосовувати колективну люстрацію за суто формальними ознаками, перекладатимуть на парламент невластиві йому функції, криміналізують діяння, які на момент їх вчинення були правомірними, та дискримінуватимуть громадян за політичними й професійними ознаками.

23.03.2015 р. про себе знову нагадали «верховники», звернувшись із новим поданням щодо конституційності ч. 3 ст. 1, п. 7-9, ч. 1, п. 4, ч. 2 ст. 3, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень акту. Вони закликали своїх колег невідкладно розглянути справу, пославшись на те, що до ВСУ звертаються судові інстанції з проханнями визначитися стосовно вказаних положень, оскільки чиновники, позбавлені посад, шукають справедливості у Феміди. Також у ВСУ зазначили, що законом створюються передумови для порушення рівності можливостей реалізації права доступу до державної служби, встановлюється додаткові обмеження для реалізації прав і свобод державного службовця як людини й громадянина, звужуючи зміст та обсяг існуючих прав і свобод таких осіб.

«Невідкладність» розгляду була реалізована 3.04.2015 р. шляхом проведення усного слухання КСУ за участю представників Президента України, Парламенту, Омбудсмена, володарів мантій, науковців, експертів. 16.04.2015 р. КСУ відкрив пленарне засідання та розглянув низку клопотань учасників провадження, а 22-23.10.2015 р. були заслухані пояснення народних депутатів, суддів та постійного представника Верховної Ради України в КСУ Анатолія Селіванова. Серед іншого, парламентар Єгор Соболєв повідомив про письмове клопотання щодо відводу окремих «конституційників».

Вотум недовіри

22.03.2016 р. засідання КСУ в чергове було продовжено. Перед його початком біля будівлі Суду зібрався імпровізований мітинг, у якому взяли участь народні депутати Єгор Соболєв та Леонід Ємець, а також директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко. Вони доповіли про те, що клопотали перед «конституційниками» про відвід 6-ти суддів через те, що ті здійснювали судочинство за часів колишніх очільників держави та буцімто сприяли узурпації влади екс-Президентом Віктором Януковичем. Спікери нагадали, що стосовно цих законників відкриті кримінальні провадження, а прокуратура, надаючи матеріали на запити, не стримує себе не лише у підозрах, а й у звинуваченнях володільців мантій. На переконання доповідачів, за таких умов закон про очищення влади КСУ розглядати не може.

Після того як імпровізоване зібрання майже у повному складі перемістилося до будівлі Суду (хто до зали засідань, а хто на місця для преси), місце було зайнято правоохоронцями та небагатьма «професійними» мітингувальниками з намальованими плакатами.

Саме засідання розпочалося з низки обов’язкових формальностей та короткого нагадування про попередній перебіг подій. Далі були оголошені ухвали з приводу клопотань, поданих учасниками провадження. Цими ухвалами КСУ долучив до провадження низку осіб, а також відмовив клопотальникам у відкладенні розгляду справи й у виклику на засідання свідків.

Клопотання про відвід «конституційників» розглядалося на закритому засіданні. Після тривалого обговорення володільці мантій відмовили у його задоволенні, пославшись на недотримання формальностей при його складанні. Після проголошення ухвали народні депутати Є. Соболєв, Л. Ємець та представник Мін’юсту Т. Козаченко демонстративно вийшли із зали засідань. Коментуючи свій вчинок журналістам, вони назвали розгляд справи «фейком» та пообіцяли долучити до люстрації українську громадськість.

А караван іде…

Поки ж люстратори «виливали» обурення перед пресою, розгляд справи продовжувався. Судді заслухали пояснення представника Президента України, заступника завідувача Відділу представництва інтересів Президента України в судах, завідувача сектору представництва Президента України у Конституційному Суді України Ростислава Михеєнка, пояснення залучених до участі у розгляді справи представників Вищого адміністративного суду України – начальника Правового управління ВАСУ Вадима Демченка, Ради суддів України – заступника Голови Ради суддів України Богдана Моніч, Української Гельсінської спілки з прав людини – виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадія Бущенка, а також залученого до участі у розгляді справи експерта – судді Конституційного Суду України у відставці Івана Домбровського.

Після закінчення дослідження на відкритому пленарному засіданні матеріалів справи Суд надав сторонам слово для прикінцевого виступу. Із заключними словами виступили народні депутати України Юрій Мірошниченко та Василь Німченко, суддя Верховного Суду України Олександр Волков та Ростислав Михеєнко. Після цього КСУ оголосив про перехід до закритої частини пленарного засідання для прийняття рішення у справі.

Коментар

Iegor_SobolievЄгор Соболєв, народний депутат України:

Ми з колегами заявили дуже просту річ. Судді надали екс-президенту Віктору Януковичу диктаторські повноваження. Про це йдеться у висновках прокуратури, яка звинувачує цих суддів у тяжких злочинах. Відтак, ці судді не можуть розглядати питання про те, чи можливо очищувати владу від людей Януковича. Тут спостерігається яскравий конфлікт інтересів. Ця заява була проігнорована. Тому немає ніякого сенсу говорити з ними далі, намагатися їм щось доводити. Люди знову мають взяти владу у свої руки та зробити справжню люстрацію.

ємецьЛеонід Ємець, народний депутат України:

Відвід судді через конфлікт інтересів – це не право Конституційного Суду, а його конституційний обов’язок. Відповідно, ми заявили клопотання, в якому навели досить чіткі докази того, що існує конфлікт інтересів. Відкриті кримінальні провадження. У законі прямо сказано про те, що судді не можуть розглядати справу за наявності конфлікту інтересів. Відмовивши у задоволенні клопотання про відвід суддів, судді порушили вимогу закону, перетворивши таким чином засідання на фарс. Здійснювати правосуддя за таких умов неможливо, тому ми пішли з сьогоднішнього засідання.

Козаченко Тетяна Козаченко, директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції:

Я є представником Уряду України, у тому числі виконавчої влади, яка реалізує зазначений закон. Участь у судовому засіданні 6-ти суддів, які мають конфлікт інтересів, унеможливлює неупереджений розгляд справи й напряму забороняється вимогами законодавства – Законом про запобігання корупції, Законом про Конституційний Суд України та Законом про судоустрій і статус суддів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати