Як зменшити ризики податкових донарахувань, пов’язаних із використанням об’єктів права інтелектуальної власності в бізнес-діяльності; способи підтвердження бенефіціарного статусу отримувача доходів; якість та наповнення первинних документів і додаткової документації, - не повний перелік питань, котрі розглядалися під час бізнес-сніданку «Роялті та податки: реальні ризики для бізнесу», організованого юристами компанії КПМГ в Україні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Доповідачем заходу виступила Лариса Антощук, Керівник практики вирішення податкових спорів КПМГ в Україні, адвокат, з понад 10-річним досвідом захисту бізнесу в судах, надання юридичних послуг українським та міжнародним компаніям стосовно питань, пов'язаних з питаннями оподаткування в Україні.
Серед іншого, під час заходу було розглянуто такі питання: роялті і податкові ризики пов’язані з їх сплатою/не сплатою: зовнішньоекономічні операції, українські умови оподаткування (в розрізі найпопулярніших об’єктів права інтелектуальної власності – торгових марок, програмного забезпечення, баз даних); найцікавіші податкові спори щодо роялті: практичні рекомендації; кримінальна відповідальність головного бухгалтера і керівника компанії у випадку значних донарахувань: кваліфікація по ст.205 (Фіктивне підприємництво) і ст.212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) Кримінального кодексу України.
Так, серед найдорожчих спорів (роялті) на користь податкових органів пані Антощук називає такі торгові марки як: Apple (Ірландія) 13,6 млрд. євро; Монетка (РФ) 1,8 млн. євро; Сабміллер (РФ) 4,9 млн. євро; Оріфлейм (РФ) 43,6 млн. євро; Петеліно (РФ) 0,3 млн. євро.
Аналізуючи глобальні тенденції у цьому напрямку, Лариса Антощук нагадала, що система міжнародних договорів про уникнення від подвійного оподаткування була складена понад 70 років, (коли були підписані перші Конвенції про уникнення подвійного оподаткування). У зв’язку з тим, що ці конвенції застаріли, з’явилися випадки treaty shopping (використання положень конвенцій для досягнення ефекту подвійного неоподаткування доходу). Глобальна тенденція наступна: всі класичні моделі по плануванню процентних, дивідендних і роялті-моделей відходять вже на другий план, на них контролюючі органи різних держав звертають додаткову увага, аналізується кожна операція на наявність економічної суті, ділової цілі. Превалювання суті над формою, по суті, стає тенденцією всіх світових і масштабних податкових спорів. Сьогодні відбувається перегляд системи міжнародних договорів для того, щоб не допускати такого явища як вимивання доходів, зловживання угодами про уникнення подвійного оподаткування і введення капіталу в ті юрисдикції, які класично були офшорними зонами», - каже експерт.
Щодо українських реалій, за словами Лариси Антощук, вітчизняні податківці вже взяли на озброєння концепцію бенефіціарного власника (вона з’являється в ряді актів за результатами податкової перевірки). На цій підставі виникає низка ризиків, пов’язаних зі зняттям витрат, податкового кредиту, донарахуванням податку на доходи нерезидентів і рядом інших негативних наслідків у вигляді штрафних санкцій, пені і т.д.
На прикладі конкретних кейсів експерт КПМГ в Україні проаналізувала можливі наслідки відображення роялті у складі витрат при виплаті роялті на користь нерезидента.
Серед таких кейсів: справа ТОВ «Інтерфільм Інтернешнл» (Ухвала ВАСУ у справі № К/800/10856/16 від 19.07.2016 р; єдина в Україні справа, котра закінчилася ухвалою суду на користь платника податків); справа «Оріфлейм» (Росія), (Рішення Арбітражного суду м. Москви у справі № А40-138879/1475-404 від 04.12.2014 р; закінчилася на користь податкових органів); справа Петеліно (Росія), (Рішення Арбітражного суду м. Москви у справі № А40-12815/15 від 08 березня 2015р.; закінчилася на користь податкових органів).
Детально переглянувши та проаналізувавши кожну з цих справ, пані Антощук відзначила, що компаніям необхідно бути більш уважними до формування первинних документів (юридична форма); підтверджувати економічну суть трансакції та/або структури бізнес-діяльності; наповнювати економічною суттю транзакції, бути уважними до деталей (обізнаність працівників з бізнес-процесом, звіти до первинних документів), до юридичного оформлення відносин; наповнювати «реальністю» компанію-контрагента.
На конкретних справах доповідачка також проаналізувала позицію українських судів щодо об’єкту оподаткування роялті; щодо встановлення ціни договору (оплатності чи безоплатності використання об’єкту права інтелектуальної власності); щодо правового підтвердження належності прав нерезиденту тощо.
Крізь призму питань, що стали предметом обговорення бізнес-сніданку, пані Антощук радить звернути увагу на Лист ДФС від 31 березня 2017 року № 6611/6/99-99-15-02-02-15 (податкові різниці); Лист МГУ ДФС -Центрального офісу з ОВП від 09.09.2015 №21647/10/28-10-06-11 (платежі за використання програмного забезпечення); Лист ДФС від 20.01.2017 р. № 1251/6/99-99-15-02-02-15 (платежі за використання баз даних); Лист ДФСУ від 27.01.2016 р. №1555/6/99-99-19-02-02-15 (коригування фінансового результату при виплаті роялті); Лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 4772/6/99-99-15-02-02-18 (виплата роялті ФОП) тощо.
Серед іншого, під час заходу також були розглянуті особливості кримінальної відповідальності головного бухгалтера і керівника компанії у випадку значних донарахувань: кваліфікація по ст.205 (Фіктивне підприємництво) і ст.212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) Кримінального кодексу України.