Іноземні інвестори очікують від України максимальної прозорості, зрозумілості та передбачуваності трактування законодавчих норм. Форми, які сьогодні існують в Господарському кодексі, є рудиментом радянської системи й були зафіксовані в кодексі, щоб відобразити розвиток корпоративного законодавства початку 90-х років. Про це заявив керуючий партнер ЮФ Avellum Partners Микола Стеценко під час круглого столу Комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України, на якому експерти в черговий раз обговорювали питання доцільності скасування Господарського кодексу України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Прибрати дубляж та уніфікувати!
Так, на думку Миколи Стеценка, в Україні настав час скасувати ці норми та перейти до тих, які діють у західних країнах, і яких чекають інвестори. «Необхідно відшліфувати норми Цивільного кодексу, окремих законів, у тому числі про акціонерні товариства, та прийняти закон про товариства з обмеженою відповідальністю», – впевнений він.
На думку судді Першої судової палати Вищого господарського суду України Олексія Євсікова, у випадку, якщо йдеться про глобальну реформу, для початку варто презентувати певну її програму, визначити стратегічні цілі й тактичні підходи до реалізації. У свою чергу, скасування кодексу, – це лише один з можливих, але не обов’язкових кроків. За словами судді, Господарський кодекс містить багато дієвих норм, яких немає в інших нормативних актах, у тому числі в актах на рівні закону. Лише Господарський кодекс містить визначення об'єднання підприємств у вигляді концернів, асоціацій, холдингів.
«Звісно, певний дубляж, у тому числі в питаннях регулювання стягнення господарських санкцій за неналежне виконання договірних чи позадоговірних зобов'язань, дійсно, треба прибрати, а відповідні питання – уніфікувати. Адже навіть станом на сьогодні судова система породила різну практику, і вона змінюється до сьогодні, з урахуванням деяких постанов Верховного Суду України, які є обов'язковими для врахування при вирішенні схожих спірних питань», – резюмує експерт.
Валентина Данішевська, директор Центру комерційного права вважає, що скасування Господарського кодексу – це лише один з інструментів здійснення реформи у сфері комерційного права. «Головне, щоб зміни торкалися саме змісту, а не форми. Адже для підприємців не важливо, в якому саме законі записано норми, що полегшують умови ведення комерційної діяльності. Для бізнесу важливий результат. Це слушна нагода, щоб скасувати такі категорії як «право господарського відання», тому що таке право не лише не зустрічається у світовій практиці, а й створює умови для ухилення від виконання судових рішень та належного дотримання контрактів», – зазначила Валентина Данішевська.
Регулятори «за» скасування
Антимонопольний комітет, Національний банк України, Мінекології, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомфінпослуг, думку яких було оприлюднено під час круглого столу, також підтримують скасування ГК. На думку регуляторних органів, частина положень ГК:
- відображає норми законів, які вже втратили чинність, наприклад, АМКУ вказує на глави 3 і 28 ГК (обмеження монополізму, відповідальність суб'єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства);
- дублює норми спеціальних законів, на це вказує НКЦПФР та Мінекології; останнє відзначило главу 15 ГК (використання природних ресурсів у сфері господарювання);
- не узгоджується з нормами окремих спеціалізованих законів, зокрема законами про НБУ, банки й банківську діяльність;
- застаріла термінологія;
- надто велика кількість бланкетних норм у кодексі тощо.
Все це призводить до різного регулювання одних і тих же відносин, що згодом має наслідком таку ж різноманітну судову практику.
Нагадаємо, Міністерство юстиції ініціювало скасування Господарського кодексу через неузгодженість законодавства у сфері господарської діяльності.
На думку експертів Мін’юсту Господарський кодекс, прийнятий у 2003 р., ввібрав у себе безліч застарілих радянських норм. Прийняття цього документа призвело до неузгодженості в законодавстві, оскільки в багатьох аспектах документ перетинається з Цивільним кодексом, який базується на європейських нормах. В іноземних країнах немає документів, які б за змістом відповідали українському Господарському кодексу. Ініціатива скасування ГКУ виникла після звернень міжнародних компаній, які хочуть інвестувати в Україну, але їм заважає правова невизначеність і дублювання норм законодавства у сфері господарської діяльності.