 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Актуальні питання ЄДР; розкриття бенефіціарних власників юридичних осіб; правила поглинання (take-over rules) та витіснення міноритарних акціонерів (squeeze-out); досвід зарубіжних країн з адаптації національного законодавства у сфері регулювання акціонерних товариств та емісії акцій до вимог законодавства ЄС; корпоративне управління та акціонерні угоди в ТОВ — це не повний перелік питань, що розглядали фахівці під час IX Форуму з корпоративного права Асоціації правників України, який пройшов у Києві 30.10.2015 р. У цьому році захід зібрав понад 120 провідних юристів, науковців, представників органів законодавчої, виконавчої та судової влади, банкірів, підприємців тощо.
На захисті прав інвесторів
Обговорюючи проблеми корпоративного законодавства України, народний депутат України Вікторія Пташник заявила, що частково вони висвітлені в Угоді про Коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді. «Підписуючи угоду, народні депутати домовилися між собою, що окремі інститути будуть запроваджені в корпоративному законодавстві України. Тому я думаю, що варто зосередити увагу на положеннях коаліційної угоди, які вже там прописані. В цілому, це значить, що є певна політична воля далі їх реалізовувати», – каже пані Пташник.
Зокрема, за її словами, коаліційною угодою передбачено запровадження так званого похідного позову. Так, проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» передбачається підвищення рівня захисту прав інвесторів через наступне: запровадження похідного позову (право міноритарного акціонера подати позов в інтересах товариства про відшкодування збитків); впровадження відповідальності посадових осіб господарських товариств у випадку завдання шкоди товариству їхніми неправомірними діями; встановлення порядку визнання правочину, вчиненого посадовою особою, недійсним та повернення прибутку, отриманого за результатами такого правочину; надання права позивачу на отримання відшкодування від товариства своїх витрат у зв’язку з судовим розглядом справи за позовом до посадової особи товариства про відшкодування завданих товариству збитків – у межах фактично одержаних товариством сум; створення умов для переходу квазіпублічних акціонерних товариств у приватну форму; введення інституту «незалежних директорів», які будуть представляти інтереси міноритарних акціонерів у публічних акціонерних товариствах; встановлення детального регулювання угод із зацікавленістю, що буде враховувати інтереси всіх акціонерів.
Акціонери самі визначать!
Крім того, коаліційною угодою передбачено забезпечення можливості визначення порядку управління та прийняття внутрішніх рішень акціонерами-учасниками, шляхом укладання корпоративних угод. «Товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства повинні мати змогу укладати акціонерну угоду, угоду між учасниками. Це має бути та юридична робота, яка стосується саме професіоналів у сфері корпоративного права, щоб учасники ТОВ та АТ мали змогу самостійно визначати, як саме та на яких умовах їм жити у своїх господарських товариствах. Цей порядок не повинен бути законодавчо врегульованим. Не повинно бути імперативно встановлено, який кворум, який порядок прийняття рішення в цих товариствах. Це мають визначати самі акціонери на рівні своїх внутрішніх угод», – впевнена Вікторія Пташник.
Коаліційною угодою встановлено також запровадження ефективної практики корпоративного управління з досвіду акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю. «Це, безумовно, означає прийняття нового закону про товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки ця проблема вже є досить назрілою. Ми мали два законопроекти (над одним з яких зосереджувалася робота асоціації правників і центру комерційного права), але на превеликий жаль, законопроект не був прийнятий. Я думаю, що вже час вирішити такі проблеми, як звернення стягнення на частку учасника, або спадкування частки одного з учасників ТОВ у разі його смерті. Потребує законодавчого роз’яснення і питання щодо того, які елементи статуту є обов’язковими, а які не є обов’язковими. На мою думку, закон про господарські товариства, особливо в частині, що стосується діяльності ТОВ є настільки архаїчним, що фактично дозволяє недобросовісно третім особам оскаржувати статути ТОВ тощо. Все це має бути переглянуто на рівні нового закону про товариства з обмеженою відповідальністю», – резюмувала експерт.
Основний орієнтир – Угода про асоціацію
З останніми новелами корпоративного законодавства та законотворчими ініціативами НКЦПФР присутніх ознайомив к.ю.н., директор Департаменту стратегії розвитку фондового ринку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов. Так, за словами експерта, за останні 5 років 2015 р. став одним з найуспішніших в плані реформування корпоративного права, адже об’єм уваги з боку держави в цій галузі права за останні роки став рекордним. «У найближчому майбутньому ми очікуємо вирішення питання, пов’язаного з прийняттям проекту закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах»(реєстр. №2302а від 06.07.2015)», – зазначив пан Лібанов.
Серед іншого, законопроект передбачає доповнення Закону України «Про акціонерні товариства» новими статтями: ст. 651 «Придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій або значного контрольного пакету акцій»,ст. 652 «Обов’язковий продаж простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником 95% і більше простих акцій», ст. 653 «Обов'язкове придбання особою (особами, що діють спільно), яка є власником 95% і більше простих акцій акціонерного товариства акцій на вимогу акціонерів», ст. 654 «Наслідки недотримання вимог щодо виконання обов’язків власником контрольного пакета акцій або значного контрольного пакету акцій або пакету акцій у розмірі 95% і більше акцій товариства».
Проектом також передбачається внесення змін до ст.39-42 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо необхідності розкриття інформації про зміну власників акцій, яким належить 5% і більше простих акцій публічного акціонерного товариства.
Прийняття закону, який передбачає врегулювання процедур squeeze-out та sell-out, також передбачено коаліційною угодою.
«Звісно, законопроект не досконалий і деякі його частини потребують врегулювання. Але з погляду базису, це досить непоганий документ», – впевнений експерт.
За його словами, основним орієнтиром для НКЦПФР у сфері корпоративного законодавства є Угода про асоціацію з Європейським союзом. «Там є окремий розділ, присвячений законодавству про компанії, де є перелік директив регламентів рекомендацій ЄС, необхідних для імплементації в українське законодавство протягом певного відрізку часу. Так, в Україні будуть імплементовані рекомендації ЄС щодо комітетів спостережних рад, щодо ролі незалежних директорів,директива з корпоративних відносин тощо», – констатував Максим Лібанов.
Коментар
Денис Бугай, Президент Асоціації правників України
Форум з корпоративного права Асоціації правників України вже вкотре збирає провідних юристів, науковців, представників органів законодавчої, виконавчої та судової влади, банкірів, підприємців. За 9років разом з Форумом виросло ціле покоління професіоналів, які готові брати участь у реформі законодавства та робити свій внесок у підвищення інвестиційної привабливості нашої країни. За рік, що минув, наша робота у галузі реформування корпоративного законодавства просунулася ще на один крок. Так, спільно з НКЦПФР ми розробили проект Закону, направлений на законодавче закріплення корпоративних договорів. У цьому році ми знову зосередимось на аналізі нещодавніх новел корпоративного законодавства, перспектив законодавчих змін у діяльності ТОВ, а також не оминемо увагою міжнародну практику та заслухаємо позиції суддів з низки актуальних питань. Крім того, хочу зазначити, що наразі спостерігається аномально високий рівень спілкування юридичної спільноти з контролюючими органами. Так, сьогодні партнерами Форуму виступили не лише Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а й Національний банк України та Міністерство юстиції. Ми дуже вдячні регуляторам за плідний діалог та співпрацю.