Колишню владу в Україні можна назвати реформаторами. На відміну від своїх попередників вона не просто заявляла про необхідність проведення реформ, а насправді їх втілювала. Звісно, у своїх інтересах і подекуди не зовсім демократично, але реформування відбувалось. Здається, нова на половину стара влада, яка з’явилась після Революції гідності вирішила підтримати реформаторську хвилю в Україні. Тож, перше, що вона вирішила зробити, – провести судову реформу. Зважаючи, що нова влада в Україні наполовину стара, то й до реформи два підходи і два законопроекти, в яких вона відображена.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Мова йде про поданий главою держави законопроект №1656 «Про забезпечення права на справедливий суд», та ініційований групою народних депутатів проект закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» за реєстраційним №1497, які були прийняті 13 січня ц.р. в першому читанні.
В процесі підготовки до другого читання зазначені проекти законів мають бути об’єднані в один і наразі профільний комітет Верховної Ради України приймає депутатські правки до цих законопроектів. На перший погляд, нічого складного в об’єднанні законопроектів немає, таке часто відбувається в парламенті. Проте між ними є важлива відмінність – один із них передбачає ліквідацію в Україні господарських судів.
22 січня 2014 р. Європейська Бізнес-Асоціація провела круглий стіл «Господарські суди: бути чи не бути?» за участю авторів вищезгаданих законопроектів, юристів та бізнесу. Цікаво, що присутні представники бізнесу практично одностайно заявили, що в нашій державі категорично не можна ліквідовувати господарські суди.
Авторське протистояння
Під час круглого столу автори законопроектів з метою пошуку компромісу висловили свої позиції щодо необхідності ліквідації господарських судів. Приміром, Олексій Філатов, заступник глави Адміністрації президента України, який брав участь у підготовці законопроекту №1656 обґрунтував так свою позицію, чому він проти усунення госпсудів. «Ми бачимо, що від ліквідації господарських судів буде більше шкоди, ніж користі», - заявив він.
Пан Філатов погодився, що нині система господарських судів не є ідеальною, так само, як і система господарського судочинства. Там є багато чого вдосконалювати. За його словами, вже час відмовитися від суто суб’єктного розмежування юрисдикції, що, власне, поступово відбувається. «Ми бачили декілька кроків. Наприклад, одне з найважливіших для юридичної громадськості питань – це підвідомчість корпоративних спорів. Ми всі пам’ятаємо, що за участю фізосіб вони розглядались в загальних судах, а за участю юридичних осіб – в господарських судах. Ми бачили зрушення в цьому питанні, коли ці справи за підвідомчістю були передані виключно господарським судам. Тобто є правильний шлях – це вдосконалення правил судового процесу, вдосконалення розмежування юрисдикції між судами», – заявив О. Філатов. На його думку, один і той самий суддя не має розглядати корпоративний спір, а за годину після цього – справу про розлучення, а ще за якийсь час – справу про адміністративні правопорушення. Світова практика також йде шляхом спеціалізації. Кожен має займатись своєю справою, – резюмував заступник глави Адміністрації президента.
«Аргументи, що озвучуються в контексті необхідності ліквідації господарських судів, не витримують критики», – вважає він. Юридична спільнота має цілу низку претензій до здійснення правосуддя в господарських судах, але всі вони притаманні і іншим ланкам судової влади. Питання корупції є «раковою пухлиною» всієї судової системи і її рівень в загальних та адміністративних судах не менший, ніж в господарських.
«Впевнений, що бізнес не хоче, щоб справи розглядались в непристосованих приміщеннях та суддями, які, можливо, ще вчора розглядали справу про зґвалтування, а сьогодні розглядають корпоративний спір. Ліквідація господарських судів завдасть шкоди, як юридичному ринку, так і бізнесу. Але в цілому проблем судової системи так і не вирішить», - заявив А. Філатов.
Водночас один із авторів законопроекту №1497, народний депутат України Оксана Сироїд продовжувала наполягати на необхідності ліквідації господарських судів. На її думку, господарські суди дорого утримувати, а судді цих судів більше корумповані, ніж інші.
Її підтримав заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. Він погодився, що відновлення довіри до судів – це одне із основних завдань на сьогодні, але ліквідація госпсудів не спрямована на це. «Очевидно, що завдання стоїть інше. Ми говоримо про забезпечення послідовного застосування законів. В той же час Цивільний кодекс застосовується абсолютно різними судами по-різному», – заявляє Р.Куйбіда. Тобто одним із завдань є уніфікувати судову практику. Він навів приклад, що якщо суди розглядатимуть земельний спір, але учасник в одному випадку фізична, а в іншому – юридична особа,то ті самі норми застосовуються зазвичай судами по-різному.
В той же час Вадим Беляневич, старший радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», не погодився з таким твердженням та заявив, що неправильно стверджувати, що господарські і загальні суди розглядають одні й ті самі справи, а відрізняються лише суб’єктним складом. «Це неправда. Ті, хто буває в господарських судах і в судах загальної юрисдикції, розуміють, що це зовсім різні спори. Наприклад, взятий кредит по господарській справі і займ, споживчий кредит, по справі в загальних судах – це дві великі різниці. Ще один приклад – купівля пральної машини і державні закупівлі. І в одному і в іншому випадку купівля-продаж. Але хто наважиться сказати, що це один і той самий спір?» – Наголосив В. Беляневич
Натомість О. Філатов заявив, що О. Сироїд погодилась, що краще вирішувати питання необхідності госпсудів консенсусом, а якщо останній побудований на професійній дискусії – це шлях до оптимального вирішення цього питання.
Сухі цифри
Заступник глави Адміністрації президента повідомив дані, підготовлені Державною судовою адміністрацією України щодо статистики діяльності роботи судів. Зокрема, на сьогодні загальна кількість суддів, що нині працюють, понад 9 тис. В господарських судах працюють 13% суддів загальної кількості суддів. На них припадає майже 54% зібраного в країні судового збору. З загального обсягу судового збору лише 10,7% витрачається на господарські суди. Тобто генерують вони 54%, а витрачається на них лише 10%.
Щодо спрощення та здешевлення правосуддя, то, на думку О. Філатова, якщо всіх об’єднати та зрівняти і перевести всі категорії справ до одного суду, відповідно, слід застосовувати одні й ті самі ставки судового збору. Тож у такому разі пенсіонерка подаватиме позов щодо своєї квартири і сплачуватиме аналогічну суму, яку сплачує корпорація, яка теж позиватиметься щодо права власності на майно у вигляді акцій великого металургійного підприємства.
Данило Білак, керуючий партнер CMSCameronMcKenna, впевнений, що в Україні немає легітимного жодного інституту влади. Насамперед судової. На його думку, без відновлення легітимності, довіри до судової системи, у нас не буде нічого, ні країни, ні реформ. Це засадничі реформи. Говорячи про причини, чому іноземні інвестори не йдуть в Україну, Д. Білак заявив, що причина не в ситуації з війною в Донбасі. Перше питання, яке ставлять потенційні інвестори: яка ситуація з корупцією. На запитання, чи треба ліквідовувати господарські суди в Україні, керуючий партнер CMSCameronMcKenna відповів ствердно, мотивуючи це тим, що саме за допомогою госпсудів відбувалося рейдерство.
Голова Вищого Господарського Суду України Богдан Львов навів аргументи, чому ліквідація господарських судів – це погана ідея. Суддя нагадав, що зайвих приміщень для судів у держави немає, а згідно із законопроектом 7 апеляційних госпсудів пропонується приєднати до 25 обласних загальних судів. Це зробити буде практично неможливо.
За словами Б. Львова зараз ідеться лише про зміну вивіски, оскільки господарські спори й надалі розглядатимуть ті самі судді, яким, щоправда, буде надано додаткове навантаження з розгляду кримінальних справ, досвіду з чого у суддів також немає.
Голова ВГСУ звернув увагу на те, що ліквідація госпсудів – це неприйнятні витрати для українського бюджету. «Зміна вивісок, бланків посвідчень потребує мільйонів гривень», –заявив Б. Львов. В той же час О. Сироїд заявила, що при розробці законопроекту № 1497 не прораховувалось, скільки коштуватиме державі його реалізація.
Ще одним аргументом проти ліквідації господарських судів є тривалий час, якого потребуватиме передача справ з госпсуду до загального суду, внаслідок чого затягнеться розгляд цих справ, що, своєю чергою, призведе до вкрай негативних наслідків для бізнесу. «Коли створювались апеляційні господарські суди, то передача справ затягнулась на два роки. Створення адміністративних судів дезорієнтувало економіку, бізнес в податкових спорах десь років на 5 через передачу справ, необхідність розглянути те, що накопичилось, щоб усталити судову практику»,– заявив Б.Львов.
При цьому, він погодився, що питання довіри до судів є проблемним і його треба вирішувати, але від спеціалізації судів це не залежить. Питання ліквідації некоректне, необґрунтоване і наявних проблем не вирішить.
КОМЕНТАРІ:
Вадим БЕЛЯНЕВИЧ, старший радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
Є велика кількість оман, які треба розвіювати. Наприклад, те, що судову реформу треба проводити швидко. Вважають,що схвалять новий закон і все зразу зміниться. Ця глибока омана суперечить насамперед поглядам європейських експертів, які вважають, що без внесення змін до Конституціїні про яку реформу не може бути й мови. Є декілька конституційних проблем, які наразі не можна вирішити. Для цього є консенсус. Це і вік судді. Гадаю, що вік 25 років для судді –це замало. Можливо, 35 років – це мінімум. Але консенсус є на рівні 30 років. Треба вносити такі зміни в Конституцію.
Серйозна проблема закладена в ст. 124 Конституції України, в якій зазначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають в державі. Це означає, що суд зробили таким, який підміняє всі інші, не лише гілки влади, а взагалі органи держави. В нас суд проводить вибори, вирішує всі проблеми, призначає пенсію, здійснює приватизацію... В кого яка проблема –всі мають йти до суду. Від цього принципу треба відмовитись, внісши зміни до Конституції. Це дозволить розвантажити суди від цілої низки справ, які можуть вирішувати інші інституції.
Є чимало дріб’язкових справ, де за 5-10 тис. грн ходять по всій судовій вертикалі. Це здорожує всю систему судочинства. Є, наприклад, такі категорії справ, як встановлення фактів, що мають юридичне значення. Нотаріуси можуть чудово впоратися з цим питанням.
Господарський процес має єдину важливу особливість – це єдиний процес із усіх, який опосередковується виключно документами. Жоден інший процес не працює виключно з документами. І це господарський процес – шлях до електронного правосуддя. В законопроекті, який презентує пані О. Сироїд, передбачається електронне правосуддя і вона навіть з трибуни про нього говорила. Але воно там зводиться лише до поштової скриньки. Там навіть немає електронного підпису. Це звичайна пересилка документів. Що означає переслати документ електронною поштою без цифрового підпису? Це означає, що будь-хто може написати будь-що.
Олена КОРОБКОВА, виконавчий директор Асоціації банків України
У банків консолідована позиція про те, що господарські суди треба зберегти, адже їхня ліквідація, в умовах, в яких ми зараз живемо (анексія Криму, воєнні дії на Сході, соціально-економічна криза, девальвація) лише призведе до того, що у нас інвестиційний клімат, який і так на сьогодні не дуже хороший, стане ще гіршим. Нині є більше пропозицій з продажу банків, ніж з їхньої купівлі. Ми за збереження господарських судів. Треба розуміти, яка кінцева мета ліквідації. Бо якщо просто заощаджувати кошти на одній гілці судової влади, то це призведе до того, що у нас справи розглядатимуться не як зараз, а 3–4 роки. Це спричинить те, що позитивна судова практика, яка нині сформувалася, просто зникне.
Денис БУГАЙ, президент Асоціації правників України
Аргументи, що лунають у контексті необхідності ліквідації господарських судів, не витримують критики.
Юридична спільнота має цілу низку претензій до здійснення правосуддя в господарських судах, але всі вони притаманні й іншим ланкам судової влади. Питання корупції є раковою пухлиною всієї судової системи і її рівень в загальних та адміністративних судах не менший, ніж у господарських.
Впевнений, що бізнес не хоче, щоб справи розглядались в непристосованих приміщеннях та суддями, які, можливо, ще вчора, розглядали справу про зґвалтування, а сьогодні розглядають корпоративний спір.
Ліквідація господарських судів завдасть шкоди, як юридичному ринку, так і бізнесу. Але в цілому проблем судової системи так і не вирішить.