 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, 16 квітня цього року за участю Комітету АПУ з процесуального права, Верховного Суду України та Юридичної групи LCF відбулося обговорення нагальних змін до Господарського процесуального кодексу України з представниками громадськості, експертами та науковцями.
Відкриваючи захід, член Ради з питань судової реформи при Президентові України, Голова Комітету АПУ з процесуального права, керуючий партнер LCF Анна Огренчук звернула увагу на роботу, яка ведеться щодо змін до Господарського процесуального кодексу України. За її словами, цей кодекс є найстарішим процесуальним актом і доволі застарілим з огляду на правове регулювання, саме тому вибір фахівців зупинився на ньому. Мета змін, на переконання пані Огренчук, полягає у створенні основ для ефективного правосуддя – оперативного, чіткого та доступного.
Учасники круглого столу висловили думку з приводу трьох ключових блоків змін, що пропонуються експертним середовищем. Зокрема йшлося про запровадження системи «Електронний суд», попередження зловживань процесуальними правами і встановлення відповідальності за такі дії та запровадження інституту зустрічного забезпечення як механізму забезпечення прав відповідача.
Завідувач Відділу представництва інтересів Президента України в судах Віктор Короленко представив напрацювання із зазначених питань. За його словами, внесення змін до процесуального законодавства є ще одним кроком на шляху проведення судової реформи. «Робочою групою з реформування процесуального законодавства, яка створена Радою з питань судової реформи при Президентові України, на прикладі Господарського процесуального кодексу України пропонується уніфікувати норми цього кодексу до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також запровадити нові правові механізми, серед яких зокрема електронний документообіг у судовому процесі (автоматизована система «Електронний суд»), механізм недопущення зловживання процесуальними правами, впровадження інституту зустрічного забезпечення, дотримання строків розгляду справ у судах, можливість укладення мирової угоди на стадії апеляції та касації, тощо», – зазначив на початку свого виступу пан В. Короленко.
Так, система «Електронний суд» покликана, зокрема, забезпечити можливість обміну документами в електронному вигляді між судом та учасниками судового процесу, переглядати судові рішення на стадії апеляції, касації та у Верховному Суді України за матеріалами справ в електронному вигляді, ознайомитись сторонам із матеріалами справи у віддаленому доступі за допомогою мережі Інтернет. Наприклад, дискусійним виявилося питання, яку електронну адресу необхідно реєструвати для отримання відповідних повідомлень та документів із суду – компанії чи безпосередньо представника або адвоката. На переконання адвоката, старшого юриста ЮБ «Єгоров, Пугінський, Афанасьєв і партнери» Арсена Мілютіна, не має різниці, на чию адресу буде надходити зазначена інформація, оскільки компанія бере на себе відповідальність, вказавши будь-яку електронну адресу. З іншого боку, юристи говорили про те, що необхідно враховувати той факт, що адвокат чи представник клієнта може змінитися, і відповідно якщо було зареєстровано його особисту адресу, це може завдати стороні певного клопоту.
Як було зазначено, під час заходу, впровадження інституту зустрічного забезпечення сприятиме вдосконаленню інституту вжиття запобіжних заходів та забезпечення доказів шляхом забезпечення можливості відшкодування шкоди особі, щодо якої вживаються такі заходи.
На переконання В. Короленко, особливої уваги потребує вирішення питання зловживання процесуальними правами та дотримання строків розгляду справ у судах. З огляду на поширеність фактів зловживання учасниками судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання учасниками клопотань (заяв) про вчинення господарським судом процесуальних дій, не передбачених Кодексом, повторних клопотань (заяв) для вирішення питання, яке вже вирішено господарським судом, скарг на рішення та ухвали суду, які на момент подання скарги не є чинними або дія яких закінчилася, а також неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів без поважних причин або без повідомлення причин, нез’явлення учасників судового процесу або їхніх представників у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, якщо їхню явку судом визнано обов’язковою тощо, робоча група із напрацювання змін до процесуального законодавства запропонувала на законодавчому рівні закріпити як визначення самого поняття «зловживання процесуальними правами», так і окремі форми таких зловживань, а також встановити відповідальність для учасників судового процесу та їхніх представників, винних у зловживанні процесуальними правами. «Зазначені зміни мають сприяти як дотриманню строків розгляду господарських спорів, так і будуть своєрідним запобіжником від недобросовісної поведінки учасників судового процесу», – наголосив представник Адміністрації Президента.