Як відомо, з 01.01.2016 р. почав тимчасово застосовуватися розділ IV Угоди про асоціацію «Торгівля та пов’язані з торгівлею питання». За результатами референдуму щодо Угоди про асоціацію, який відбувся 06.04.2016 р. у Нідерландах, питання про ратифікацію Угоди безпосередньо Нідерландами, Євроатомом та Радою ЄС (Європарламент схвалив Угоду ще 16.09.2014 р.) відкладається на невизначений час, що прямо впливає на набуття чинності Угодою в цілому. Про це повідомила к. ю. н., адвокат Ольга Макогон під час круглого столу, організованого Комітетом трудового права спільно з Комітетом міжнародного права Асоціації адвокатів України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, ключовим питанням семінару стало, наскільки в обсязі норм Угоди про асоціацію, що підпадають під тимчасове застосування, можлива не лише нормативна, а й практична реалізація суб’єктами господарювання права найму тих працівників, які можуть задовольнити наявні потреби та вимоги щодо основного персоналу для того, щоб найкращим чином проваджувати свою економічну діяльність?
За словами пані Макогон, режим тимчасового застосування Угоди про асоціацію не поширюється на ст. 17 «Поводження з працівниками», ст. 18 «Мобільність працівників» Угоди про асоціацію, що визначають загальні принципи реалізації права на працю та взаємного працевлаштування громадянами України у ЄС та громадян ЄС в Україні. Тому наразі на регулювання відносин з працевлаштування громадян між Україною та ЄС поширюється дія ст. 24 Угоди про партнерство на співробітництво, а також чинні міжнародні договори України.
Однак, згідно з Угодою про асоціацію, мають бути створені необхідні умови не лише для лібералізації умов заснування та ведення підприємницької діяльності на територіях Сторін Угоди про асоціацію, а й те, що нормальний розвиток торговельних відносин не можливий без покращення можливостей для зайнятості. Навіть більше, повна та ефективна зайнятість і гідна праця для всіх визнається ключовим елементом торгівлі.
Не карати, а допомагати!
У свою чергу, Ілля Довженко, заступник Директора Київського міського центру зайнятості, повідомив, що станом на 14.04.2016 р. загалом по Україні дозволи на працевлаштування мають 6320 осіб, тому говорити про те, що в Україні легально працює величезна кількість іноземців, які займають робочі місця громадян України, не можна. Також було повідомлено, що практично відсутні працівники, які працевлаштовані як внутрішньокорпоративні цесіонарії. Серед іншого, Ілля Довженко порушив питання про важливість лібералізації процедури працевлаштування іноземців в Україні в частині скорочення бюрократичного навантаження, яке покладається на роботодавців при оформленні дозволів на працевлаштування. Також було підкреслено, що державні органи, служби мають виконувати не каральну, а допоміжну функцію та всебічно сприяти підприємствам реалізовувати свої права роботодавців.
Учасники семінару змогли дізнатися, які зміни можуть чекати законодавство України, що регулює трудову міграцію між Україною та іншими країнами, зокрема, як практично можна контролювати зайнятість громадян України за кордоном, якщо це матиме політичну підтримку. Доповідачами було висвітлене питання про доцільність запровадження єдиного дозволу на працевлаштування та на проживання, що буде відповідати стандартам Директиви 2011/98/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13.12.2011 р. про Єдину процедуру подання заяви на єдиний дозвіл для громадян третіх країн.
Учасники засідання обговорили перспективи прискорення процедур укладення міжнародних договорів з окремими державами-членами ЄС, що створить додаткові можливості для захищеної реалізації права на працю громадянами України у державах-членах ЄС, зобов’язання, які покладаються на Уряд України для реалізації Закону України «Про зовнішню трудову міграцію», який приймався як вимога до запровадження безвізового режиму, а також наявні практичні питання, що пов’язані з правовим супроводом отримання дозволів на працевлаштування іноземців в Україні, зокрема можливості, які відкриваються перед правниками. Окрема увага була приділена питанню про використання наявних процедур працевлаштування внутрішньокорпоративних цесіонаріїв, осіб, які залучені до виконання договорів, або наданню переваги працевлаштуванню за загальною процедурою. Підсумовуючи роботу семінару, доповідачі спільно з учасниками дійшли висновку, що здійснення інвестицій в Україну істотно залежить від права роботодавця самостійно визначати та наймати той персонал, який буде максимальним чином задовольняти його потреби та інтереси. І саме це є ключовим фактором, а не формалізація та штучне обтяження процедури працевлаштування бажаних працівників.
Коментар:
Ольга Макогон, к. ю. н., адвокат
Позитивне значення Угоди про асоціацію полягає у тому, що визначаються принципи, умови та строк працевлаштування основного персоналу (керівники, спеціалісти), включаючи забезпечення взаємного визнання кваліфікацій та професійного досвіду громадян кожної Сторони Угоди. Також особлива увага приділяється працевлаштуванню працівників, які переводяться в межах корпорації, регулюванню питання залучення іноземців в рамках постачання договірних послуг, а також працевлаштуванню стажерів. Ключовим є те, що можливості Угоди про асоціацію мають поширюватися не лише на іноземців в Україні, а й на громадян України, яких наймають на роботу в державах-членах ЄС. З учасниками семінару було обговорено те, що бізнес-відвідувачі, продавці бізнес-послуг, а також незалежні фахівці можуть бути гравцями на ринку, перебувати на території відповідної держави, але без права набуття статусу працівника. Угода про асоціацію пов’язана зі встановленням спеціальних стандартів тимчасової присутності фізичних осіб для цілей економічної діяльності, тому працевлаштування іноземців в Україні у загальному порядку, з метою отримання доступу до ринку праці, має здійснюватися відповідно до національного законодавства України.