22.01.2016 р. у будівлі Вищого господарського суду України відбулося засідання круглого столу на тему: «Зміни до Господарського процесуального кодексу України». Цей захід став одним з-поміж низки засідань, проведених Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація суддів України» за підтримки Проекту USAID «Справедливе правосуддя».
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вказаний проект пов'язаний з тим, що зараз законодавець намагається уніфікувати всі процесуальні кодекси. Завданням ініціаторів проекту є долучення володільців мантій до цього процесу, оскільки саме служителі Феміди використовують кодекси у своїй діяльності та знають усі їхні недоліки. Присутні спікери запевнили, що вже розмовляли на зазначену тему з народними обранцями та їхні доводи знайшли підтримку в останніх.
Особливий наголос доповідачі й, зокрема, президент АСУ Олена Євтушенко, зробили на тому, що вказаний проект реалізується завдяки Проекту USAID, тобто за гроші американського народу.
Питання юрисдикції
Метою проведення круглого столу його ініціатори визначили обговорення концептуальних змін до ГПК. У матеріалах, що розглядалися на засіданні, зазначалося, що передусім зміни повинні торкнутися тих частин Кодексу, які регламентують доказування у процесі, підстави та порядок врегулювання спору за участі судді, процесуальний статус свідка тощо. Головним же завданням, яке поставили перед собою реформатори, стало остаточне визначення з юрисдикцією господарських судів.
Наразі визначення юрисдикції відбувається за змішаним принципом. Підходячи до вирішення цього питання, судді звертають увагу на предмет та на суб’єктів спору. При цьому, часто перевага надається саме «суб’єктному» підходу. Однак, як переконані законники, новаторська філософія вимагає віддати примат кінцевому результату, тобто забезпеченню заявникові можливості отримати остаточний результат спору в рамках однієї юрисдикції.
Визначальним критерієм при цьому має стати галузь права, яку застосовуватиме суд, здійснюючи правосуддя. «У випадку господарських судів, – зазначив присутній на заході екс-законник Віктор Москаленко, – мова має йти про господарські відносини. Іншими словами, юрисдикція господарських судів повинна розповсюджуватися на весь спектр господарських відносин, не залежно від суб’єктного складу спору».
Вже на засіданні така позиція віднайшла як прибічників, так і критиків. До числа прибічників увійшли, в основному, володільці мантій, що слухають справи про банкрутство та з власного досвіду знають про те, як може заплутатись спір, коли його розглядають кілька різних судів.
А ось критики зазначеного посилались на те, що сьогодні господарське судочинство є найбільш ефективним на теренах держави. У жодному іншому процесі годі й сподіватись на проходження усіх 3-х судових інстанції менше ніж за півроку. Відбувається це тому, підкреслили критики, що у господарському судочинстві бере участь дуже обмежена кількість фізичних осіб, які, як правило, й затягують процеси в інших юрисдикціях. Якщо ж юрисдикція господарських судів буде розширена, число учасників-фізичних осіб може зрости, а ефективність правосуддя – впасти. Відтак, до питання розширення варто підходити вкрай обережно. Вочевидь, така позиція стане підставою для подальших дискусій.
Лише початок
Поки ж учасниками заходу після його завершення була прийнята досить загальна резолюція, в якій прописані досить загальні вислови, на кшталт «наголосити на нагальній потребі суттєвого оновлення ГПК» або «визнати доцільним удосконалення господарського процесуального законодавства», чи «підкреслити, що конкурентне законодавство та право мають глибоку економічну сутність» тощо. Учасники заходу визнали, що ця резолюція є початком тривалої праці над правовим наповнення проголошеного. З цією метою на засіданні була сформована робоча група, яка найближчим часом приступить до провадження діяльності.