Як вважають адвокати Правової групи «Побережнюк і партнери», прецедентну практику Європейського суду з прав людини варто застосовувати з метою захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання. Таку думку висловили адвокати під час тематичного бізнес-сніданку «Європейський суд з прав людини як інструмент захисту бізнесу», організованого Правовою групою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зокрема, партнер Правової групи, адвокат Тетяна Ігнатенко, під час заходу зупинилася на останніх цікавих рішеннях ЄСПЛ проти України, у яких Європейський суд констатував порушення нашою державою прав юридичних осіб, а саме:
- права на мирне володіння майном;
- права на справедливий судовий розгляд;
- відсутність ефективних правових заходів в Україні.
Пані Ігнатенко навела приклади кількох справ, коли прокуратура в інтересах того чи іншого органу зверталася з позовом про оскарження рішення органу місцевого самоврядування або суб’єкту владних повноважень, про визнання недійсними договорів, укладених на підставі таких оскаржуваних рішень, тощо.
Експерт звернула увагу, що при поданні таких позовних заяв, зазвичай, були порушені строки позовної давності, було відсутнє обґрунтування порушеного інтересу держави та відсутнє пояснення, чому орган державної влади самостійно не звернувся з таким позовом до суду.
«Водночас, з боку суб’єкта господарювання не було допущено порушення законодавства при укладенні таких договорів та суб’єкт діяв добросовісно. У таких випадках Європейський суд приходить до висновку про порушення прав господарюючих суб’єктів, оскільки останні не мають відповідати за дії державного органу, який, наприклад, діяв з перевищенням повноважень при винесенні рішення та укладенні договору, а юридична особа, у свою чергу, діяла добросовісно», – зазначила пані Ігнатенко.
Також адвокат розповіла про можливості застосування прецедентної практики ЄСПЛ при обґрунтуванні правової позиції по справах клієнтів і про цікаві рішення ЄСПЛ, які послугували підставою для перегляду Верховним Судом України судових рішень попередніх інстанцій (справа «Бочан проти України», «Жизіцький проти України»).
У свою чергу, старший юрист Правової групи, адвокат Альона Проценко звернула увагу учасників заходу на останні тенденції судової практики Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) та Верховного Суду України (далі – ВСУ) у податкових спорах, застосуванні прецедентної практики ЄСПЛ з метою обґрунтування позиції платника податків при оскарженні дій (рішень) податкових органів.
«Зважаючи на те, що останнім часом позиція ВСУ змінилася (а ВАСУ при винесенні рішення зобов’язаний враховувати вже нові висновки ВСУ), платники податків – суб’єкти господарювання – повинні «бути в курсі» останніх змін у судовій практиці, аби мати змогу ефективно захистити свої права та інтереси», – зазначила пані Проценко.
Як пояснила адвокат, раніше практика ВСУ формувалася таким чином, що у випадку, якщо господарські операції фактично здійснені та належним чином підтверджені первинними документами, то суб’єкт господарювання не має відповідати за дії свого контрагента у невиконанні останнім зобов’язань перед бюджетом. У той же час, на початку 2016 р. зазначена вище позиція змінилася. Відповідно до постанови від 26.01.2016 р. у справі за позовом ТОВ «Інбуд-ХХІ» ВСУ дійшов висновку, що у випадку подальшого підтвердження фіктивності контрагента, первинні документи, які стали підставою для формування податкових зобов’язань та виписані таким контрагентом, не можуть вважатися оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.
«Відтак, платник податків повинен ретельніше підходити до вибору контрагента, аби в майбутньому у податкового органу (та у суду) не виникало сумнівів щодо реальності та господарського характеру операцій з таким контрагентом», – зауважила Альона Проценко.
Також юрист розповіла про одну цікаву справу, ініційовану прокуратурою (в інтересах органу місцевого самоврядування) вже за новим Законом «Про прокуратуру» і Законом «Про судовий збір». Зокрема, прокуратура обґрунтувала свою активну участь у зазначеному процесі тим, що вона звільнена від сплати судового збору. Однак, Законом «Про прокуратуру» не передбачено представництво прокуратури з метою економії бюджетних коштів інших органів державної влади чи місцевого самоврядування. У цій справі суд залишив позовну заяву прокуратури без розгляду та обґрунтував своє рішення прецедентною практикою ЄСПЛ (щодо нерівності сторін процесу при участі прокуратури в інтересах держави в особі тих чи інших органів).
Підсумовуючи наведені під час заходу приклади застосування практики ЄСПЛ, адвокати ПГ «Побережнюк і партнери» зазначили, що суди все частіше звертаються до цієї практики з метою обґрунтування судових рішень. Крім того, практика Європейського суду надає можливість адвокатам більш ґрунтовно аргументувати правову позицію під час захисту своїх клієнтів.