Сьогодні Україна знаходиться на шляху завершення візової лібералізації. Попри певні складнощі, які все ще існують, деякі експерти твердо впевнені, що після виконання усіх технічних критеріїв та завдань безвізовий режим з ЄС для українців настане вже цього року. Втім, незважаючи на такий реалістичний сценарій, поки що безвізовий режим залишається перспективою, хоча й близькою, а українці досі мусять йти до консульств та отримувати дозвіл на відвідування країн ЄС. Як чином відбувається візове клопотання; наскільки легше чи складніше стало українцям отримувати шенгенські візи на фоні візової лібералізації та чинної угоди про спрощення оформлення віз, яка імплементується ще з 2008 р.; чи не йде в розріз з духом спрощення візова практика консульств ЄС; чи спрощують процедуру біометричні ідентифікатори, введені ЄС? На ці та інші питання експерти шукали відповіді під час круглого столу «Шенген за відбитками пальців: як змінилась візова практика країн ЄС?», організованого за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед іншого, організаторами заходу було оприлюднено громадський рейтинг консульств країн Шенгену. Експерти, за результатами опитування громадян, назвали три групи консульських практик країн Шенгену: «дружня», «нейтральна» та «суперечлива». Оцінювання проводилося за такими критеріями: найшвидше та найповільніше розглядають візові заявки; видають найбільшу/найменшу кількість довгострокових та багаторазових віз; найшвидше та найповільніше здійснюють процедуру збору біометричних даних; вимагають найбільшу та найменшу кількість супровідних документів.
Так, відповідно до рейтингу, «дружньою» визнано консульську практику Естонії, Литви та Угорщини; «нейтральною» – консульську практику Австрії, Бельгії, Латвії, Словаччини та Швеції; «суперечливою» визнано консульську практику Польщі, Німеччини, Фінляндії, Греції, Португалії, Іспанії, Нідерландів, Франції, Італії та Чехії.
Суперечлива Польща…
Варто відзначити, що результати громадського моніторингу практики видачі віз країнами Шенгену, проведеного восени 2015 р., показують суперечливі тенденції. «Хоча багаторазові та довгострокові шенгенські візи стають все більш доступними, однак прогрес відбувається переважно завдяки декільком «дружнім» до консульських установ, на кшталт Угорщини, Естонії та Литви», – наголошує Ірина Сушко, виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів».
Натомість, за результатами опитування, Польща, до якої українці традиційно прагнуть потрапити найбільше, – суттєво ускладнила процедуру прийому заявок, починаючи від обтяжливої реєстрації у чергу, закінчуючи збільшеним переліком додаткових документів.
Крім того, консульства країн Шенгену, обмежуючи прийом громадян, все більше направляють заявників до візових центрів. Тож, задля вчасного оформлення документів українці все частіше змушені сплачувати як консульський збір (35 євро), так і сервісний збір (вартість якого досягає 29 євро).
Документи підробляють…
Консул Угорщини в Україні Янош Коллар зазначив, що наразі відсоток відмов у видачі віз вдвічі більший, ніж раніше. За його словами, головним чином це спричинено тим, що до консульств почало надходити більше фальсифікованих документів. «Попри те, що я збирав представників турфірм і розповідав, як можна робити, а як не можна, ми щодня отримуємо фальсифіковані документи. Якщо не працюєте, то не треба підробляти довідку, краще пояснити. Якщо немає банківського рахунку – не треба відкривати рахунок і класти туди круглу суму, бо це видно та неприємно бачити. Але якщо фальсифікованих документів все більше і більше, то що поробиш – доводиться відмовляти. Хоча не все так погано, якщо людина чесно подає документи, у такому випадку ми можемо піти назустріч у проблемних питаннях, запросити на співбесіду тощо», – резюмував пан Коллар.
Рівень довіри не падає?
Аналізуючи головні тенденції візової практики консульств ЄС, експерти зазначають, що за результатами моніторингу, рівень довіри до збору біометричних даних консульствами країн Шенгену у досліджуваних консульствах та візових центрах є досить високим: 88% опитаних заявників вважали цю процедуру безпечною та добре організованою.
Щодо того, чи стало легше отримувати українцям багаторазові візи, було відзначено, що у 2015 р., вперше за результатами громадського моніторингу, кількість виданих віз типу С з терміном дії понад рік досягла рекордних 28% (влітку 2011 р. – 0,4%). Лідерами за цим показником є консульства Польщі та Литви. Зокрема, 56% респондентів, що збиралися до Польщі, отримали шенгенські візи з терміном дії від 1 року. Консульство Литви також видало шенгенські візи з терміном дії понад 1 рік для 46% респондентів.
Всупереч Кодексу
Згідно зі ст. 24.2 Візового Кодексу ЄС, багаторазові візи типу С необхідно видавати заявникам із терміном дії від 6 місяців до 5 років. Однак, в рамках дослідження, 29% багаторазових шенгенських віз, виданих респондентам, мали термін дії до 6 місяців.
Найчастіше практика видачі багаторазових віз суперечила ст. 24.2 Візового Кодексу ЄС у консульствах Греції, Іспанії, Словаччини, Франції, Чехії. У свою чергу, абсолютна більшість багаторазових віз, виданих консульствами Угорщини та Бельгії, були довготерміновими, що відповідає вимогам Візового Кодексу ЄС та суттєво підвищує цінність таких віз для заявників.
За даними рейтингу, середня кількість додаткових документів, яку доводилось подавати респондентам, склала 7 документів (на відміну від 8 у 2013 р.). Консульства, у яких перелік витребуваних документів є мінімальним, – це установи Естонії, Фінляндії, Латвії та Литви. Натомість, найбільший пакет додаткових документів заявники подавали до консульств Словаччини, Португалії, Франції, Італії та Бельгії.
Згідно зі ст. 17 Кодексу, плата за послуги візових центрів (сервісний збір) не повинна перевищувати 30 євро. Результати моніторингу засвідчують, що вартість сервісного збору в усіх візових центрах відповідає цій нормі Кодексу. Найбільш фінансово доступними є послуги візового центру Словаччини (11 євро) та Латвії (близько 14 євро). Найдорожчими є послуги візового центру Франції, вартість сервісного збору в яких складає 29 євро.
В рамках моніторингу, відмову в отриманні Шенгенської візи отримали 2,7% респондентів (19 осіб). Кількісно відмови у шенгенських візах розподілилися за країнами консульств наступним чином: на рівні 2-3% отримали відмови заявники до консульств Угорщини, Нідерландів, Іспанії, Польщі та Словаччини, 4-5% – у консульствах країн Фінляндії та Німеччини, 11-15% – Чехії та Греції. Найчастішою причиною відмови у візі є невідповідність дійсної мети поїздки вказаній у заяві.