За даними Google Finance, за період з 1.01.2014 р. по 24.08.2015 р. у процентному співвідношенні девальвація гривні щодо долара становила 170% – це найвищий показник у світі. Причини цьому різні та, загалом, усім відомі. Таке економічне становище, звісно ж, не могло не відобразитись на стані та рівні проблемної заборгованості в нашій країні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На що сподіватися боржникам та кредиторам у суді, з урахуванням останніх тенденцій судочинства у цій сфері, розповів керівник судової практики КПМГ в Україні Володимир Павленко 17.03.2016 р. на Legal meet up «Судові перспективи боржників та кредиторів». За його словами, станом на 01.12.2015 р. сума проблемної заборгованості становить майже третину розміру державного бюджету України. Юрист також навів статистику Нацбанку, в якій зазначається, що крім зменшення самої кількості банків (зі 180 у 2014 р. до 120 у грудні 2015 р.), відбувається стрімке зростання частки простроченої заборгованості за кредитами (з 7,7% до 21,2%, відповідно). Цим пояснюється збільшення кількості судових справ зі стягнення заборгованості. Примітною особливістю судової практики з вирішення зазначених питань є її різноманітність, а подекуди й суперечливість щодо застосування одних і тих же норм права.
Зокрема, щодо питання, чи може кредитор нарахувати своєму боржникові пеню та штраф одночасно, Павленко зазначив, що це дозволено Постановою ВСУ від 27.04.2012 р. (справа №3-24гс12). «Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки, згідно зі ст. 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України, – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності», – йдеться у постанові.
Водночас, за словами Володимира Павленка, є інша думка з цього приводу. Вона лежить в основі Постанови ВСУ від 21.10.2015 р. (справа №6-2003цс15). У ній зазначається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
У справах, пов’язаних з поверненням депозитів, також існують цікаві позиції судів: «Якщо ви – вкладник банку, котрий не повертає депозит, є норма Закону «Про захист прав споживачів», яка передбачає, що за невиконання зобов’язань може нараховуватись пеня у розмірі 3% у день від розміру цього зобов’язання. Деякі фізичні особи скористались цією нормою і в судах довели, що на вклад, який їм вчасно не повернули, вони можуть нараховувати по 3% щодня. В результаті, розмір вкладу був досить незначний, але за прострочку в декілька місяців вони нарахували більше ніж 200% від самого вкладу та їм вдалося це стягнути», – зазначив доповідач. Цю позицію підтримав Вищий спеціалізований суд (Постанова у справі №6-43516св14 від 11.11.2015 р.).
Втім, Верховний Суд України зауважив, що згадана норма не може застосовуватись, якщо договором встановлений інший розмір неустойки. Суд вказав, що зважаючи на наявність специфічних відносин, які регулюються ЗУ «Про страхування», положення п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не поширюється, і відмовив у нарахуванні 3% у день (Постанова ВСУ у справі №6-126цс14 від 11.03.2015 р.).
Що стосується питання, у якій валюті можна стягувати заборгованість, юрист зазначив, що до 2012 р. панувала позиція, що при стягненні валютної заборгованості її треба перераховувати у гривні. «Наразі ця позиція змінилася, й усю валютну заборгованість можна стягувати у валюті», – зауважив він. Але все ж є своя специфіка. Зокрема, якщо кредитор – це не фінансова установа, то борг буде стягуватися у гривні, оскільки для стягнення у доларах кредитору необхідно мати ліцензію.
Зупинився юрист і на поверненні заборгованості в зоні проведення АТО. Так, є закон, який частково звільняє від відповідальності за неналежне виконання грошових зобов’язань, – «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Ст. 2 цього закону передбачає запровадження мораторію на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями. Також мораторій розповсюджується на несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги, орендну плату (земельні ділянки державної та комунальної власності), позасудове звернення стягнення на іпотеку та виселення з іпотечних приміщень. Згаданий закон стосується боржників, які проживають, знаходяться або здійснюють діяльність на території проведення АТО, межі якої визначені Розпорядженнями КМУ від 07.11.2014 р. та від 02.12.2015 р. «Цим законом часто користуються недобросовісні боржники, які зазначають та документально підтверджують, нібито їхній бізнес ведеться на території АТО. Цей «метод» є доволі цікавим, але проти нього можна боротися», – зауважив пан Павленко.
Про переваги вирішення боргових спорів в третейських судах розповів голова новоствореного Третейського суду при Незалежній асоціації банків України Андрій Гайченко. За його словами, перший фактор переваг третейського судочинства – це можливість економії коштів, адже максимальний розмір третейського збору зазвичай не перевищує 25 тис. грн. Ще одним аргументом на користь третейських судів, за словами пана Гайченка, є швидкість розгляду справ. У зверненні до третейських судів з метою стягнення заборгованості є і мінуси. Як відзначив доповідач, Верховний Суд України вважає, що справи за позовами банків до боржників є справами щодо захисту прав споживачів. « «Державні суди на сьогодні відмовляють у видачі виконавчих листів про стягнення коштів зпозичальників – фізичних осіб, тому що ВСУ вважає, що всі позичальники є споживачами і банк, судячись з ними, порушує їх права як споживачів. При цьому складностей при стягненні боргів з юросіб та фізосіб підприємців не виникає», - зазначив пан Гайченко.
Керівник практики антимонопольного права КПМГ в Україні Павло Логінов проаналізував основні тренди та новели «штрафної політики» Антимонопольного комітету України. Так, за його словами, за останній рік роботи Комітету в новому складі було здійснено три вагомих кроки, зокрема:
- збільшено фінансові пороги для отримання дозволу АМК на концентрацію (Закон на базі законопроекту №2168а «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)»;
- 16.02.2016 р. оновлено редакцію рекомендаційних роз'яснень щодо розрахунку розмірів штрафних санкцій (принципи визначення розміру штрафу: пропорційність, недискримінаційність, розумність);
- обов’язковість публікацій рішень АМКУ.
Найбільші штрафи, за статистикою з 15.09.2015 по 17.03.2016 – 44 млн грн оштрафована компанія «Зеонбуд», на 18 млн грн – компанія «Лукойл». Рекордсменом у цій справі стала російська компанія «Газпром», яку АМКУ оштрафував на 88 млрд грн. Але вона, звичайно ж, є більш політичною, ніж економічною. Наразі представники Газпрому знайшли в Україні юридичного радника та збираються оскаржувати це рішення в суді.