Україна найближчим часом має впровадити у своє законодавство План дій Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР), що спрямовані на боротьбу з розмиванням податкової бази й виведенням прибутку з-під оподаткування (далі – BEPS). Втім нашій державі не варто поспішати. Необхідно врахувати досвід, який напрацюють європейські країни. Таку позицію висловили експерти 10.06.2016 р. під час круглого столу «Тенденції міжнародного оподаткування: висновки для України».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Для нас найголовніше – не наробити помилок та звернути увагу на ту інформацію, яка ще буде напрацьована європейським співтовариством, тобто не йти попереду потягу, а успадковувати те, що буде розроблено європейськими державами», – наголосив президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев.
Пан Гетманцев також відзначив, що питання протидії агресивному податковому плануванню та протидії ухиленню від оподаткування на міжнародному рівні зараз є дуже актуальними: «Таке поняття як BEPS увірвалося в наше життя нещодавно і бізнес поки не зіштовхнувся з ним, але щільно зіштовхнеться найближчим часом. Тому надважливо зробити вірні кроки для врегулювання цих відносин на законодавчому рівні».
При цьому він зазначив, що поки саме поняття агресивного податкового планування не визначено на рівні законодавства ЄС. На сьогодні поняття BEPS є дорожньою картою, а не нормою, яку можна впровадити прямо в законодавство.
З його думкою погодилася Ніна Южаніна, Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики. Вона зазначила, що законопроекти повинні бути висококваліфікованими, а також необхідно враховувати досвід країн, які впроваджували BEPS.
«Ніхто не може говорити бізнесу, що правила гри змінюються вже завтра. Це принесе збитки державі та інвестиційному клімату. Зараз увесь світ стоїть на порозі глобальних податкових змін. Для України з її слабкою економікою впровадження жорстких механізмів контролю занадто обтяжливо для бізнесу. Але наша країна не може випасти з тієї тенденції, яка формується навколо нас. Ми повинні приєднатися до директиви обміну інформацією. Ми, як майбутня країна ЄС, будемо змушені імплементувати всі необхідні зміни», – додала пані Южаніна.
Нагадаємо, що відповідно до Указу Президента України, створено робочу групу для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази та протидії переміщенню прибутків за кордон. Остання завершить свою роботу вже наступного тижня. «Запропоновані нами законопроекти найближчим часом будуть представлені громадськості та можуть бути прийняті парламентом. Не порушуючи принцип стабільності податкового законодавства, ці закони можуть бути введені в дію», – запевнила керівник робочої групи Ніна Южаніна.
Вдосконалення трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) у призмі BEPS окреслив Микола Мішин, начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС України. «Правила не стоять на місці, і бізнес також. Постійно удосконалюючи свої податкові схеми, звичайно, ніхто не бажає сплачувати зайві податки. Користуючись прогалинами законодавства, навіть великі компанії, які дотримуються правил у своїх країнах, все ж таки намагаються мінімізувати податок на прибуток. Великі корпорації (такі як Google і Apple) сплачують лише 2% податків з урахуванням легальної мінімізації, ніж вони мали б сплачувати за законодавством своїх країн», – відзначив експерт.
Тому й Україна, вступивши на шлях контролю ТЦ, протягом 3-х років уже декілька разів змінювала його направлення. За словами доповідача, з розвитком напряму деофшоризації очікуються зміни тепер вже з урахуванням міжнародного досвіду, передбаченого планом дій BEPS.
4 з 15 кроків плану протидії BEPS присвячені саме ТЦ. Це кроки, які відображають головну мету всього проекту BEPS, а саме: прибуток повинен залишатися в тій країні, де створюється вартість. Кроки 8-10 стосуються узгодження результатів ТЦ зі створення податкової вартості. «Під час роботи над цими кроками серед основних питань, які було розглянуто, – оцінка нематеріальних активів і відповідність розподілу прибутків від нематеріальних активів згідно з внеском кожної зі сторін у його створення», – підкреслив пан Мішин.
Спільної згоди експерти дійшли щодо кроку 13 BEPS, який кардинально змінив підходи до підготовки документації з трансфертного ціноутворення. Представлена трирівнева структура документації з ТЦ, відповідно до якої компанії (міжнародні групи) повинні надавати наступні види документів:
- мастерфайл (інформація з усього ланцюга створення вартості);
- локальний файл, в якому надається більш деталізована інформація про контрольовані операції в конкретній юрисдикції;
- звіт у розрізі країн, який повинні будуть подавати всі міжнародні компанії та групи з доходом протягом фінансового року понад 750 млн євро.
На переконання експертів, завдання в рамках деофшоризації – повністю запровадити крок 13, а також запровадити новий інститут послуг з низькою доданою вартістю, змінюючи підхід до оцінки й контролю за сировинними товарами. Якщо ж у ВР підтримають законопроект, з 1.01.2017 р. зазначені правила будуть працювати в Україні.
«Проект BEPS дуже масштабний та багаторівневий, він вимагає багато часу для провадження. Однією з причин його виникнення є відсутність транспарентності на добепсовому етапі, що давало можливість суб’єктивно сильним платникам податків чи транснаціональним корпораціям мінімізувати або оптимізувати свою податкову базу, використовуючи певні неузгодженості», – продовжив тему підходів BEPS у частині глобальної транспарентності партнер АО «Arzinger», Віце-президент Асоціації податкових радників Павло Ходаковський.
Доповідач зазначив, що одним із завдань, яке повинен вирішити проект BEPS, є збільшення транспарентності в усіх сферах та надання більших важелів впливу податковим службам для мінімізації чи запобігання зловживанню неадекватному застосуванню міжнародного податкового законодавства.
«Подивившись на всі 15 «екшенів» дій проекту BEPS, я зробив висновок, що безпосередньо питанню транспарентності обміну інформації присвячено небагато статей. Зокрема, це дія 5, яка передбачає певний мінімальний стандарт, адресований всім країнам щодо обов’язкового спонтанного обміну податковими роз’ясненнями, які стосуються конфіденційних режимів. Ця дія вимагає, щоб той, хто видає чи сприяє певному режиму окремого суб’єкта підприємницької діяльності, повинен повідомляти ті країни, на які це може мати вплив», – зазначив пан Ходаковський.
Наступна дія в рамках BEPS – 12. Вона сформульована достатньо широко та передбачає право держави або фіскальних органів зобов’язати бізнес попередньо розкривати схеми податкового планування через різні механізми.
Доповідач згадав певний стандарт, а саме розкриття інформації про бенефіціарних власників до директорів компаній в національних реєстрах, що дає розуміння податковим органам, як функціонує бізнес: «Потрібно відзначити, що Україна в цьому питанні зробила все, що могла».
«Якщо говорити про реальне запровадження автоматичного обміну інформацією Country-by-Country, то в Україні вже з'явилась нагальна потреба долучитися до нього. Та якщо говорити про реальне його запровадження без дотримання стандартів конфіденційності обміну, ми навіть технічно не зможемо його почати», – зауважив Павло Ходаковський.
Про плюси та мінуси для держави й бізнесу від ведення в дію правил контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) розповів Олег Чайка, директор податково-юридичного департаменту KПМГ в Україні. Доповідач зауважив, що контрольована іноземна компанія – це будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній країні, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи-резидента України (далі – ФОР).
Існує два види контролю над КІК фізичною особою-резидентом України:
- Фактичний контроль дає можливість здійснювати суттєвий вплив на важливі рішення іноземної компанії, а саме: надання вказівок керуючим органам КІК, фактичне ведення перемовин щодо укладання правочинів для КІК, фактичний контроль (розпорядження) банківськими рахунками (ФОР є бенефіціаром, вказаним при відкритті банківського рахунку КІК).
- Юридичний контроль передбачає: пряме чи опосередковане володіння однією ФОР часткою у 50% і більше; пряме чи опосередковане володіння двома чи більше ФОР сукупно частками у 50% і більше, якщо одна ФОР володіє часткою у 25% чи більше;спеціальні правила для визначення опосередкованого контролю; контроль через трасти, фонди або інші подібні іноземні структури, засновником яких є ФОР
Питання щодо іноземних номінальних власників часток в іноземних компаніях
На питання, які платники податку щодо прибутків КІК будуть в Україні, Олег Чайка зауважив: «Це лише фізичні особи (українські чи іноземні громадяни), що є податковими резидентами України, які володіють не менше ніж 50% часткою в іноземній компанії або не менш ніж 25% (за умови, що декілька ФОР України володіють частками у цій іноземній компанії), а також особи, які фактично здійснюють контроль».
Плюси та мінуси КІК
Серед плюсів для держави від введення в дію правил КІК, доповідач виділив формальну імплементацію однієї з ініціатив BEPS та примарну можливість збільшення податкових надходжень: «Ці правила розповсюджуються на ФОР України, адже більшість наших бізнесменів проживають за кордоном, відповідно, на них ці правила розповсюджуватися не будуть. Таким чином, Україна нічого не отримає від сегментації цих прав».
Експерт вважає плюсом також примарну можливість прискорити повернення капіталу в Україну та нівелювання податкових чинників для створення іноземних структур українськими бізнесменами. Є стимул для українських власників «податково мотивованих» іноземних структур переводити їх в Україну.
Серед мінусів відзначено: збільшення штату і витрат податкових органів для належного адміністрування правил КІК, збитки від бізнес-еміграції та змін податкового резиденства українських власників КІК, подвійне та потрійне оподаткування одного і того ж економічного доходу, з'являється ще одна підстава для проведення податкової перевірки, а також санкції за порушення правил КІК.
Разове декларування
Концепцію нульового декларування, а саме проект закону щодо одноразового декларування активів фізичної особи (ще не зареєстрований у ВР), представив Дмитро Донець, начальник Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України.
Відповідно до проекту, разове декларування відбудеться протягом IV кварталу 2016 р. Подавати декларацію матимуть можливість всі ФОР України. Процедура декларування є абсолютно добровільною, звітність подаватиметься в електронній формі. «Ми залишили виключення лише для тих осіб, які знаходяться за межами України. Вони зможуть подати звітність у паперовій формі шляхом надсилання поштою», – зауважив пан Донець.
Об’єктом декларування буде фактично все майно, яке є у фізичної особи станом на 31.12.2015 р. (кошти в національній та іноземній валюті, банківські метали, валютні цінності, цінні папери, у тому числі акції, облігації, сертифікати, векселі, корпоративні права, векселі, транспортні засоби, цінне нерухоме майно, цінні об’єкти рухомого майна (такі як антикваріат, витвори мистецтва, дорогоцінне каміння), об’єкти незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб тощо). Особа може самостійно визначити, з якої суми в попередні періоди нею не було сплачено податки, та сплатити з неї 5%.
Що пропонується на заміну?
Особу, яка задекларує податок до сплати, не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст. 212 (ухилення від сплати податків), ст. 366 (службове підроблення), ст. 367 (службова недбалість) КК України. Така особа звільняється від будь-якої адміністративної відповідальності, від відповідальності за порушення валютного законодавства, законодавства, пов’язаного із захистом економічної конкуренції. При цьому особа звільняється від обов’язку надавати інформацію про джерела походження задекларованих активів, що зазначені в декларації.
Держава також гарантує повну таємницю збереження та не розкриття інформації, заявленої в разовій декларації. «З цією метою буде встановлено кримінальну відповідальність посадових осіб, які займатимуться обробкою інформації, поданої в рамках разового декларування», – пояснив Дмитро Донець.
Важливо!
Відтепер ДФС не матиме можливості проведення перевірки за результатами подання разової декларації. Щодо особи, яка вирішить не подавати декларацію, буде вважатися, що у неї в наявності є майно, яке належним чином зареєстровано. «Щодо кожної особи буде вважатися, що остання володіє сумою в розмірі 750 мінімальних заробітних плат, – це абсолютно розумний ліміт, який виведе з-під декларування 90% громадян. Таким чином, залишаться лише ті особи, які дійсно мають значні статки та які бажають їх задекларувати з відповідною сплатою податків», – запевнив пан Донець.
Народний депутат, Перший заступник голови комітету ВР України з питань податкової та митної політики Андрій Журжій відзначив, що підтримує введення нульового декларування і контролю за витратами: «Концепція нульового декларування та легалізації доходів, на мою думку, повинні розглядатися паралельно з трьома ініціативами – податки на заробітну плату, контрольовані іноземні компанії та зниження ставки податку на прибуток». Він нагадав, що за оцінками Мінекономрозвитку, понад 40% економіки України перебуває в тіні, а більшість роботодавців виплачують зарплати «у конвертах».
Також депутат Журжій повідомив, що дебати стосовно законопроекту в профільному парламентському комітеті ще тривають, тому закликав експертів представити свої зауваження та пропозиції.
Питання податкової амністії з огляду на іноземний досвід проаналізувала Віта Форсюк, керівник практики податкового права ЮК Jurimex. «Якщо ми оцінимо країни, які погодили амністію, то побачимо, що в цих країнах був як позитивний, так і негативний досвід, спричинений різними факторами. Причин для амністії може бути декілька. Наприклад, у країнах з великим обсягом тіньової готівки хочуть легалізувати готівку, а от у країнах, де спостерігається великий обсяг виведених коштів за кордон, хочуть повернути ці кошти. Там є мета легалізувати майно, яке якимось чином не було зареєстроване або легалізоване перед державою, перевести його в легальне правове поле», – відзначила доповідач.
Віта Форсюк переконана, що у II кварталі 2016 р. запроваджувати амністію поки що рано: «Населення має адекватно розуміти, як це має відбуватися. Різні експерти, які не зовсім розуміються у зазначених питаннях, можуть дискредитувати цей механізм. Сама механіка механізму має бути дуже простою».
Рекомендовані інструменти
З огляду на іноземний досвід, необхідна максимальна простота подачі декларацій. «Нас цікавлять лише дані, які заявлятиме особа», – запевнила керівник практики податкового права ЮК Jurimex. Однією з ідей, яка допоможе успішності амністії, є гарантії від переслідування та посилення фінансової відповідальності після завершення амністії.
На думку пані Форсюк, необхідно запровадити систему інформаційних ресурсів технічної бази, впровадити знижену ставку, диференціюючи її залежно від об’єкта та строку повернення коштів, а також надати можливість сплачувати податок у розстрочку.
Доповідач звернула увагу, що податкова амністія виступає самостійним інструментом та не прив'язується до провадження механізмів контролю за витратами. Останній має походити не лише в межах податкового контролю, а й у межах розкриття банками інформації, страховими компаніями, інтернет агентами: «Необхідно надати кращого статусу електронним грошам, тому що в нашій країні проходить достатньо велика кількість транзакцій через webmoney, населення все частіше починає цікавитися».
Експерти в роздумах, навіщо проводити легалізацію амністії, якщо завтра залишаться ті ж самі правила гри, які, зокрема, і спонукали до тіньової економіки. Після дискусійного обговорення учасники круглого столу дійшли висновку, що до цієї теми ще варто повернутися в майбутньому…