Податкова царина завжди була однією з найпроблемніших правових сфер національного законодавства. Варто лишень пригадати з якою регулярністю вносяться зміни до Податкового кодексу України не зважаючи ні на кінець податкового року, ні, в решті, на здоровий глузд. Зневірившись у здатності законотворців навести лад у податковій сфері, фахівці з податків організовуються у асоціації, аби обговорювати окремі професійні аспекти та спільно знаходити вирішення найболючіших проблем. Чергова дискусія з питань податкових відбулась на спільному засіданні комітетів Асоціації податкових радників за участі юристів, чиновників та суддів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Пілот» на мільярди
Відкрила захід начальник Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві Людмила Демченко, яка запросила усіх небайдужих правників до спільного діалогу. Особливо актуальною думку «ззовні» чиновниця вважає сьогодні, адже у столиці був запущений пілотний проект Офіс-аудит, спрямований на покращення роботи податківців в частині розгляду актів-заперечень та вирішення проблемних питань, які виникають під час податкових перевірок.
«Дуже важливо, - зазначила вона, - щоб під час розгляду скарг і заперечень ми могли спростовувати нарахування, які забирають багато часу і в юристів, і в суддів, і в самих фіскалів. Саме тому думки фахівців, є надзвичайно необхідними для відомства і, якщо не виходитимуть за межі правового поля, обов’язково будуть враховані». Зі свого ж боку, пані Людмила обіцяє, що податківці доводитимуть до суду лише ті ППР, де є чітка позиція контролюючих органів.
Чим же є цей самий пілотний проект? Свою роботу він розпочав з квітня цього року у місті Києві у напрямі проблематики мінімізації податкових зобов’язань. В середньому ці самі зобов’язання у столиці, за словами Л. Демченко, складають понад 7 млрд грн, і десь 2,5 млрд припадає на їх мінімізацію. Іншою мовою з 67 тис. київських платників ПДВ лише 500 мінімізували свої податкові зобов’язання на 2,5 млрд, що переконана чиновниця, є катастрофою.
«Коли ми побачили, що в середньому у столиці нарахування сплати податкових зобов’язань складала 1 млрд 200 млн, - зазначає Л. Демченко, - ми, зваживши на те, яка сума була недоплачена до бюджету, виступили з ініціативою запровадити пілотний проект в рамках якого відпрацювуватимуться такі сумнівні платники. З 22 квітня нами запроваджено додаткова угода – ми відпрацьовуємо лише ті підприємства, які фактично, відповідно до першої податкової накладної, на вході мають одну категорію товару, а на виході зовсім іншу. В такому разі ми призупиняємо дію договору. Далі платник зобов’язаний надати до комісії відповідні документи».
Статистика, переконана податківець, свідчить, що зі 160 таких підприємств у столиці лише 10%, тобто до 15 суб’єктів, готові надавати необхідні документи та проходити горнило дослідження комісією. Інші воліють полишати свою власність, або ж перебираються у регіони, де продовжують здійснювати діяльність із порушеннями. Відсутність запобіжників, які б не допускали «кочівлю» таких підприємців, вважає чиновниця, також є не аби якою проблемою для податкової царини.
Тим не менш, за рахунок роботи ДФС надходження ППВ по Києву збільшились до рекордної відмітки 1,6 млрд.
Також пані Людмила торкнулась чергових змін до ПКУ, в тому числі і в частині блокування податкових накладних. В разі, якщо податкова накладна зареєстрована, йдеться у проекті, право на перевірку податкового кредиту у податкових органів буде відсутнє.
Людмила Демченко, начальник Головного управління ДФС у м. Києві:
«З початку року податковими органами нараховано більше 1.8 млрд. плановими і позаплановими перевірками з питань взаємовідносин з сумнівними контрагентами. З цієї суму сплачено до бюджету всього 11 млн. Все інше знаходиться в оскарженні. Зважаючи на таку ситуацію і Міністерством фінансів, і іншими інституціями, було запропоновано, якщо податкова накладна зареєстрована, податкова інспекція немає права перевіряти податковий кредит в рамках будь-яких планових чи непланових перевірок. В разі ж якщо є підтвердження нереальності операцій, ми маємо донарахувати податкове зобов’язання суб’єкту, який здійснив мінімізацію податкових зобов’язань. Як на мене, це достатньо прогресивна норма, адже багато моїх колег говорять: що ж робити, якщо не зможемо знімати перевіркою податковий кредит? Але насправді, якщо працюватиме норма щодо блокування податкових накладних в автоматичному режимі, це дасть вірний напрямок для того, щоб ми не виходили на перевірки, не знімали податковий кредит і не судились з підприємцями до безкінечності, коли вже маємо позитивні рішення суду та не маємо з кого стягнути – платник уже не існує».
Договір без розірвання
Про проблеми розірвання договорів про визнання електронних документів розповів помічник-консультант народного депутата України Віталій Наконечний. За його словами, звернення з проблемних питань розірвання договорів надходили до парламентарів минулого року, і продовжують надходити у 2016 р. Зважаючи на це нардепи звернулись до Мінфіну з приводу внесення змін до відповідних наказу та інструкції, які регулюють процедуру укладення договорів про визнання електронних документів.
26.01.2016 р. у Мінфіні повідомили, що внесли зміни в план розробки нормативних актів відомства і приступили до написання нових документів. Крім того було зазначено, що чинна інструкція, прийнята до набрання сили нового ПКУ, та прийняття відповідного наказу, не була приведена з ними у відповідність. Тобто фактично Міністерство визнало, що їхня інструкція частково або повністю суперечить ПКУ.
Однак, тривалий час ніяких дій не відбувалось і лише нещодавно проект відповідного наказу Мінфіну був розроблений. Серед іншого у документі йдеться про виключення можливості розірвання зазначеного договору в односторонньому порядку.
Також подібні зміни були запропоновані і до ПКУ. Проте керманичі фіскальної інституції не поспішають відмовлятись від можливості «одностороннього» розірвання договорів про визнання електродних документів. Їх впертість призвела до того, що 25.11.2016 р. було надано окреме доручення міністра фінансів (26010-04/2016), в якому йдеться про наступне. З метою дотримання вимог податкового законодавства, пишуть у Мінфіні, недопущення порушення прав платників податків та уникнення неправомірного тиску на них з боку ДФС, Служба зобов’язується не допустити безпідставного розірвання в односторонньому порядку договорів про визнання електронних документів, необхідних для подання платниками податкових документів до ДФС із використанням цифрового підпису. Також Мінфін зобов’язує ДФС надавати звіт щодо розірвання подібних договорів.
Доручення, упевнений пан Віталій, стане гарантією того, що під час розгляду проекту Парламент виключить спірні норми. А поки, говорить радник депутата, юристи мають розуміти, що у ДФС продовжуються безпідставні розірвання договорів, а керівництво відомства це всіляко підтримує. Яскравим прикладом може служити ситуація у Харківській області, де за результатами величезного стосу скарг платників був звільнений заступник начальника місцевої інспекції, який зловживав розірванням вищезгаданих договорів. Однак, невдовзі після того, як скаржники побачили наказ про звільнення кривдника, з’явився інший наказ, яким той був переведений до іншого місця роботи фактично із підвищенням.
Наразі, зауважує В. Наконечний, виписана нова редакція зазначених положень. Втім, деякі парламентарі, знайомі із податковою цариною, її не підтримують. Так, пропонується, щоб система ризиків в автоматичному порядку відбирала ризиковані податкові накладні і блокувала їх реєстрацію без участі людини у цьому процесі. Тобто платникам направлятимуться повідомлення в електронному вигляді і вони, протягом певного часу, матимуть змогу з’явитись до ДФС та обґрунтувати, чому ці повідомлення є несправедливими.
Знавці податків категорично проти, оскільки розуміють, що ці повідомлення направлятимуться масово реальному бізнесу і блокуватимуть його роботу. Річ у тім, переконані фахівці, що систему ризиків так, аби вона з одного боку враховувала усі моменти, а з іншого боку не зазіхала на свободу підприємницької діяльності, прописати не можливо.
Натомість пропонується інша процедура. Система ризику відбирає податкову накладну, що підпадає під критерії, розроблені Мінфіном, і призупиняє реєстрацію усіх податкових накладних. Протягом одного робочого дня комісія на рівні ДФС під особисту відповідальність приймає рішення про зупинку реєстрації. Варто зауважити, що ризикованою є не окрема операція, а окремий платник. Після того, як прийнято рішення, платник може подавати документи і доводити свою правоту або до ДФС, або у судовому порядку.
Можливість внесення змін, розглядатиметься сьогодні.
Віталій Наконечний, помічник-консультант народного депутата України:
«Я приймав активну участь у розробці ПКУ. Була запропонована зовсім інша концепція вирішення цього питання , яка затверджена 5.10.2016 р. Урядом. Ми бачимо, що посадовці розуміють недосконалість законодавства і змушені розробляти внутрішні документи у відповідності до цих неузгодженостей. Фактично це ж ми спостерігаємо і у вищих державних інституціях, коли Уряд затверджує нормативно-правовий акт, який, відповідно до регламенту, має направлятись до Верховної Ради України, а фактично направляється до Національної ради з питань реформ. Як наслідок, завдяки лобіюванню рядом осіб, була введена низка корупційних норм. А саме: у першій редакції урядового законопроекту абз. 3 п. 49.4, де вказувалось на можливість розірвання в односторонньому порядку, пропонувалось виключити. Однак наразі ця можливість залишається. Також є п. 183.7 ПК, де міститься абзац, який вказує на необхідність укладання договору про визнання електронних документів, який залишився без змін.
Проте на засіданні Комітету ряд депутатів звернули увагу на те, що вказане є неприпустимим. І міністр фінансів особисто погодився із тим, що у Кодексі не може бути і договір про визнання електронних документів і система блокування, яка фактично зараз в урядовому законопроекті прописана».
Вина не обов’язкова?
Про оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених у зв’язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних розповіла голова Комітету з питань судової практики по податкових та митних спорах АПР, старший партнер АО «Соколовський і Партнери» Тетяна Лисовець. За її словами, однією з підстав виникнення такої ситуації є перевищення платником податку граничних термінів реєстрації податкової накладної. Ч.1 ст. 120 прим. ПКУ передбачає, що якщо платник на один день прострочив реєстрацію накладної, йому донараховують 15% протягом 15 днів. На 16 день до нараховується 20% і так далі. Ще є ч. 2 цієї статті, яка говорить, що може бути донараховано 50%. Щоправда там сказано, що таке можливо у випадку винної дії платника, з якої накладна не була надана.
Які ж можуть бути причини порушення строку реєстрації податкових накладних? Серед них юрист виділяє кілька. Перша – неуважність платника, який просто забув про свій обов’язок перед державою.
Друга - невчасне виконання банком платника платіжного доручення. «Ми знаємо,- говорить пані Тетяна, - що якщо не вистачає суми на електронному рахунку, потрібно донарахувати певну суму для того, щоб зареєструвати податкову накладну. Буває так, що платник вчасно оформив платіжне доручення, однак банк, з якоїсь підстави не спромігся перевести кошти на рахунок».
Третя – невчасне зарахування казначейством з рахунку платника на рахунок ПДВ. Це, зауважує правник, досить часто зустрічається, коли зарахування відбувається в останній робочий день тижня і в той же день платник хоче зареєструвати податкову накладну. Але стається так, що кошти на рахунок попадають у понеділок чи вівторок. Відповідно виникає проблема.
І, нарешті, остання – одностороннє розірвання органами ДФС договору про визнання електронних документів з платником. Буквально незадовго перед засіданням, повідомила доповідачка, до неї навідався клієнт, який розповів, що намагається зареєструвати податкову накладну. Йому приходить квитанція, де написано, що договір можливо є розірваний і необхідно звернутись до податкової. Коли ж особа намагається зареєструвати такий договір, їй приходить цікава відповідь: «Ваш договір діє», що свідчить про так зване призупинення договору.
Звісно, якщо є ППР, вони можуть бути оскаржені в адміністративному порядку, якщо платник має сподівання на комісію, яка знаходиться у столиці і розглядає кожен випадок. До слова, як свідчить статистика, озвучена на засіданні, комісія дійсно працює і більшість заявників залишаються задоволеними її роботою. Або ж оскаржити у суді. Цікавою у цьому випадку, говорить фахівець, є позиція суддів, які вважають, що якщо йдеться про фінансові санкції, провину платника доводити необов’язково. Сама ж юрист, посилаючись на Господарський кодекс України, дотримується іншої думки. Цю думку поділяють і окремі володільці мантій, про що свідчить судова практика.
Тетяна Лисовець, голова Комітету з питань судової практики по податкових і митних спорах АПР, старший партнер АО «Соколовський і Партнери»:
«Ми зіткнулись із тим, що коли ми звертаємось до суду, суд має досить цікаву позицію – якщо йдеться про фінансові санкції, вина платника у невчасній реєстрації враховуватись не має. Я особисто із цим не погоджуюсь. По-перше, із кодексу ми знаємо, що штрафні санкції застосовуються в порядку та у розмірах, встановлених кодексом та іншими законами України. Ящо ми говоримо про податкову сферу, то розуміємо, що йдеться про ПКУ. ПКУ чітко не визначає що таке правопорушення, за яке накладаються штрафи. І в принципі звідси робиться певний висновок про те, що не потрібна наявність того, що називається склад правопорушення, тобто 4 складових, серед яких є суб’єктивна сторона – умисел. Але у нас є і інші норми. Наприклад, ст. 216 Господарського кодексу, яка визначає адміністративно-господарські санкції, говорить про те, що учасники господарських відносин несуть господарську правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до порушників господарських санкцій.
Якщо проаналізувати 217 статтю того ж кодексу, дійдемо висновку про те, що адміністративно господарські санкції є нічим іншим, як господарсько-правовою відповідальністю. А далі ми звертаємося до 241 ст. ГКУ, яка визначає, що ж таке, з точки зору адміністративно-господарської відповідальності, є штраф. Крім того там є чітке відсилання до того, що адміністративно-господарська санкція це, зокрема, і той штраф, який накладається і за невчасну реєстрацію податкових накладних. Так само г ГКУ випливають і підстави господарсько-правової відповідальності. Серед іншого йдеться про те, що відповідальність накладається, якщо суб’єкт господарювання не доведе, що ним були вжиті усі можливі заходи для уникнення порушення. Тобто йдеться про те, що господарська санкція не може застосовуватись автоматично. І якщо платник доведе, що вжив всі необхідні заходи для реєстрації накладної, постає питання, а чи може застосовуватись до нього зазначена санкція?».
Нюанси та мораторій
Далі слово отримав заступник голови Комітету з питань оподаткування та захисту фінансових інвестицій в аграрно-промисловому комплексі АПР, заступник керівника практики МПЦ «ЄУКОН» Володимир Бевза. Він розповів про нюанси адміністративного оскарження рішень органів ДФС.
Колега пана Володимира і одночасно заступник голови Комітету з питань діяльності слідчого управління фінансових розслідувань та податкової міліції АПР Євген Петренко зробив доповідь про мораторій на проведення перевірок бізнесу у 2017 році. В рамках виступу правник намагався знайти відповідь на питання: чи змінив мораторій становище малого та середнього бізнесу у році поточному?
Також була озвучена сентенція з приводу того, щ якщо «перевіряльники» захочуть дослідити діяльність суб’єкта господарювання, спосіб зробити це вони знайдуть. Зокрема вже є прецеденти, коли «санкцію» на перевірки дають слідчі судді, виносячи відповідну ухвалу у рамках кримінального провадження, до якої включають 1000 підприємств одразу. І хоча КПК не передбачає подібної ухвали, володільці мантій, упевнені фахівці, закривають на це очі під тиском правоохоронних органів. Тож, кажуть спеціалісти з податків, у наступному році роботи для юристів не поменшає.