Адвокати продовжують обговорювати нову редакцію профільного закону. Проект змін був напрацьований робочою групою з питань реформування адвокатури, прокуратури та безоплатної правової допомоги, що діє в рамках Ради з питань судової реформи. У ньому автори намагалися вирішити низку проблемних питань, які з’явилися за час дії останньої редакції закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Аби вдосконалити напрацювання групи, правники ініціювали серію експертних обговорень, які стартували наприкінці квітня цього року. Під час першої зустрічі дискусія точилась навколо складу та статусу самоврядних органів, а також розподілу й децентралізації їхніх повноважень. Тоді запрошені не спромоглися дійти компромісів щодо цілої низки аспектів.
Штраф: «за» та «проти»
Друга зустріч відбулась вже у травні. Вона була присвячена питанням фінансування органів самоврядування. Зокрема, фахівці розглянули можливість закріпити на законодавчому рівні такий вид відповідальності адвокатів як штраф. Штрафувати своїх колег автори змін запропонували за несплату або за несвоєчасну сплату щорічних внесків, а сам штраф – розглядати як одне з джерел наповнення бюджету самоврядних органів. Така пропозиція викликала жваві дебати, в результаті яких було висловлено кілька досить цікавих думок.
По-перше, саму можливість штрафувати фахівці оцінили досить неоднозначно. Принаймні третя частина присутніх на зустрічі категорично заперечила проти покарання гривнею, тим паче, якщо це покарання стане наслідком несплати щорічного внеску. Запрошені зауважили, що несплата внеску може опосередковуватись найрізноманітнішими, у тому числі й об’єктивними причинами. Тож, якщо юрист не має грошей на внесок, звідки він візьме їх, аби сплатити штраф. До того ж штраф не гарантуватиме фінансової дисципліни у професійних колах. А якщо вже так кортить звернутися до фінансових утисків, то краще вже говорити не про штраф, а про пеню з простроченого платежу.
По-друге, більшість із запрошених, в тому числі й закордонні експерти Марк Сегал та Ритіс Йокубаускас з Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», категорично заперечили можливість впроваджувати штрафи за одне конкретне порушення. Аргументувалась така думка тим, що це суперечить європейській практиці, адже, якщо відповідальність у вигляді штрафу і буде впроваджена, то за які проступки призначати стягнення мають вирішувати дисциплінарні органи.
Водночас, і це по-третє, якщо бюджет таких органів, серед іншого, залежатиме від штрафів, виникне загроза «полювання» на правників задля поповнення скарбниці.
Бюджетне питання
Стосовно самої адвокатської скарбниці думки також розділились. По-перше, було запропоновано покласти обов’язок із розробки проекту бюджету на Раду адвокатів України з подальшим затвердженням її пропозицій на з’їзді адвокатів. Одразу виявились недоліки такої пропозиції, зумовлені складнощами скликання всеукраїнського зібрання, яке, за логікою формування бюджету, має проходити щороку. Присутні нагадали про останній адвокатський з’їзд і висловили сумніви щодо продуктивності озвученої пропозиції.
По-друге, прозвучала ідея щодо можливості РАУ самостійно розробляти проект бюджету та самостійно його затверджувати в рамках кошторису, підготованого з’їздом. Ця пропозиція не знайшла підтримки більшості через надто значну роль Ради, яка відводиться їй у такому алгоритмі. Однак присутні відзначили й позитивний аспект, що нівелює проблему, яка виникне у разі, якщо з’їзд не буде спроможнім затвердити грошовий проект.
По-третє, присутні розглянули можливість кожного самоврядного органу готувати проекти своїх бюджетів, а потім виносити їх на розгляд з’їзду. З одного боку, таке дозволить реально забезпечити незалежність дисциплінарних органів, відокремивши їх від інших самоврядних розгалужень. Проте, з іншого боку, складнощі можуть виникнути з аргументацією запитів, що призведе до затягування з фінансуванням.
У цій же частині прозвучало припущення щодо можливості формування бюджетів регіональними радами, що, до слова, найбільше відповідає європейським стандартам. Зокрема, представники Старого Світу зазначили, що для адвокатів європейських країн є нормальним мати два бюджети – загальний та окремий для кожного регіону. Водночас, було висловлене застереження щодо формування скарбниці українських правників, у тому числі й шляхом оплати екзаменів, як це пропонується у проекті змін до закону. На думку іноземців, плата за іспит має лише покривати витрати на його проведення. В іншому випадку її можна буде розцінити як обмеження доступу до професії.
Частки та порядок
Інше цікаве для адвокатів питання, розглянуте на зустрічі, стосувалось того, чи потрібно на законодавчому рівні визначати частку грошових ресурсів для кожного самоврядного органу. Іноземці наполягали на тому, що в жодному адвокатському законі європейських країн подібного розподілу не закріплено, оскільки цим питанням переймають самоврядні органи самостійно. Підтримали вказане і більшість присутніх, наголосивши на тому, що не варто надмірно деталізувати закон, перетворюючи його на покрокову інструкцію.
Водночас, окремі запрошені висловили сумніви у тому, що адвокати зможуть самостійно поділити казну, тож припустили можливість внесення відповідної норми до акту. Разом з тим було зазначено, що цифри, які наразі закріплені за кожним з органів, ніколи ні ким не аналізувалися, тож годі й говорити про їх доцільність. Відтак, якщо автори проекту наполягатимуть на конкретному розподілі, об’єктивність часток має бути ретельно досліджена.
Для того ж, щоб у скарбниці завжди був порядок, автори закону запропонували ввести посаду казначея. На це європейці слушно зауважили, що фінансові проблеми української адвокатури породжуються недовірою до її очільників, та запитали, чи буде така довіра до казначея. З ними погодились і вітчизняні фахівці, які взагалі не вбачають проблеми, за умови максимальної прозорості та публічності обігу адвокатських коштів. Однак, якщо ж автори проекту наполягатимуть на введенні посади, слово «казначей» доцільно було б замінити українським словом «скарбник».
Заступник Глави Адміністрації президента України Олексій Філатов, який модерував зустріч та представляв авторський колектив, запевнив присутніх, що можливість впровадження посади буде переглянута. Вочевидь, найближчим часом законотворцям доведеться переглядати й інші інноваційні пропозиції, зокрема в частині формування органів адвокатського самоврядування.