У передостанній день травня провідні правники країни вирішили в чергове обговорити перспективи прийняття змін до Основного Закону держави. Зустріч відбулась на майданчику незалежного аналітико-дослідницького центру – в Інституті Горшеніна. До дискусії з приводу найочікуванішої події були запрошені Міністр юстиції України Павло Петренко, заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов, голова Вищого господарського суду України Богдан Львов, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, головний експерт судової реформи Реанімаційного пакету реформ Віталій Куйбіда та народний депутат Леонід Ємець. Також відвідали зустріч представники міжнародних місій в Україні та журналісти.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Останній шанс
Розпочав обговорення Міністр юстиції, який нагадав про нагальність судової реформи та про обов’язок держави забезпечити належне правосуддя. На жаль, за словами посадовця, за роки незалежності українські суди з храмів справедливості перетворилися на бюрократичні та корупційні осередки, не гідні довіри суспільства, що підтверджується результатами соціологічних опитувань: 80% наших співвітчизників висловили недовіру судам та «старим» правоохоронним органам.
Як зазначив чиновник, держава кілька разів надавала володільцям мантій можливість самотужки виправити ситуацію. Однак служителі Феміди знехтували її щедрістю, спочатку не впоравшись зі зміною очільників судових установ, а потім не спромігшись притягти до відповідальності «суддів Майдану». Наразі, на переконання пана Петренка, в України залишився останній шанс на успіх у судовому реформуванні. І щоб його не втратити, реформа має бути проведена силами законодавчої гілки влади.
Серед іншого, реалізація шансу полягатиме у спрощенні судової системи, створенні нового Верховного Суду, до складу якого увійдуть законники, що матимуть довіру суспільства, та в оновлені судового корпусу. Спікер вважає, що таке оновлення можливе завдяки 1800 суддям-п’ятирічкам, більшість з яких отримали посаду за часів опального Президента. «Лише з оновленням судового корпусу та з формуванням нового Верховного Суду судову реформу можна вважати такою, що відбулась», – підкреслив доповідач,
Складові реформи
Підтримав Міністра у думці про нагальність проведення судової реформи заступник Глави Адміністрації президента. Він зауважив, що судова реформа складається з 3-х складових: нормативного забезпечення, інституційних змін та кадрових змін. Якщо будь-який з елементів залишається не вирішеним, судова реформа не відбувається. У разі прийняття обох законопроектів (про судоустрій та змін до Конституції), усі 3 складові реформи будуть реалізовані.
Про те, чи можлива така реалізація, зокрема в частині деполітизації судової системи, модератори заходу запитали у представника судової системи Б. Львова. Він зауважив, що судді дуже на це сподіваються, однак деполітизація залежатиме від волі політиків. А от чи буде така – це інше питання, адже за весь час реформування судова реформа зводилась лише до визначення кола осіб, які контролюватимуть суди.
Далі володілець мантії спростував твердження міністра юстиції щодо критичного рівня недовіри громадян до Феміди. За словами Б. Львова, більше ніж 80% судових рішень не оскаржуються. «Цей показник красномовно свідчить про те, що рівень сторін набагато вищий, ніж зараз про це модно казати», – наголосив доповідач.
Також спікер висловив надію з приводу того, що механізм очищення буде справедливим та прозорим і не створюватиме перешкод для 1800 суддів-п’ятирічок, якщо вони гідно пройдуть конкурсні відбори. Адже визначити суддів, що приймали незаконні рішення, не так складно, а відповідальність володільців мантій повинна бути виключно індивідуальною.
Далі Б. Львов нагадав про те, що вищі суди разом розглядають 200 тис. справ на рік. Тож їх ліквідація може стати актом позбавлення доступу скаржників до правосуддя. Водночас, запропоновану модель спікер вважає дієвою. Він переконаний у тому, що судді «вишок» хоч і не в захваті від необхідності участі у черговому відборі, але готові до його проходження.
Чай з лимоном
А ось антикорупційник В. Шабунін зауважив, що протягом останніх років суспільство було надто толерантним до судової системи і ця система не змогла гідно відплатити. Тож зараз суддям на поступки годі й сподіватись. Однак «родзинкою» запропонованих змін спікер вважає не деполітизацію і не очищення, а створення антикорупційного суду, який вінчатиме «конструкцію» антикорупційних органів – бюро та прокуратури. Саме від діяльності цієї «конструкції», на думку доповідача, залежатиме, чи отримає суспільство результати реформи.
Більш широко поглянув на проблему Л. Ємець. Він озвучив статистичні дані, що на його думку, свідчать про серйозну «хворобу» судової системи, яка вимагає негайного лікування. Методи та рецепти донині пропоновані Конституційною комісією парламентар вважає «чаєм з лимоном», від якого гірше не стане, але й хвороба не пройде. На переконання народного обранця, системі потрібен антибіотик. Тож зміни до Конституції мають прийматись разом з імплементаційними законами, в яких розкриватимуться основні аспекти реформи.
«На жаль, пакет таких законів на день розгляду змін до Конституції у Парламенті зібрати не вдасться», – зауважив наступний спікер В. Куйбіда. Поки що з усього пакету до Верховної Ради наданий проект закону про судоустрій, в якому міститься чимало аспектів, що заслуговують на підтримку, а також нюансів, які потребують доопрацювання. До останніх, наприклад, можна віднести те, що можливість відправляти правосуддя в апеляційних судах залишається виключно за володільцями мантій, у той час як правнича спільно вже обговорювала перспективи допуску до цих установ адвокатів та науковців.
Серед позитивних моментів спікер відзначив допуск громадськості до контролю за правосуддям. Він закликав політичні сили боротися не за те, щоб просунути до системи «своїх», а за те, щоб «своїх» не просунули до системи опоненти.
В цілому, відгуки інших експертів про обидва законопроекти виявились неоднозначними. Однак і прихильники документів, і їх критики з нетерпінням очікують на голосування у Парламенті, від результатів якого, без перебільшення, залежить майбутнє держави (матеріал готувався до друку 30.05.2016 р. – за 3 дні до голосування – прим. ред.).
Коментарі:
Павло Петренко, Міністр юстиції України:
Сьогодні судовий корпус налічує близько 8 тис. суддів. Та ініціатива, яку ми озвучили і яка зараз палко критикується судовою системою, щодо звільнення 800 суддів, призначених протягом останніх 5 років, в основному колишнім президентом Януковичем, відкриє 800 вакансій для призначення на посади нових суддів місцевих судів.
Робоча група, яка розробляла зміни до закону про судоустрій, дослухалась до нашої ініціативи, тому мова вже йде не про 800 суддів, а про 1800 суддів, які призначались на 5-річний строк. Суть цих законодавчих змін, які зараз пропонуються, передбачає, що ці судді не можуть бути автоматично призначені на безстроковий період. А на вакансії, що будуть відкриті, буде проведений конкурс, за яким ці посади зможуть обійняти представники не з системи. Таким чином, якщо ми говоримо про 1800 суддів, ми можемо оновити 30% судового корпусу на рівні місцевих судів.
Віталій Шабунін голова правління Центру протидії корупції:
Суспільство, проживши роки до Революції Гідності, було дуже толерантним до судів. Суддям надали змогу самим очистити свої лави. В результаті нічого не змінилося. І це не проблема українського суспільства і депутатів, до яких у мене також чимало претензій, а суддівського корпусу. За весь цей час суддівський корпус показав діями – нас влаштовує все так, як є, змінюватися ми не хочемо. І ця реформа, на мій погляд, становить продовження політики очищення системи.
Я хочу повернутися до проблем антикорупційних судів. Коли обговорювалась реформа прокуратури, були правильні презентації, гарні слова, конкурсні комісії. Однак все це скінчилось тим, що до місцевих прокуратур не прийшло жодної нової людини. Тобто красива презентація не гарантує успіху, так само, як і правильно прописані норми права. Тож, навчений досвідом прокуратури, я не хотів би ставити під загрозу реформу, яка майже завершена, у цій частині.
Ми створювали антикорупційне бюро. Воно працює. Ми створювали антикорупційну прокуратуру. Вона працює. Лишилось останнє – антикорупційні суди. Саме від їхньої діяльності залежатиме, чи отримає суспільство результати діяльності попередніх органів.
Леонід Ємець, народний депутат України:
Вища кваліфікаційна комісія України має цифри стосовно суддів, які проходять кваліфікаційне оцінювання. Підтвердили спроможність здійснювати правосуддя 46% суддів (тобто 54% не підтвердили). Я думаю, що ця статистична інформація багато про що говорить. А рівень довіри, який оцінюється поважними соціологічними компаніями, складає від 3% до 5%, залежно від похибки. До того ж ці 3-5% включають і ситуацію, характерну для системи, адже у будь-якому спорі одна сторона є у виграші, а інша – у програші. Тож результати мали б бути 50/50. Однак і ті, хто вийшов переможцем, мають рівень довіри до рішень судів 5%. Це теж говорить про те, що вони, мабуть, знають чого їм вартувала та перемога та належним чином оцінюють якість роботи судів.
Тому, на жаль, ми маємо сьогодні говорити про необхідність кардинальних дій. Мені подобається аналогія з хворим, який потребує лікування. Конституційна комісія запропонувала рецепт, який я називаю «чай з лимоном». Тобто гірше точно не стане, але навряд чи вилікує. Можливо причиною стало те, що в Комісії багато представників судової системи, які не готові до рішучих дій.