Буквально за декілька годин до того, як 12 лютого ВР України проголосує в другому читанні та загалом законопроект №1656 «Про забезпечення права на справедливий суд», того ж дня в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася прес-конференція на тему «Судова система і реформа правосуддя очима громадян, експертів та суддів – точки напруги».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За заявками експертів, саме в день голосування у парламенті законів щодо судової реформи соціологи, експерти та судді збиралися представити і обговорити результати соціологічного дослідження щодо статусу кво у судовій системі і перспектив судової реформи. «Питання судової реформи є вкрай актуальним на сьогоднішній день, оскільки вже сьогодні на порядку денному парламенту стоїть голосування за законопроекти, які повинні змінити щось в цій сфері. І от наскільки положення цих законопроектів відповідають очікуванням громадян, експертів і суддів, які були опитані у межах цих досліджень, ми зможемо це обговорити», - анонсував тематику заходу заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Зазначимо, що основою обговорення на заході стали результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Центру політико-правових реформ у межах проектів «Подолання неформальних практик у судовій системі», фінансованою програмою МАТРА Посольства Королівства Нідерландів, та «Спідометр конституційної та судової реформ», фінансованого Європейським Союзом. Участь в опитуванні взяли окремо судді, населення та експертне середовище.
Слово соціологам
Починаючи розповідь щодо результатів соціологічного опитування, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна нагадала, що за даними European social survey за весь час проведення дослідження (з 2007 по 2013 рр.) довіра громадян до судів є найнижчою в Європі. «Тому очевидно, що судова реформа нагальна, і громадська думка це розуміє. Так, 46% вважають, що ця реформа є однією з пріоритетних; а 34 % - що її треба проводити, але є більш актуальні завдання; і лише 1,5% українців не бачать особливої потреби в реформі правосуддя в Україні», - наголосила пані Бекешкіна.
Також із результатів дослідження видно, що 46 % опитаних вважають, що у межах реформи потрібні радикальні зміни до судової системі (змінювати потрібно все) і ще 34 % вважають, що потрібні серйозні зміни, але все змінювати не треба. До того ж абсолютна більшість населення зазначає, що в українських судах є такі явища, як корупція (94%), залежність суддів від політиків (80,5%) і від олігархів (80%), ухвалення замовних рішень (77%), кругова порука в системі правосуддя (73%), низький рівень моральності більшості суддів (66%), незрозумілість і закритість судових процесів для пересічної людини (52%), складність і заплутаність судової системи (50,5%).
Водночас пані Бекешкіна зазначила, що населення все-таки є розсудливим, адже позицію, що потрібно звільнити весь суддівський корпус підтримує тільки 19 %. Переважає думка про те, що треба звільнити частину суддів, але після розслідування (40%). В питанні, як треба призначати суддів, за словами соціолога, також зросла розсудливість. «Раніше переважала думка, що суддів треба обирати на виборах, а зараз дотримуються позиції, що суддів має обирати не Президент чи парламент, а спеціально створений для цього та незалежний від законодавчої і виконавчої влади орган, членами якого є судді та представники громадськості», - зазначила директор Фонду.
Щодо строку перебування судді на своїй посаді, більшість респондентів дотримуються думки, що призначення суддів на має здійснюватися на строк до п’яти років і лише 2% думають, що це можливо довічно. Водночас на питання, як може громадськість контролювати суди, переважає думка, що такий контроль можливий через збір та оприлюднення через ЗМІ інформації про поведінку суддів, їх статки, членів сім'ї тощо. «Тобто очевидно, що люди хотіли б відкритості суддів», - наголосила пані Бекешкіна. На думку опитаних, мітинги та протести – не досить ефективний спосіб контролювати суддів (лише 4% дотримуються такої думки).
Водночас директор Фонду зазначає, що позитивним фактом є те, що судді взяли активну участь в опитуванні (нам вдалося опитати понад 1000 суддів). «Раніше ця сфера була дуже закритою. Це, на мій погляд, свідчить про те, що й судовий корпус хотів би змін і зацікавлений в обговоренні шляхів реалізації реформ», - сказала І. Бекешкіна.
Водночас аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна, розповідаючи про результати дослідження в контексті суддів, наголосила на важливості залучення до опитування фахівців у галузі права та правозахисників, «які знають, як працює судова система, тобто мають з нею якість контакт, проте не є її частиною». Якщо порівнювати думки суддів і експертів на проведення реформи, за словами аналітика, експерти поділяють думку громадськості про те, що проведення судової реформи в Україні є однією з ключових вимог.
Однак самі судді вважають ця реформа є необхідною, але наразі в державі є більш актуальні завдання, ніж першочергове проведення судової реформи. Важливо також і те, що саме політиків судді називають одним із факторів, що чинять на них найбільший вплив, а вплив Президента та Верховної Ради 73% суддів називають проблемою, що її судова реформа має розв’язати передусім. Однак самі судді, за даними Фонду, навіть у межах анонімного опитування виявили неготовність відверто говорити на такі теми, як хабарництво, процесуальні порушення, процеси добору кандидатів на посаду судді, і воліли уникати точних відповідей. Також, як зазначила пані Золкіна, опитування показало, що судді не лише не готові до радикальних змін у межах судової реформи, але й люстрацію не сприймають взагалі і не вважають її необхідною (очищення шляхом звільнення за наслідками перевірки майнових декларацій підтримують тільки 15% суддів, через кваліфікаційну атестацію і звільнення за її результатами – 7%). Натомість, за її словами, вони стверджують, що варто створити необхідні умови для роботи суддів.
Крім того, серед основних проблем, які має вирішити судова реформа з погляду громадян і з погляду експертів, як було зазначено, можна віднести викорінення корупції та вплив інших гілок влади на судову. Судді, відповідаючи на це питання, зазначають, що такими двома проблемами, які має вирішити судова реформа, теж є вплив на їхню діяльність з боку гілок влади та спрощення розгляду справ (є проблеми з обтяжливим розглядом справ, з погляду суддів).
Цікаво, що, за даними дослідження, найпоширенішою серед населення пропозицією щодо змін у сфері судочинства виявилася люстрація – 40% респондентів передусім підтримують ідею звільнення частини суддівського корпусу після проведення розслідувань. Крім того, найбільшу підтримку дістали такі пропозиції, як запровадження майнової відповідальності суддів за незаконні рішення (31%), позбавлення суддів недоторканості і привілеїв (30%), започаткування процедури перевірки суддів на детекторі брехні (25%).
Як підсумок, зазначимо, що за даними дослідження, на сьогодні українські суди як інститут і надалі мають негативний баланс довіри-недовіри у суспільстві. Так, тоді як довіряють судам 9%, недовіру їм висловлюють 81% українців. Так, найпоширенішою серед населення пропозицією щодо змін у сфері судочинства виявилася люстрація – 40% респондентів передусім підтримують ідею звільнення частини суддівського корпусу після проведення розслідувань. Найбільшу підтримку дістали такі пропозиції, як запровадження майнової відповідальності суддів за незаконні рішення (31%), позбавлення суддів недоторканості і привілеїв (30%), започаткування процедури перевірки суддів на детекторі брехні (25%).
Судова реформа: думки експертів та суддів
Директор програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов, коментуючи результати соціологічного дослідження, зазначив, що сама по собі репрезентативність такого опитування, особливо щодо суддів. Крім того, особливої уваги, на його думку, потребують і опитування громадськості. «Мені здається, що результати опитування населення свідчать передусім про визрівання суспільної думки щодо сприйняття ролі суду. Тобто це не сукупність суддів, це не концентрація уваги на якихось негативних елементах чи конкретних людях, з якими асоціюється правосуддя чи його відсутність. А це саме інституційне ставлення», - зазначив експерт.
Проте, на його думку, судова реформа є однією із найскладніших. Таку свою думку він аргументує прикладами реформування різних державних структур у таких країнах, як Польща та Грузія, де рівень довіри судів не змінюється так швидко, як, наприклад, до поліції з прийняттям нового закону та переатестацією персоналу тощо. «Це відбувається набагато повільніше і еволюційно. Треба розуміти, що чарівної палочки немає і не буде таких стрибків довіри до судової влади. Важлива динаміка, важливо бачити, які підходи можуть спрацювати», - наголошує Р. Романов. До того ж, як було зазначено, важливу роль у цьому випадку має відігравати суспільство, яке контролює.
Водночас суддя та секретар Ради суддів України Анатолій Марцинкевич вважає, що досить добре, що усі три групи опитаних зійшлися на тому, що основною проблемою для суддів є зовнішній фактор впливу. Це, на його думку свідчить про те, що судова система має бути більш самостійною і давати відсіч всім цих факторам впливу.
Пан Марцинкевич також проінформував, що на минулому засідання Ради суддів було затверджено Систему оцінювання якості роботи суду, яка передбачає, крім опитувань, має змогу враховувати ще і статистичні данні тощо. Наразі ця Система спрямована у всі суди і очікується зворотна інформація щодо пропозицій з цього приводу. «Ми сподіваємося, що ця Система дасть змогу моніторити роботу як окремого суді, так і кожного судді.
На думку судді і експерта Реанімаційного пакету реформ Михайла Жернакова, ті цифри, які на сьогодні є в цьому дослідженні стверджують те, що і судді готові змінювати, незважаючи на те, що здавалося б вони мають бути найінертнішою групою до реформи. До того ж він вважає, що до такого реформування потрібно ставитися більш відповідально, а не створювати робочу групу з 100 осіб за три дні голосування, як це відбувається зараз. Водночас суддя і експерт ставить риторичне запитання щодо того, яким чином можна говорити про якісне голосування за законопроект про судову реформу, коли наразі через величезну кількість поправок депутати ще не знають, який має бути текст документа. Проте, на його думку, цей закон – це лише тимчасовий захід до внесення змін до Конституції. «У цьому процесі все ще попереду і сподіваємося, що буде враховано думку громадськості та експертного середовища, статистичні дані, думки суддівського корпусу, тому що тільки такий інклюзивний справжній процес може привести нас до бажаного результату і справедливого суду».