Так, 19 лютого відбулося чергове засідання Комітету Асоціації правників з конкуренційного права. На порядок денний було винесено декілька питань, пов’язаних з результатами та вдосконаленням роботи над підготовкою проектів нормативно-правових актів з першочергових напрямів реформ у сфері конкуренційного права. Зокрема йшлося про розробку проекту змін до законодавства України щодо встановлення обов’язку АМКУ та його територіальних відділень оприлюднювати прийняті рішення та рекомендації; розробку проекту нормативно-правового акта щодо розроблення і застосування АМКУ Методики визначення розміру штрафу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Також були розглянуті вже розроблені проекти законодавчих змін. Наприклад, детальну увагу було приділено проекту Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо запровадження спрощеної процедури контролю за узгодженими діями, концентрацію суб'єктів господарювання. Йдеться передусім про запровадження скороченої процедури оцінки концентрацій (запровадження процедури нотифікації таких концентрацій), що не становлять потенційних ризиків для конкуренції, зменшення переліку та обсягу інформації для подання зави про надання дозволу на концентрацію. Введення обов'язкової процедури проведення попередніх консультацій для прийняття заяви до розгляду. Крім того, учасники дійшли згоди про необхідність збільшення вартості за послуги АМКУ з надання дозволів.
Так, під час заходу наголосили, що оскільки це адміністративно-державний контроль, втручання в сферу діяльності бізнесу, то воно має бути пропорційним. Сама ідея контролю за концентрацією полягає у тому, що якщо вона не несе будь-яких ризиків для конкуренції, то непотрібно довгими процедурами стримувати діяльність цих суб’єктів. Відповідно АМКУ не потрібно витрачати ресурси тощо. Має бути запроваджено простий принцип – надати таким суб’єктам господарювання відповідний дозвіл. Звідси випливає ще одне питання, яке не відображено у законопроекті, оскільки загалом законопроект не регулює це питання, це вимоги щодо документації. Тобто у разі спрощеної процедури має надаватися мінімальний пакет документів. Як аргумент, знову-таки було зазначено, що при складній концентрації, де залучено потужні ринки, чималі кошти і потрібно провести серйозну оцінку того, а яким чином концентрація вплине на конкуренцію, чи буде монополізація тощо. А це може бути великий обсяг інформації, яку необхідно перевірити, проаналізувати. Якщо відомо, що це два учасники, які мають по 0,5% на ринку і це ні на що не впливає, то абсолютно не має необхідності від них вимагати великої кількості документів та проводити якісь складні процедури.
Як було зазначено під час заходу, основна проблема полягає в тому, що в більшості цивілізованих країн дозвільні процедури дуже жорсткі і дорогі порівняно з Україною, водночас компанії все одно виконують вимоги законодавства. В Україні суб’єкти господарювання як іноземні, так і вітчизняні вимушені подавати ті концентрації, які взагалі ніяк не впливають на конкуренцію в Україні. «Завдання комітету – полегшити тягар отримання дозволу для цих компаній, щоб вони не чекали 45 днів, а подали просту концентрацію, яка не несе ніяких проблем, і отримали за прискореною процедурою дозвіл за 25 днів», – зазначив один з учасників засідання. Крім того, було зазначено, що вартість за отримання дозволу має стимулювати комітет працювати швидше та ефективніше, оскільки ці кошти залишаться в АМКУ, і хоч не може бути витрачена заробітна плата, але може піти на якісь інші потреби, витратні матеріали, тощо, що в принципі теж прискорює та полегшує роботу антимонопольного комітету. Тому на переконання членів комітету АПУ у разі підняття вартості за отримання дозволу в декілька разів, і запровадження подання одного пакета документів, а не декількох десятків, як відбувається наразі, то від цього виграє як АМКУ, так і суб’єкти господарювання.