Питанням новацій в оподаткуванні, реформуванні податкової служби, амністії капіталу, податкових канікулах для інвесторів, кримінально-правових нюансах, судовій практиці у податкових спорах тощо був присвячений форум «Tax&Business Talks», організований Асоціацією адвокатів України 20 листопада 2020 року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Із привітальним словом до учасників та гостей заходу звернулася Ольга Дмитрієва, керуюча партнерка АО «Дмитрієва та Партнери», менторка проєктів LAW&BUSINESS STUDIO (LBS) та Зоя Ярош, президентка ВГО «Асоціація адвокатів України», керуюча партнерка АО «Marshaller Group», яка зазначила: «Сьогодні у нашій країні багато викликів, і ми всі переживаємо, як це позначиться на бізнесі. У такій ситуації ми хочемо розуміти, що нас чекає, тому наш форум — це відкритий майданчик для обговорень».
Про виклики в оподаткуванні-2021: step by step, актуальність теми для дискусії говорили під час першої сесії, модераторкою якої виступила Анна Ігнатенко, партнерка ID Legal Group.
Сергій Солодченко, в. о. Голови Державної фіскальної служби України, генерал-майор податкової міліції, к.ю.н., окреслив результати роботи ДФС у плані визначення вимог до роботи податкової міліції: «Тепер оперативники слідчої дії можуть здійснювати огляди, обшуки виключно на підставі судового рішення. Ми зобов’язали попередньо планувати слідчу дію, можемо впливати на прискорення роботи, зменшення скарг, адже ми хочемо, щоб бізнес відчув, що ми на одному боці. У роботу нових органів податкової міліції треба ввести нову філософію ставлення до людей».
Експерт із фінансових розслідувань В'ячеслав Некрасов у своєму виступі наголосив на необхідності введення ризик-орієнтованого підходу до кримінально-процесуального законодавства в частині досудового розслідування для зменшення тиску правоохоронних органів на бізнес. Також він зазначив, що введення дослідних перевірок дозволить індивідуально підходити до питання відкриття чи закриття кожної справи. Крім того, В'ячеслав Некрасов підтримав ідею створення нового органу — Бюро економічної безпеки, і хоча це ускладнить ліквідацію ДФС, зате, на його думку, дозволить усунути негатив у роботі податкової міліції.
Тетяна Острікова, народний депутат України VIII скликання, експерт із міжнародного оподаткування, зауважила, що зараз відбувається процес ліквідації податкової міліції, тому, як вона вважає, треба зосередитися саме на цьому процесі, а не на врегулюванні діяльності її співробітників, адже по суті податкова міліція не є основним суб’єктом тиску на бізнес. Також вона висловила своє бачення податкової амністії в Україні: «Очікувати податкової амністії можна як мінімум у другому півріччі 2021 року. На сьогодні ця податкова амністія є міксом понять амністії як податкової, так і капіталів. При цьому також важливо визначити справжню мету декларування: фіскальна мета, що полягає в поповненні бюджету, мета легалізувати капітали чи обнулити діяльність податкових органів перед створенням Бюро економічної безпеки».
Заступниця начальника ГУ ДПС у м. Києвi Оксана Малихiна підтримала введення податкової амністії, де бенефеціаром буде виступати держава, і зазначила, що відкриття рахунків громадянами з метою отримання податкової амністії дасть можливість створити єдині правила гри на ринку і дозволить здійснювати контроль за оподаткуванням. Крім цього, пані Оксана відмітила, що в Україні треба підвищувати рівень податкової культури.
Олег Добровольський, адвокат, член Правління ААУ, Голова комітету ААУ з податкового права, партнер ID Legal Group, висловив свою точку зору щодо створення нового органу у податковій сфері, а також введення нульових декларацій.
Друга сесія була присвячена актуальним питанням оподаткування, модератором якої виступив Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та Партнери», Голова комітету ААУ з питань захисту бізнесу, активів та прав інвесторів.
«Тест основної цілі у податкових спорах: практика правозастосування» — тема виступу адвокатки, старшої менеджерки, керівниці практики з вирішення податкових спорів KPMG в Україні Лариси Антощук. У своїй промові пані Лариса звернула увагу на ключовий момент проходження тесту основної цілі, а саме на необхідності доведення доцільності економічної позики, яку отримує той чи інший суб’єкт: «Висновок про те, що головною метою операції чи структури є застосування пільг, передбачених конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, повинен ґрунтуватися на дослідженні усіх фактів та обставин, що мають відношення до такої операції. При тому такий висновок не повинен ґрунтуватися на припущеннях і має зводитися до дослідження виключно податкового ефекту операцій».
Про новели фінансової відповідальності та практику оскарження податкових штрафів розповідала Юлія Федосюк, адвокатка, партнерка практики податкового та корпоративного права ASA GROUP. Вона зазначила, що вже згодом має запрацювати нова концепція фінансової відповідальності, передбачається введення нового визначення податкового правопорушення: тепер діяння буде визначатися лише як умисне, а наявність вини буде трактуватися як умова притягнення до відповідальності.
Менеджер групи міжнародного оподаткування, КПМГ в Україні, Андрій Бузницький присвятив свій виступ впливу правил контрольованих іноземних компаній на використання іноземних структур, які, на його думку, спрямовані на те, щоб спонукати компанії здійснювати поділ дивідендів і сплачувати податки в Україні. Також пан Андрій окреслив можливі випадки звільнення від правил КІК, що передбачає реструктуризацію, зміну податкової резидентності, посилення економічної присутності тощо.
Ольга Дмитрієва, керуюча партнерка АО «Дмитрієва та Партнери», Голова наглядової ради ААУ, менторка LAW & BUSINESS STUDIO, зробила доповідь за темою: «Безподаткова ліквідація нерезидентних компаній: для чого? коли? як?». У своєму виступі пані Ольга розкрила поняття, строки та порядок дій при безподатковій ліквідації компаній-нерезидентів. А також окреслила можливі ризики: необхідність подання звіту, що може відкрити доступ до інформації усіх операцій компанії податковим органам, перехід правонаступнику такої компанії усіх боргових зобов’язань, а також необхідність подання заяви про звільнення від оподаткування.
Олена Жукова, адвокатка, керуюча партнерка групи компаній «Сайвена Груп», сертифікована аудиторка, здійснювала порівняльний аналіз ТЦУ та KIK: «Основне, що спільне у цих двох категоріях: в обов’язковому порядку мають бути контролюючі суб’єкти відповідних операцій, передбачений бенефеціар, подання звіту про здійснення операції і в обох випадках виникає додаткове оподаткування».
Актуальним тенденціям оскарження податкових перевірок присвятив свій виступ Ігор Крижановський, керуючий партнер юридичної компанії TEFFI Law Firm. Крім традиційного адміністративного та судового оскарження, пан Ігор окреслив превентивні заходи, а саме звернення з адвокатським запитом для з’ясування підстав включення до плану-графіка податкових перевірок. «Якщо такі підстави є надуманими, то потрібно їх оскаржувати в судовому порядку. Наступним превентивним заходом є оскарження коригування плану-графіка протягом календарного року без наявних для того причин. Також можна оскаржувати і сам наказ податкової про проведення перевірки і можна не допустити проведення такої перевірки з обов’язковим складенням відповідного акту».
Експертом під час цієї сесії виступив Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron Legal Services, Голова комітету ААУ з IT-права. Пан Олег поділився з учасниками власним досвідом, пов’язаним з акціями: «Часто бувають проблеми зі «старими» офшорами через те, що статутний капітал був номінований в доларах. І, як правило, акції не вносили. У такій ситуації ми можемо йти двома шляхами: по-перше, за законом, де прописані способи оплати акцій і закон прямо дозволяє здійснювати оплату послугами, тобто можемо скласти акт про те, що бенефеціар отримав оплату послугами, але це не найкращий шлях до правильного результату. На відміну від другого варіанту: зворотного погашення акцій. Цей варіант при дотриманні процедури краще стимулює оплатити статутний капітал. Потім наступає момент існування компанії без акціонерів, що для України звучить дуже дивно, але для офшорних компаній цілком нормально застосовується».
«Перевірки. Адміністративна та кримінальна практики» була головною темою третьої сесії форуму, модератором якої виступив Роман Загрія, керуючий партнер PRAVO GARANT. Він зазначив, що перевірки — це «найактуальніше, що є в податкових конференціях, адже кожен бізнес має із цим справу, тому тема потребує відкритої дискусії». Також під час обговорення пан Роман ділився з учасниками власним досвідом щодо роботи з Радою бізнес-омбудсмена, а також висловив свою думку щодо акту перевірок.
Андрій Валенко, юрист ЮК «Amber Law Company», у своєму виступі зазначив: «Економіка країни зростатиме, якщо бізнес безпечно почуватиметься в податковій сфері. Потрібно, щоб для податківця, який діяв не по закону, була передбачена відповідальність, і не лише на папері. Наразі у нас слідчі органи мають необмежений доступ до податкової інформації, а отже можуть самі проаналізувати інформацію щодо перевірок податкових органів і вирішувати, чи відкривати справу. Такі дії свідчать про підміну повноважень контролюючих податкових органів, внаслідок чого правоохоронні органи можуть тиснути на бізнес. При цьому ПК надає виключно контролюючим податковим органам можливість робити певні висновки щодо перевірок і передбачає, що інформація про платника не буде передаватися іншим особам, але на практиці вона легко передається іншим органам. Саме тому сьогодні бізнес не може почуватися безпечно на ринку».
Про можливість накладення адміністративного арешту на майно під час перевірки розповідав Костянтин Кобилянський, к.ю.н., суддя Окружного адміністративного суду міста Києва. Він окреслив положення статті 94 ПКУ, яка передбачає адміністративний арешт майна як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов’язків, а пунктом 2 цієї статті визначаються обставини, за яких такий арешт використовується. «Варто вказати, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду на підставі звернення контролюючого органу», — наголосив пан Костянтин.
Антон Монаєнко, д.ю.н., професор, заслужений юрист України, член НКР при Верховному Суді, керівник Центру дослідження проблем адміністративної юстиції КРЦ Національної академії правових наук України, свій виступ присвятив процедурним порушенням та їхнім наслідкам при проведенні контролюючими органами податкових перевірок. Пан Антон зазначив: «Одним із порушень є неправильне визначення розмірів санкцій, і практика ВС у цьому питанні пішла двома шляхами. Перший варіант: розмір санкцій обчислюється відповідно до кількості разів такого порушення протягом визначеного часу, тобто в межах однієї перевірки. Другий: у відповідних справах розміри штрафів 50, 75 відсотків від суми податку залежать від повторюваності порушення, яке має бути зафіксоване у кожному окремому акті. При тому, що ПК не встановлює вимог до посадових органів для фіксування порушення при здійсненні повторних перевірок і складання актів». Ще однією актуальною проблемою, на думку пана Антона, є ситуація, коли акт складений, але не підписаний усіма посадовими особами: «Постає питання: чи втрачає тоді акт юридичну силу і чи є в цьому разі законним винесення податкового повідомлення–рішення».
На прикладі власного досвіду у справах, де свідок перетворювався на підозрюваного, а саме як уникнути негативних результатів та обрати стратегію захисту для засновника, керівника чи бухгалтера компанії розповідав Сергій Лисенко, адвокат, к.ю.н., засновник юридичної фірми Gracers Law Firm: «Клієнт до нас звернувся з тим, що у нього Генеральна прокуратура проводила обшук у зв’язку з реалізацією товарів і оподаткування цих операцій. У ході розбору виявилося, що клієнт мав тіньовий капітал і виникало питання про надходження та реалізацію товарів. У підсумку справу було закрито, але головним тут було недопущення повторення ситуації. Перш за все у такому випадку потрібно проаналізувати діяльність підприємства, далі вивчити, що можна вивести з «тіні», щоб не допустити занепаду бізнесу. А також провести повний комплаєнс діяльності компанії. Крім того, клієнту необхідно здійснити комплаєнс контрагентів для розуміння того, з ким він працює. Також треба моніторити реєстри та підготувати всіх співробітників до можливості проведення перевірок». Сергій Лисенко також зазначив, що важливу роль у процесі захисту бізнесу під час перевірок відіграє ретельне зберігання своєї податкової документації.
Процесуальні повноваження податківців та правоохоронців у своєму виступі аналізувала Ганна Щеннікова, адвокатка, керівниця кримінальної практики ЮФ «Горецький і Партнери»: «Раніше не було врегульовано питання взаємодії між правоохоронцями і податківцями. Як правило, кримінальні провадження за ст. 212 починаються на підставі якихось довідок, висновків, результатів перевірок податкових органів. Тепер маємо наказ ДПС та ДФС від 23 березня 2020 року №146/35, де встановлено строки, механізми взаємодії. Зокрема, п.2 визначає, що орган податкової міліції має право починати провадження протягом 20 робочих днів за днем узгодження прийнятих податкових повідомлень-рішень, тобто органи податкової міліції не можуть вносити дані в ЄДБР як їм заманеться, у них є тільки 20 днів. На практиці, на жаль, цієї норми ніхто не дотримується. Це нам як адвокатам дає можливість ставити питання щодо допустимості доказів під час судового розгляду». Пані Ганна також відмітила, що тема повноважень у сфері податкової політики є дуже актуальною протягом останніх 3 років, особливо для законодавця, і вона сподівається, що новий орган замінить собою всі численні дублюючі податкові інституції .
Юлія Михайлюк, інспектор Ради бізнес-омбудсмена, окреслила сферу їхньої роботи та навела таку статистику:якщо у першому кварталі цього року вони отримали близько 90 податкових скарг, то вже в третьому — всього десь 30. Вона зазначила, що в межах своїх повноважень Рада бізнес-омбудсмена бере участь у адміністративному оскарженні податкових справ, організовує аудіообговорення скарг, які є досить результативними. «Ми намагаємо знайти точки дотику між платником та податковим органом», — зазначила пані Юлія.
Зоя Ярош, президентка ВГО «Асоціація адвокатів України», керуюча партнерка АО «Marshaller Group» та Антон Поляничко, Голова наукової ради Асоціації податкових радників під час третьої сесії виступали у ролі експертів, надавали свої коментарі щодо обговорюваних питань, а також окреслили, так би мовити, фронт роботи на майбутнє.
