Нещодавно офшори вважалися одним з найвідоміших і найефективніших методів «планування» податків або їх «оптимізації», проте зараз їх вже прямо пов’язують із ухиленням від сплати податків. І якщо раніше офшорні компанії були дуже популярними, то зараз країни об’єднуються для проведення деофшоризації. Як цей процес може торкнутися ІТ-компаній, обговорювали в одному з останніх випусків Lawyers Live.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Передумови для деофшоризації
За словами Лариси Антощук, керівника практики з вирішення податкових спорів КПМГ в Україні, офшоризація, а саме робота з офіційними офшорами та напівофшорними юрисдикціями, в Україні, як і в інших країнах колишнього СРСР, почалася ще в 1990-х рр.
Приводом до деофшоризації, на думку Наталії Василечко, партнера, керівника практики ІТ-права ЮО «Бачинський та партнери», стало розголошення інформації про володіння певними конкретними особами - політиками і бізнесменами, володільцями транснаціональних компаній - коштами, про які взагалі ніхто не знав. «Тобто ці кошти мали бути в економіці й оподаткованими. Коли така інформація стала відомою, світова спільнота зрозуміла, що потрібно вчиняти певні радикальні дії для збереження національних економік», - зазначила пані Василечко.
З цього почалася війна з офшорами і впровадження до податкових законодавств розвинених світових економік ключових позицій міжнародного плану BEPS
«Як наш законодавець розуміє деофшоризацію – це максимально закритий витік коштів з України в низькоподаткові юрисдикції. В нас з 2013 р. діють правила трансфертного ціноутворення, які так чи інакше змінюються протягом останніх п’яти років, і там вже імплементовані деякі заходи із плану дії BEPS. Окрім цього, ще валютне регулювання, яке хоча і є пережитком Радянського Союзу, але частково здійснює функції, пов’язані із деофшоризацією, тобто фактично затримує витік коштів», - розповіла пані Антощук.
На недоцільність такого механізму зважає пані Василечко: «Кінцевою метою деофшоризації має бути не заблокування виходу коштів з країни, як це розуміє Україна, а можливість оподаткувати ті кошти, навіть якщо вони вже вийшли за її межі. Тобто, якщо хтось вже отримав якийсь прибуток або дохід за межами України, будучи її резидентом, він повинен мати законні і реальні фактичні можливості оподаткувати їх тут. При цьому валютні обмеження не дають таких можливостей, а тільки, як правило, блокують інвестиційні можливості і нормальне ведення бізнесу».
Очікування: де плюс, а де мінус?
Загалом є сподівання, що процес деофшоризації допоможе покращити інвестиційну привабливість країни. Тут вже є певні зрушення, наприклад, спеціальний режим оподаткування програмного забезпечення, який, можливо, не відображає всіх побажань ринку, але є одним із перших кроків назустріч ІТ-галузі. «Якби були прийняті ті законодавчі акти, які готувалися три-чотири роки тому, то в ІТ-сфері можна було б говорити про існування певної економічної зони без територіальної прив’язки, але із спеціальним режимом оподаткування. Це було б дуже позитивним для цієї галузі. Тому я очікую, що в рамках європейського руху в Україні нарешті презумпція неправомірності дій платника перетвориться в презумпцію правомірності дій платника податків і будуть створюватися позитивні умови для нашого бізнесу», - висловлює свої сподівання Лариса Антощук.
Окрім цього, за її словами, бажаними були б:
- послаблення валютного регулювання;
- кроки у напрямку спрощення роботи міжнародних платіжних систем в Україні;
- вирішення питань, пов’язаних із гібридними сервісами, які ще не розуміє наше законодавство і правила оподаткування (а саме software as a service, software as a platform, software at the infrastructure, – так звані «хмарні технології»).
«Сама ініціатива цього плану BEPS - це не лише необхідність боротися з незаконним або агресивним податковим плануванням, зловживаннями нормами угод про уникнення податкового оподаткування. Це насправді черговий крок, який мали б зробити держави назустріч цифровій економіці, коли уже за допомогою інтернет-зв’язку можна здійснювати діяльність в іншій країні і бути по суті фізично присутнім за рахунок надання товарів, робіт, послуг, програмного забезпечення, іншого контенту. Логічно, що деякі з ініціатив є дуже цікавими, і хоча не завжди привабливими для бізнесу, але вони вже на часі», - зазначає пані Антощук.
Наталія Василечко називає позитивною тенденцією збільшення запитів на реєстрацію бізнесу саме в Україні або в ближчих юрисдикціях. «Коли почалися проблеми з можливістю отримання коштів з проблемних юрисдикцій, ІТ-компанії зрозуміли, що в Україні не все так погано і українські банки можуть нормально прийняти гроші. Це стало десь поштовхом до реформ, спрощення в т.ч. законодавчого врегулювання платіжних систем, способів укладення договорів і т.д. Тобто позитивом у будь-якому разі може стати якесь продовження цих реформ», – аргументує пані Василечко.
Негативними наслідками, на її думку, є блокування платежів на рахунках або закриття рахунків у банках, які використовувала ІТ-сфера в різних країнах (Естонія, Латвія), а також відсутність правової визначеності щодо обміну інформацією з іншими юрисдикціями і коли він розпочнеться для України.
Окрім цього, пані Антощук виділила такі ризикові моменти:
- перегляд права трансфертного ціноутворення. Якщо ІТ-компанія працює в групі міжнародних ІТ-компаній, то при досягненні вартісних показників по оборотах за рік і пов’язаною особою така компанія повинна здавати звіт про контрольовані операції і готувати документацію. Водночас, незважаючи на якість документації, завжди є ризик того, що фіскальні органи можуть запропонувати свій підхід до дотримання принципу «витягнутої руки» в даній сфері послуг;
- наповнення структур економічною суттю. Якщо якась із складових виконує суто номінальну функцію або функцію комісіонера, податкова в тій чи іншій країні зацікавиться таким механізмом використання угоди про уникнення подвійного оподаткування. Тут у нас вже є відголоски, наприклад, концепція бенефіціарного власника щодо процентів, дивідендів, роялті, яка останнім часом дуже активно експлуатується податківцями;
- концепція віддаленого працевлаштування. Хоча вона прямо не випливає з плану дій BEPS чи ініціатив деофшоризації, але так чи інакше може прийти в нашу країну. Це означає, що фіскальні органи і суди навчаться перекваліфіковувати цивільно-правові угоди в трудові. Тому потрібно готуватися до можливого перегляду моделей співпраці з програмістами в усій галузі.
Що ж робити?
Експерти радять пам’ятати про те, що:
- в рамках трансфертного ціноутворення існує перелік низькоподаткових юрисдикцій, операції з якими визнаватимуться контрольованими (Постанова КМУ №1045 від 27.12.2017 р. із внесеними змінами Постановою КМУ №108 від 31.01.2018 р.). Минулого року був підписаний перелік організаційно-правових форм, де у конкретних юрисдикціях поширюються правила ТЦО (Постанова КМУ №480 від 04.07.2017 р.). Тому потрібно дуже уважно ставитися до цих переліків і відслідковування операцій, які стають контрольованими, оскільки навіть штрафні санкції за неподачу звіту або непідготовку документації є дуже суттєвими для бізнесу;
- при роботі з офшорними компаніями (якщо між українськими і офшорними компаніями відбуваються такі транзакції) потрібно бути з ними обережними, оскільки може виникнути ситуація, коли хтось не зможе заплатити. Потрібно розуміти, що тенденції до деофшоризації вже працюють і входять в дію, й змінювати принципи і структури податкового планування.
«Проаналізувавши, які структури викликають додаткову увагу фіскальних органів Європи, можна вже спрогнозувати, що буде найближчим часом в Україні. Слідкувати потрібно не тільки за законодавчими ініціативами в сфері деофшоризації, а й за судовою практикою в частині використання концепцій бенефіціарного власника і трансфертного ціноутворення, оскільки «проінформований - значить озброєний». Превентивні міри щодо структурування та перегляду своїх ризикованих операцій можна зробити ще до того, як один із контролюючих органів будь-якої з юрисдикцій звернеться за додатковою інформацією», - налогошує пані Антощук.