Дискусія у форматі «адвокат-суддя-прокурор» ніколи не втратить своєї актуальності та затребуваності, і не лише у залі судового засідання. Тому Асоціація правників України 10-11.11.2016 р. вже втретє провела щорічну конференцію з кримінального права та процесу. Підтримали захід проект Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», фінансований урядом Данії, а також проект ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Говорячи про питання європейських стандартів реформування органів прокуратури, консультант Ради Європи Джеймс Гамільтон відзначив, що останні конституційні зміни в нашій країні стали важливим кроком у наближенні української судової системи до європейських норм. Що стосується роботи органів прокуратури, то Україні, на його переконання, ще треба багато працювати в цьому напрямку (зокрема, що стосується викорінення «вірусу» корупції). «Реформа прокуратури є неможливою без вирішення питання корупції в самій службі. Не важливо, які закони ви прийматимете. Нечесні прокурори не повинні залишатися на своїх посадах», – переконаний Гамільтон.
Щодо європейських стандартів реформи органів прокуратури та роботи прокурорів, експерт посилається на Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи, а також на висновки Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) і Консультативної ради європейських прокурорів (далі – КРЄП), згідно з якими держави-члени Ради Європи повинні вжити відповідних заходів, щоб правовий статус, компетенція та процесуальна роль прокурорів були встановлені законом таким чином, аби не могло бути законних сумнівів щодо незалежності й неупередженості суддів. Також у Рекомендаціях вказано, що прокурори повинні поважати незалежність і неупередженість суддів, а добрі відносини між прокурорами та суддями не повинні впливати на неупередженість останніх. У висновках КРЄС та КРЄП зазначено, що для забезпечення незалежного статусу прокурорів необхідним є дотримання деяких мінімальних вимог, а саме:
- щоб їх позиція та діяльність не були предметом впливу чи втручання з боку будь-якого зовнішнього джерела поза межами самої прокурорської служби;
- щоб їх призначення, просування по службі, гарантії перебування на посаді, включно з можливістю переведення лише на підставі закону або за їхньою згодою, та умови оплати праці забезпечувалися гарантіями, передбаченими законом.
Проходження тренінгів Джеймс Гамільтон назвав і правом, і обов’язком кожного прокурора, адже потреба у вдосконаленні знань є постійною. Постать прокурора європейського зразка, на його думку, виглядає наступним чином: він об’єктивний та неупереджений; акцент у роботі здійснює на захисті прав людини; не вдається до дискримінацій за кольором шкіри, сексуальною орієнтацією та іншими ознаками; дотримується обов’язку конфіденційності; в судовому процесі враховує покази свідків.
Неможливе можливо
Радник Генерального прокурора України Богдан Витвицький переконаний, що цілком і повністю побороти корупцію в органах прокуратури неможливо, але можна значно знизити її рівень. За його словами, корупція тією чи іншою мірою присутня в кожній країні, різниця лише в тому, що в розвинених країнах ця «міра» все-таки менша. Шлях до зменшення корумпованої складової роботи прокуратури пан Витвицький бачить наступним чином:
- підвищити заробітну плату публічних службовців до гідного рівня;
- змінити панівну культуру (комплекс етичних і патріотичних норм, що є настановами, як громадяни, прокурори чи судді повинні себе поводити)
- реформувати ці правові та правоохоронні органи, які мають розслідувати, оскаржувати або розглядати справи про корупційні правопорушення, щоб вони діяли на найвищому рівні чесності та професійної активності.
Доповідач також зупинився на питаннях створення й функціонування Генеральної інспекції та її ролі для реформування Генеральної прокуратури. Він нагадав, що саме зараз відбувається процес виборів керівника Генінспекції (на 14-15.11.2016 р. заплановані співбесіди з кандидатами). «Генеральна інспекція повинна очистити органи прокуратури від кадрів, що негідні її представляти», – наголосив пан Витвицький.
Всі за змагальність
Денис Бугай, президент АПУ, виступив з доповіддю «Підсилення принципу змагальності через професійні права та гарантії адвокатів і зміни до КПК щодо змагальності та рівності у процесі». Він зазначив, що наразі Рада з питань судової реформи готує зміни до закону про адвокатуру, а також до Кримінального процесуального кодексу. Ці нововведення, за його словами, повинні здійснити позитивний вплив на підсилення принципу змагальності сторін у процесі. Вони передбачають вдосконалення механізмів участі сторони захисту в судовому процесі за наступними напрямками:
1. Збір доказів та засоби захисту:
- збір доказів здійснюється будь-якими незабороненими способами та засобами;
- використання будь-яких засобів захисту не заборонених законом;
- захист користується правами, передбаченими лише КПК, а також іншими законами (в тому числі Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
- право адвоката брати участь у будь-яких слідчих діях, участь в яких бере клієнт;
- право безперешкодного доступу до клієнта в будь-який час та в будь-якому місці.
2. Підсилення процесуальних можливостей адвоката:
- право допиту свідків за їхньою згодою;
- підсилення інституту адвокатського запиту;
- право адвоката призначити експертизу до моменту вручення повідомлення про підозру;
- отримання дозволу суду на проведення обшуку за зверненням захисника.
3. Право технічної фіксації процесуальних дій без будь-якого дозволу.
4. Закріплення статусу та повноважень помічника адвоката.
5. Підсилення професійних гарантій захисників (зокрема, важливими в цьому контексті є повноваження представника ради адвокатів регіону щодо недопустимості вилучення матеріалів, які містять адвокатську таємницю).
6. Додаткові підстави оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора.
Резюмуючи, Денис Бугай висловив сподівання, що найближчим часом цей законопроект потрапить до Верховної Ради.
Хто розділить підслідність?
За словами судді Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних та кримiнальних справ Ірини Григор'євої, в нашій державі, як і в багатьох інших, існує конфлікт інтересів між певними структурами. Як вони вирішуються, залежить виключно від фаховості сторін. «Практика змінюється, у нас змінюється держава, утворюються нові органи, але конфлікт інтересів залишається. Сьогодні гостро стоїть питання підслідності справ, яке, на жаль, було виписано законодавцем не зовсім коректно. Були утворені нові правоохоронні органи, що мають дуже вузьке коло питань, які вони мають вирішувати. Але ці питання наскільки були важливі для України, що створені органи отримали безпрецедентну підтримку з боку інших держав. Коли вносилися зміни до КПК, трактування цих вимог виявилося неоднозначним. На цьому тлі правоохоронні органи, представники новостворених структур, почали звертатися до судів (починаючи з місцевих судів та закінчуючи вищими судами, зверталися і до кримінальної палати ВССУ)», – повідомив суддя.
При цьому експерт зауважив, що хоча в законодавстві й визначено склад злочину, який має бути віднесений до юрисдикції тих чи інших правоохоронних органів, але на практиці виникають питання щодо застосування цієї норми. «Так сталося, що правоохоронні органи звернулися з різними листами з одного і того ж питання до суду вищої інстанції, намагаючись отримати роз’яснення. Під час розгляду цього питання, виявилося, що спір між правоохоронними органами щодо того, хто має проводити певні процесуальні дії, вплинув на розгляд проваджень по суті. Питання, які стосуються запобіжних заходів, оскарження дій чи бездіяльності щодо внесення до єдиного реєстру та ін., насамперед, належать до компетенції суду першої інстанції. Фактично, ці питання не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури. Перш за все, щодо цих питань мала б бути практика апеляційних судів, з урахуванням того, що було розглянуто місцевими судами», – зазначив суддя.
З огляду на окреслене, за словами пані Григор'євої, суд касаційної інстанції змушений був відмовити правоохоронним органам, адже за відсутності відповідної практики вищий суд не може надати відповіді щодо цього питання, не перевищуючи своїх повноважень. «Згідно із законом, позиція вищого суду може бути викладена виключно в певних судових рішеннях або отримана внаслідок узагальнення практики та висловлена в установі пленуму такого суду. Фактично, у нас залишилися невирішеними питання щодо оцінки доказів, наприклад, коли є конфлікт між правоохоронними органами. Воно залишилося на суддівський розсуд. Така оцінка потім здійснюється апеляційними судами, а надалі – касаційним судом. На жаль, з цього приводу до нас звертаються лише правоохоронні органи. На мою думку, ці питання, для правильного захисту, мали б порушуватися і адвокатською спільнотою», – резюмує Ірина Григор'єва.
Коментарі:
Олександр Майстренко, начальник відділу по роботі з особливими активами юридичного управління НАБУ
"НАБУ – це молодий орган, який почав працювати у 2015 р. На сьогодні його діяльність вже налаштована певним чином, але є кілька окремих проблемних питань, пов’язаних з підслідністю суперечливих моментів, які виникають з іншими органами. Вони ще будуть з’являтися, оскільки реформа ще триває, і наразі всі очікують появу Державного бюро розслідувань. Крім того, розглядається законопроект про фінансову поліцію, який також буде активно впроваджуватися. Можливо, що у 2017-2018 рр. з’являться ще два правоохоронних органи, які працюватимуть в сумісних сферах. Сьогодні є декілька законопроектів щодо врегулювання питання підслідності між ДБР (яке з’явиться у 2017 р.), точаться дискусії щодо підслідності фінансової поліції. Загалом, основною тенденцією у діяльності НАБУ є врегулювання нормативної бази, тому що зі створенням Бюро не були внесені певні корективи в частині надання прав для здійснення негласних слідчих дій. Зараз цей проект активно розглядається, і ми сподіваємося на його прийняття ще до кінця цього року. Таким чином діяльність НАБУ буде більше налаштована як діяльність незалежної організації".
Анжела Стрижевська, заступник Генерального прокурора України
"Нашому поколінню не дуже пощастило, тому що ми живемо в епоху реформ. Наскільки вони ефективні й обґрунтовані, а також наскільки вони є необхідними в тій чи іншій галузі – час покаже. Однак реформи – це завжди якісь зміни, які можуть бути як негативними, так і позитивними. Оцінити їх якість та необхідність можна буде лише з часом. Якщо говорити про реформування прокуратури, то воно відбувається в рамках програми за підтримки ЄС у реформуванні органів юстиції. Прокуратура є одним із перших правоохоронних органів, який зазнав впливу реформ. Реформування прокуратури пішло «знизу», з місцевих прокуратур. Як бачимо, судова система спочатку реформується з «голови», а потім поступово йде до місцевого рівня. Я думаю, що це не зовсім виправдані підходи, адже якщо ми говоримо про систему юстиції, то бажано було б запровадити якісь загальні принципи щодо реформування і добору відповідних кадрів".
Сергій Гребенюк, партнер ЄПАП Україна
"Всі відчувають, що в кримінальній практиці стає все цікавіше й цікавіше працювати. Ми намагаємося в рамках цих заходів обговорити всі проблеми, щоб суди й правоохоронні відомства трохи більше почули про актуальні, цікаві проблеми, які сьогодні існують та потребують вирішення, обговорюємо цікаві міжнародні тренди, говоримо про те, що нас чекає у наступному році, тощо. Професійні, спеціалізовані заходи, які останнім часом ми відвідували за кордоном, свідчать про те, що практику кримінального права та процесу чекають дуже цікаві зміни. Усе те, що відбувається в Україні, відбувається також у США, в Європі та в інших юрисдикціях. Спостерігається дуже серйозний ріст цієї практики. В багатьох випадках кримінальні кейси мають все більше транснаціональний характер, оскільки питання стосуються не лише однієї юрисдикції. Адвокатам, які практикують у цій сфері, потрібно відповідати вимогам часу, займатися самовдосконаленням. Крім того, дуже сильно змінюється законодавство та органи, які будуть працювати у сфері правоохоронної діяльності. Слідкуючи за реформою правоохоронних органів в України, іноді можна заплутатися від кількості органів, які в України займаються різними видами боротьби з корупцією, зі злочинністю, з бізнесом. Всі ці речі треба уважно відслідковувати та вивчати".