У Києві відбувається Arzinger International Intellectual Property Conference (далі – IIPC) – щорічний захід для обговорення найактуальніших тенденцій у сфері права інтелектуальної власності та суміжних новітніх галузях. Цього року IIPC проводиться компанією Arzinger вже четвертий рік поспіль. Сам захід поділено на два дні – по три сесії на кожний.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Перша сесія заходу стосувалася теми судових спорів у сфері права інтелектуальної власності. Зокрема, учасники обговорювали складові успішного представництва у спорах з інтелектуальних прав, специфіку роботи Вищого ІР-суду, та чи варто чекати на докорінні зміни, а також нові категорії спорів у сфері інтелектуальної власності.
Так, Олександр Дорошенко, заступник директора з експертної роботи, к.ю.н., судовий експерт, розповів про принципи самої експертизи, оцінки висновку експерта, а також розкрив питання практики ліцензування висновків судових експертиз тощо. Зокрема, він зазначив, що практика ліцензування стала застосовуватися ще частіше. «При цьому практика пристосовується до нових обставин, і вже не ліцензії, а так звані «консультативні висновки» фігурують у матеріалах справи, надаються сторонами тощо. Вони відрізняються тим, що рецензент, називаючи себе так, оцінює вже формальну сторону висновків судової експертизи. І коли він пише цей висновок, то починає аналізувати висновок експерта по суті», – розповів доповідач.
До того ж пан Дорошенко зазначив, що не слід забувати й про те, що існують багато випадків, коли «консультативні висновки» пишуться недобросовісно: «Тоді починається перекручування фундаментальних, основних норм патентного права, а також спеціального законодавства. Залишається тільки сподіватися на адекватне сприйняття суддями таких документів, а також на те, що спеціалізований суддя з питань інтелектуальної власності вирішуватиме ці питання більш кваліфіковано».
У свою чергу Ігор Стародубов, директор «Центру судової експертизи та експертних досліджень», виокремив проблему зменшення кількості приватних експертів в Україні, а також призначення судової експертизи. Також він зупинився на проблематиці, пов’язаній із судовими експертами, зазначивши, що раніше вони відповідали досить багатьом вимогам: «Це був фахівець, який відповідав вимогам закону про судову експертизу: володів спеціальними знаннями, мав відповідну вищу освіту, пройшов стажування, склав кваліфікаційний іспит та був внесений до реєстру атестованих судових експертів. На теперішній час в нас нібито з’явилася можливість залучати «інших» осіб, які в розумінні попереднього Кодексу не були судовими експертами і можуть користуватися правами, що надаються судовому експерту відповідно до закону про судову експертизу: ставити питання, заявляти клопотання, ознайомлюватися з матеріалами справи тощо».
За його словами, з 2016 р. по 2018 р. кількість експертів у державних установах зросла на 20%, у той час як приватних експертів – зменшилася у цілих 5 разів (з 1600 до 350-ти): «Це стосується і питання швидкості виконання експертами своїх зобов’язань. До того ж процесуально виконувати роботу експерта повинні ті люди, які відповідають вимогам закону, тобто залучати «інших» фахівців, надавши їм статус експерта, неможливо. Маємо ситуацію, коли кількість приватних експертів зменшилася, а державних – не побільшало в рази для того, щоб «перекрити» ту кількість приватних експертів, які робили цю роботу».
Також він торкнувся питання допиту судового експерта: «Для експертів, які працюють у державних спеціалізованих установах, наразі будуть певні привілеї щодо допиту судового експерта у якості свідка. Це стала практика багатьох слідчих – викликати експерта в якості свідка в якомусь іншому процесі. Тож на теперішній час буде пряма норма, яка заборонятиме викликати експерта у таких випадках».
За словами начальника відділу сприяння захисту прав ДП «Укрпатент» (Мінекономрозвитку) Миколи Потоцького, новий процесуальний кодекс загалом спрямований на користь позивача, тому що у ньому дуже багато положень і норм, які дозволяють досить серйозно підготуватися до процесу. «І він завжди буде в більш виграшному положенні, ніж відповідач. З іншої сторони, кодекс спрямований більше проти суддівського корпусу, оскільки ситуація з експертними висновками передбачає велике на них навантаження. Суддям необхідно це все оцінити та прийняти рішення, що завжди досить складно. Єдине положення «проти» позивача, на мій погляд, – це велика кількість документів, які потрібно подавати і найголовніше – відправляти всім сторонам», – розповів він.
Також пан Потоцький зазначив, що коли аналізувалися перспективи судової експертизи з новими процесуальними кодексами, то багато хто висловлював сумніви, що експертиза буде гірше. Однак на сьогодні кількість експертних висновків тільки зросла.
Олена Сказко, патентний повірений України, адвокат, юрист (ГК «Інтернет-Інвест»), детально розповіла про так звані «доменні» спори. «Юристи, які готують позовну заяву щодо цих спорів, часто не розуміють «матчасть», чим хостинг відрізняється від володіння доменним іменем, а також процедуру загалом: чим повинен початися і чим закінчитися цей процес», – розповіла вона.
За її словами, необхідно спочатку зрозуміти, хто є належним відповідачем у справі; важливим моментом є і заява забезпечення доказів у процесі: «Також має бути розуміння, що повинно міститися у позовній заяві; потрібно ознайомитися із судовою практикою, збираючи весь обсяг інформації. Дуже важливою є підготовка до судового процесу, формулювання вимог в суді і розуміння, що ви можете і що повинні зробити в процесі підготовки участі в судових засіданнях».
Друга сесія була присвячена знакам для товарів і послуг, особливостям експертизи при реєстрації ТМ (торгова марка – прим. ред.). Так, Дмитро Стефанович, юрист практики інтелектуальної власності (Arzinger), Маріна Головніцкая, старший юрист (Sorainen BY), Катерина Сопова, судовий експерт Науково-дослідницького інституту інтелектуальної власності, патентний повірений України, Олена Тищенко, керівник бюро захисту інтелектуальної власності (Global Spirits) та Вадим Ресенчук, головний фахівець відділу сприяння захисту прав ДП "Укрпатент" (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України), обговорили найбільш актуальні питання, що виникають в процесі реєстрації ТМ, зокрема:
- особливості проведення експертизи позначень, заявлених на реєстрацію як ТМ;
- стратегії з подолання попередніх відмов в наданні правової охорони ТМ;
- механізми боротьби із недобросовісними заявниками в Україні та за кордоном.