 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Днями голова Верховної Ради України Володимир Гройсман виступив з пропозицією звільнити 800 чинних суддівських посад та закрити ці вакансії новими служителями Феміди. Ініціатива Гройсмана полягає в тому, щоб звільнити 253 суддів, у яких завершується термін повноважень і не призначати 547 суддів, які претендують на посади безстроково, подання щодо яких є зараз у ВР. Таким чином буде звільнено 800 суддівських посад, на які буде призначено нових суддів шляхом проведення публічного конкурсу. При цьому спікер додає, що 547 суддів, яких не оберуть безстроково, зможуть також узяти участь у конкурсі. «Кожен з цих суддів, якщо матиме бажання, прийде на відкритий конкурс і доведе свою професійну придатність. Якщо Верховна Рада не проголосує за 547 суддів, це означатиме, що у нас відкриється 547 вакансій, на які ми зможемо провести публічний відкритий конкурс, як проводиться сьогодні конкурс до нової поліції», – каже він. Володимир Гройсман вже доручив профільному парламентському Комітету опрацювати його ініціативу та внести відповідні пропозиції стосовно її реалізації на законодавчому рівні.
Така пропозиція спікера щодо оновлення суддівського корпусу викликала чималий шквал дискусій та обурення серед правників. Юристи вважають, що такий підхід до оновлення судової влади порушує міжнародні стандарти незалежності суду. Адже призначення на посаду на постійній основі може бути зупинене лише у випадках порушення дисциплінарного або кримінального провадження проти судді або якщо останній більше не може виконувати своїх функцій.
Так, на думку голови Ради суддів України Валентини Симоненко, ініціатива спікера щодо конкурсу суддів цілком відповідає чинному законодавству, втім це питання породжує низку нюансів. «По-перше, судді, документи яких вже знаходяться на розгляді Верховної Ради, отримали позитивний висновок ВККС і рекомендацію на обрання безстроково, без жодних зауважень. Тому, за міжнародними стандартами, в цьому випадку Верховна Рада має реагувати суто церемоніально. Відмова від голосування за певну кандидатуру без вагомої на те причини може тягнути за собою оскарження постанови Верховної ради з подальшим зверненням суддів до ЄСПЛ (і наслідками, які тягнуть за собою відшкодування з державного бюджету). Мені здається, що в цьому напрямку необхідно ретельно продумати запропоновані процедури та ініціативи», – заявила пані Симоненко під час брифінгу 3.11.2015 р.
Аналізуючи реальні можливості проведення такого конкурсу, Валентина Сімоненко заявила, що сьогодні не існує жодної законодавчо закріпленої процедури задля того, щоб провести конкурс між особами, які вже працювали на посаді судді, та між особами, що не займали такої посади. «Є процедури конкурсного добору на вакантні посади, на які здійснюється добір ВККС через навчання у Національній школі суддів України. Як свідчить практика, ця процедура триває більш ніж півтора року. І якщо не призначити суддів на ці посади, вони залишаться вільними, правосуддя не здійснюватиметься», – пояснює голова Ради суддів України.
«Критеріїв порівняння працюючих суддів і осіб, які тільки-но претендують на ці посади, вітчизняне законодавство не має. Таким чином, це нерівні умови проведення конкурсу, як для тих осіб, що вже працювали суддею, так і для тих, що братимуть участь, не працюючи суддею», – каже суддя.
У цьому контексті пані Симоненко звернула увагу, що на сьогодні понад 1 тис. осіб, які пройшли 3 конкурси, що проводила ВККС, вже знаходяться у резерві на зайняття вакантних посад суддів. Тому, на думку фахівця, проведення ще одного відкритого конкурсу поставить цих осіб у нерівне становище, оскільки вони вже пройшли відкриті конкурсні процедури та знаходяться у резерві. «Хочу звернути увагу на те, що все це відбувається згідно з чинним законодавством. Безумовно, порушується питання про зміну законодавства. Якщо воно буде змінено, тоді можна буде говорити про інші процедури. Ще раз наголошую: відкриті конкурси вже започатковані судовою владою, на сьогодні їх проведено три. За результатами цих конкурсів, у резерві знаходяться кандидати на посаду суддів», – додає вона.
За словами Валентини Симоненко, сьогодні є змога провести ще один конкурс. Це стане можливим у випадку, якщо Верховна Рада зніме з посади понад 300 суддів, які виявили бажання бути звільненими. «Якщо до цих 300 додати посади, що наразі є вакантними (їх понад 100), то це буде близько 400 посад, на які можна провести ще один конкурс. До речі, закон дозволяє це зробити, оскільки серед тих суддів, які хочуть звільнитися, є судді різних ланок судової системи (апеляційних судів, ВСУ, вищих судів). Тому можна показати, яким чином треба незалежно, об’єктивно та відкрито проводити конкурс на зайняття будь-якої посади, будь-якої ланки судової системи», – каже експерт.
Серед іншого, пані Симоненко також зауважила, що чинним законодавством не передбачено проведення конкурсу на посаду судді, який обирається безстроково. На її думку, якщо за наявності позитивного висновку ВККС, ВР не голосує за обрання такого судді, існує серйозна небезпека того, що таке рішення може бути політично-мотивованим.