Аналіз окремих положень нормативно-правових актів, які регламентують сферу податкових перевірок, дає змогу дійти висновку, що час від часу контролюючі органи нехтують законодавством та встановлюють «власні правила гри». Про це та про інше йшла мова під час семінару адвокатського об’єднання «Яр.ВАЛ», присвяченого новелам податкових перевірок суб’єктів господарювання, питанням кримінальної відповідальності їх службових осіб за умисне ухилення від сплати податків, проблемам оскарження арештів на майно й рахунки підприємств та ін.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про додатки «забули»?
Так, за словами Олексія Ланового, адвоката, партнера адвокатського об’єднання «Яр.ВАЛ», основним документом, яким на сьогодні регламентовано порядок оформлення результатів перевірок суб’єктів господарювання, є Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Мінфіну №727 від 20.08.2015 р. Цим документом зобов’язано перевіряючих викладати факти виявлених порушень в акті документальної перевірки чітко та з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 5 Розділу «Основні вимоги до оформлення документальних перевірок»). Також Порядком визначено, що до інформативних додатків належать пояснення, зауваження та заперечення посадових осіб платника податків чи його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки.
«За таких умов усі додатки, які складені під час перевірки, мають бути підписані посадовими особами контролюючого органу, платником податків. Вони додаються до 2-х примірників акта (довідки) документальної перевірки. На жаль, на практиці це положення не завжди виконується. Перевіряючі іноді «забувають» надати платникам додатки до актів, у яких вони здійснюють розрахунки податкових зобов’язань, що призводить до неможливості встановити, які ж саме документи стали підставою для висновків», – нарікає адвокат.
При цьому пан Лановий додає, що зазначений порядок також надає платнику можливість використовувати своє право на надання пояснень та заперечень щодо виявлених порушень під час перевірки (до підписання акту перевірки). При надходженні таких заперечень їх розгляд проводиться комісіями з вирішення спірних питань контролюючих органів. Таким чином, ще на етапі перевірки платник має право оформлювати свої зауваження та пояснення щодо спірних питань шляхом подання заперечень до контролюючих органів.
Підстав для «призупинення» немає!
Аналізуючи питання стосовно розірвання (зупинення) дії договорів про визнання електронних документів, О. Лановий зазначив, що питання податкових документів в електронному вигляді регулюється Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою Наказом ДПА України №233 від 10.04.2006 р.
Так, Інструкцією встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді, користуючись цією Інструкцією та договором. Час прийняття податкової звітності органами ДФС визначено з 9:00 до 18:00 щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів (п. 4 Розділу 3 Порядку подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку).
Додатком №1 до Інструкції затверджено примірний договір про визнання електронних документів. До основних обов’язків платника віднесено зобов’язання «при перевірці на вимогу працівника органу ДПС надати надійні засоби ЕЦП для перевірки оригіналів податкових документів в електронному вигляді» (п. 1, 5 Розділу 3 «Обов’язки та права сторін»). При цьому орган ДФС має право надсилати повідомлення платникам податків у разі оновлення програмного забезпечення або запровадження нових форматів електронних документів, програмно-технічних та технологічних засобів для поліпшення електронного документообігу (пп. 4.2 Розділу 3 «Обов’язки та права сторін»).
Платник податків несе відповідальність за неподання податкової звітності та недостовірність інформації, що міститься в податкових документах, переданих до органу ДПС в електронному вигляді (п. 2 Розділу 4 «Відповідальність сторін»).
Право на розірвання договору в односторонньому порядку в органів ДФС виникає лише у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа (замість скасованих) або у разі зміни платником місця реєстрації (п. 4 Розділу 6 «Строк дії договору»).
«Ні Інструкцією, ні Договором не закріплені інші обов’язки платника та права органів ДФС. Однак наразі платникам податків надходять квитанції наступного змісту: «З метою вдосконалення організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до контролюючих органів в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису та механізму здійснення електронного документообігу, керуючись п. 4.2. Розділу 3 Договору про визнання електронних документів від… №…, повідомляємо про необхідність терміново з’явитися до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києва з метою укладення додаткової угоди до договору про визнання електронних документів».
Вимога ДФС підписати додаткову угоду є протиправною, оскільки у текст примірного договору, як один із додатків Наказу, зареєстрований Мін’юстом України, без внесення змін до Наказу жодних змін до договору внести неможливо. Однак з урахування вищевикладених положень Інструкції та Договору, жодних правових підстав для «призупинення» дії договору про визнання електронної звітності з боку ДФС немає.
Методом захисту від таких протиправних дій є звернення на гарячу лінію ДФС, надсилання скарг у вищестоящі контролюючі органи, звернення до правоохоронних органів та суду. На жаль, це займає певний час, якого у платника податків може й не бути (закінчується строк реєстрації податкових накладних тощо)», – констатує Олексій Лановий.
Серед іншого, під час семінару також були розглянуті проблемні питання щодо необґрунтованого донарахування податків; відкриття кримінальних порушень, накладення арешту на майно та рахунки підприємств; кримінальної відповідальності службових осіб суб’єктів господарювання за умисне ухилення від сплати податків; безпідставного відкриття кримінальних проваджень та використання їх як «інструменту» для тиску й втручання у господарську діяльність суб'єктів господарювання; оскарження арештів на майно та рахунки підприємств; основних способів захисту прав та інтересів потерпілих від рейдерства чи шахрайства з використанням державних реєстрів; можливості адвокатів працювати за спрощеною системою оподаткування тощо.
Коментар
Олексій Лановий, партнер АО «Яр.ВАЛ», адвокат
Стосовно направлення контролюючими органами запитів під час перевірок про надання пояснень та їх документального оформлення, необхідно звернути увагу на те, що загальні вимоги отримання податкової інформації контролюючими органами викладені у ст. 73 ПКУ.
Так, згідно з ч. 5. п. 73.3, ст. 73 ПКУ, платники податків зобов’язані подати інформацію та її документальне підтвердження протягом 1 місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.
За таких підстав вимога надати документи «сьогодні» або «протягом кількох годин» є протиправною, жодного обов’язку виконання у визначені таким запитом строки (не передбачені ПКУ) у платника податків не виникає.