 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Два роки тому Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) запідозрив найбільші роздрібні мережі у зростанні цін на продукти харчування. Це так звана справа рітейлерів, яких звинуватили у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій між великими торговельними мережами у 2010-2012 рр. Йдеться про суб’єктів торгівельної діяльності, які діють під брендами «Сільпо», «Фора», «Фуршет», «Велика кишеня», «ЕКО маркет», «Караван», «БІЛЛА», «НОВУС», «Спар», «Бімаркет», «МЕТРО», «АШАН», «АТБ», «Перекресток», «Край та Країна», та дослідницьку компанію АСНільсен Юкрейн (без її допомоги картельна змова не відбулася б, вважають в АМКУ, адже фахівці Нільсен проводили моніторинг цін на продукти харчування у різних магазинах і передавали цю інформацію всім охочим).
У кінці квітня цього року АМКУ виніс рішення щодо зазначеної справи про сукупний розмір накладеного штрафу в розмірі 203,616 млн грн. Як повідомили в АМКУ, з огляду на ситуацію на ринку та враховуючи ймовірність негативного впливу максимальних розмірів штрафних санкцій на споживчі ціни, а також сподіваючись на приведення торговельними мережами своєї діяльності до найкращих європейських практик, Антимонопольний комітет України застосував до відповідачів помірні санкції. «Водночас Комітет наклав на відповідачів зобов’язання, виконання яких суттєво покращить ситуацію на ринку», – вважають в АМКУ.
Про справу рітейлерів «Юридична газета» уже писала раніше у матеріалах «Справою антиконкурентних дій рітейлерів займеться робоча група» у №5 (451) від 03.02.2015, «АМКУ розглядає справу щодо антиконкурентних дій торгових мереж» у №48-49 (442-443) від 30.12.2014 та «Антимонопольний вердикт» у № 19-20 від 18.05.2015.
Поки АМКУ впевнений у своїй правоті, рітейлери звинувачень не визнають, штраф платити не планують. Натомість заявляють, що оскаржуватимуть рішення АМКУ в суді.
Зазначену справу рітейлерів 15.06.2015 обговорювали на круглому столі юристи, експерти, представники АМКУ та рітейлерів. За словами Тімура Бондарєва, керуючого партнера Адвокатського об’єднання Arzinger, АМКУ збирався накласти штраф у 20 млрд грн (10% обігу компаній, щодо яких проводилося розслідування, і є максимально можливою мірою покарання за картельну змову, що є безпрецедентною цифрою за всю історію України з погляду потенційних штрафних санкцій, які були пред’явлені з боку регулятора.
Водночас Олена Шевченко, начальник шостого управління досліджень і розслідувань АМКУ, розповіла про законодавче поле, яке регулює обговорювану сферу відносин. «АМКУ в державі нічого не регулює, а захищає конкуренцію. Є норми закону, які визначають, що АМКУ здійснює контроль, і він виявляється в тому, що Комітет має запобігати, виявляти та припиняти порушення законодавства про захист економічної конкуренції», – зазначила представниця АМКУ.
Щодо справи рітейлерів, то О. Шевченко зазначила, що у результаті розгляду справи про захист економічної конкуренції у вигляді узгоджених дій рішенням АМКУ у квітні цього року було визнано, що порушення мають ознаки антиконкурентних узгоджених дій. АМКУ зобов’язав припинити порушення шляхом приведення діяльності рітейлерів відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
«Проблема є системною та тривалою. Період порушення відбувається три роки і, фактично, ми вважаємо, що порушення триває досі. Воно не припинено», – заявила представниця АМКУ.
За її словами, найоптимальнішим може стати фактичне регулювання ринку шляхом саморегулювання, коли учасники ринку можуть між собою домовитися про цивілізовані конкурентні правила гри. І це законно.
«Звичайно, є вертикальний аспект регулювання – це законодавство – Закон «Про внутрішню торгівлю», але, на нашу думку, краще, коли будь-яка законодавча ініціатива відображає те, про що вже домовився ринок», – вважає О. Шевченко.
До того ж вона додала, що провівши розслідування, АМКУ зрозумів, що ситуація складна та спірна. Законодавство України про захист економічної конкуренції передбачає можливість застосування саморегулюючого механізму. Наприклад, у Законі «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачена можливість розробити кодекс етики рітейлерів. Згідно з законом, такий кодекс погоджується з АМКУ і використовується під час укладення договорів, виконання господарської діяльності.
Лана Сінічкіна, партнер Адвокатського об’єднання Arzinger, теж підтримала ідею кодексу етики рітейлерів. За її словами, для того, щоб кодекс став звичаєм, його мають підписати не менше 30% представників ринку. «А от чи підпишуть його ці 30 % – ми, напевно, скоро зрозуміємо», – зазначила Л. Сінічкіна.
За її словами, остання версія кодексу етики рітейлерів, яка буда розміщена на сайті АМКУ, містить дуже важливі принципові положення щодо принципів роботи цього ринку. «Встановлюються відповідні поняття, з якими має працювати той ринок, який повинен формуватися між постачальниками та рітейлом. Є, на мій погляд, надто жорсткі, надто конкретні положення зазначеного кодексу, які, якщо порівнювати з аналогічними кодексами інших держав, надто жорсткі в Україні. Слід зазначити, що це ринок, який розвивається, він не є константою. Залежно від зовнішніх обставин і можуть змінюватися положення договорів, можуть застосовуватися якісь нові умови взаємодії мереж постачальників. Дуже жорсткі положення кодексу в цьому випадку можуть спотворити конкуренцію», – вважає партнер Адвокатського об’єднання Arzinger.