 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проблема приєднання нових споживачів до електромереж блокує появу нового виробництва та розвиток малого й середнього бізнесу в Україні. Корінь зла – непрозорі схеми, котрі створюють підстави для зловживань та роблять підключення до електромереж набагато дорожчими за собівартість. Законодавчі шляхи спрощення процедур підключення до електромереж (вибір оптимальної фінансової моделі) обговорювали експерти під час на круглого столу, організованого Програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) спільно з Офісом ефективного регулювання, Радою бізнес-омбудсмана, Інтернет-платформою EasyBusiness, Реанімаційним пакетом реформ.
Як відомо, доступ малого та середнього бізнесу (далі – МСБ) до джерел енергії є основою його існування та розвитку. Система підключення до електромереж, що існує в Україні, на жаль, є значним бар’єром для МСБ, зокрема, через складність та зарегульованість процедур, відсутність визначених термінів та обґрунтованих тарифів на підключення. Відповідно до звіту Світового банку «Doing Business 2016», за індикатором «Підключення до електромереж» Україна посідає 137 місце (у 2015 р. Україна займала 138 місце), строк приєднання електроустановок споживачів становить 263 дні, а кількість процедур, які потрібно пройти, становить 5 днів. До того ж, вартість підключення до електромереж в Україні оцінюється як майже 800% щодо рівня доходу на душу населення (без урахування ПДВ та хабарів). Як наслідок, це ускладнює і часто унеможливлює діяльність МСБ. Велика кількість інвестиційних проектів по всій Україні не мають шансу бути реалізованими.
Протягом 2015 р. в Україні було розпочато реформу у сфері спрощення підключення до електромереж. Зусилля поєднали представники влади, бізнесу та експертного середовища. На сьогодні представники експертного середовища запропонували декілька моделей щодо вирішення зазначеної проблеми. Для вибору оптимальної моделі, яка забезпечить доступ бізнесу до електромереж у визначені терміни та за обґрунтованими тарифами, необхідно врахувати особливості, які існують в регіонах України. Саме тому, метою круглого столу стало залучення до обговорення представників бізнес-спільнот із регіонів, а також органів місцевого самоврядування.
Оптимізуй та економ!
«Одним з основних бар’єрів для ведення бізнесу в Україні є необхідність підключення до електромереж. Наявність електрики – це фундаментальний принцип для розвитку та існування бізнесу. Наразі ця процедура непрозора, а вартість невизначена. Завдання програми – сприяти у здійсненні реформ для ведення малого та середнього бізнесу. На сьогодні є політична воля з боку влади, експертів та самого бізнесу, тому слід об’єднати зусилля у напрацюванні шляху реформування. Оскільки без вирішення питання процедури підключення до електромереж, розмовляти про покращення бізнес-середовища не варто», – каже Тамара Соляник, директор Програми USAID ЛЕВ.
«Близько 67 тис. грн – це витрати на підключення, з них 60 тис. грн – це показники згідно з поточними ставками підключення, які затверджені НКРЄКП на сьогодні, матеріальні витрати на підключення. А 6 тис. грн – витрати процедурні», – зазначає Олексій Оржель, керівник напрямку «Енергетика» Офісу ефективного регулювання. За його словами, нині процедура підключення досить складна й потрібно її оптимізувати. «Завдяки оптимізації можна зекономити 5 104 грн. Основна економія коштів здійснюється шляхом запровадження електронної подачі заяви та підтвердження і приєднання до публічного договору», – пояснив керівник напрямку «Енергетика» Офісу ефективного регулювання.
У свою чергу, експерт EasyBusiness Сергій Петров зауважив, що на законодавчому рівні нині встановлено, що будь-яка людина, яка хоче вкласти інвестиції у будівництво в країні, спочатку повинна вкласти інвестиції у приватний бізнес електропередавальної компанії. На думку експерта, на сьогодні це основна завада приходу в Україну інвесторів. Проблемними також є технічні умови, тобто оператор ринку (монополіст) диктує, яку саме інвестицію має зробити інвестор. «Ми пропонуємо «перекласти мавпу», яка на сьогодні знаходиться в інвесторів, тобто як розвинути мережу, потім подарувати ці гроші передавальній організації, власне, на саму передавальну організацію. Тобто повинен бути чітко встановлений тариф на підключення, і це має бути вартість саме послуги», – роз’яснив Сергій Петров.
Тариф підвищити!
За словами старшого економіста Центру економічної стратегії, експерта Реанімаційного пакету реформ Марти Кузьмин, тарифне підключення має бути збалансованим: з одного боку, справедливим для інвестора, а з іншого боку, покривати видатки обленерго. Для того, щоб у довгостроковій перспективі вони були принаймні не збитковими. «Це означає, що офіційний тариф повинен бути підвищеним. Якщо ми це не зробимо, буде ситуація така, як зараз з неофіційними платежами. А оскільки обленерго є монополістами, то й неофіційний платіж буде монопольно великим», – заявила Марта Кузьмин.
За словами народного депутата від фракції партії «Блоку Петра Порошенка» Юрія Соловея, основна проблема тут полягає у відсутності інформації про вільні потужності, що спричиняє й корупцію. «Якби ми у законодавчій спосіб знайшли шлях, як вирішити питання щодо інформації про вільні потужності, тоді відпало б саме питання про плату до приєднання до мереж. Інвестор самостійно, знаючи, де можна приєднатися, може вибрати собі підрядника та збудувати електричну мережу й мати підстанцію на своєму балансі», – пояснює він.
А що ж у результаті?
Ініціатори обговорення домовилися про принципи, які мають бути закладені в модель спрощення процедури приєднання до електромереж на законодавчому рівні. Так, розвиток мереж електропостачання має відбуватися на підставі інвестпрограм, які на періодичний основі розробляють та оприлюднюють електропостачальні організації. Інформація про наявні вільні потужності мереж електропостачання має бути доступною та публічною. За не оприлюднення або неправдиву інформацію встановлюється відповідальність.
Вартість приєднання до електромереж визначається на основі вартості одиниці потужності та з урахуванням відстані до найближчої точки приєднання відповідної потужності. Вартість повинна розподілятися між замовником та енергопостачальною організацією на основі прозорого механізму, який визначається на рівні закону. Відносини між замовником та енергопостачальною організацією оформлюються у спосіб, що максимально унеможливлює персональний контакт між замовником та надавачем послуги з приєднання. Терміни надання послуги з приєднання повинні бути чітко визначені на етапі оформлення замовлення з урахуванням необхідної потужності та строків виконання робіт. За порушення строків надання послуги слід застосовувати санкції, чітко визначені на рівні закону.