Ухилення від сплати податків – основний вид претензій з боку правоохоронних органів, що безпосередньо пов'язаний з фінансово-господарською діяльністю суб’єктів господарювання. На цьому наголосив голова АО «Яр.ВАЛ», Заслужений юрист України, віце-президент Асоціації платників податків України Йосип Бучинський під час доповіді на комплексному семінарі 19.02.2016 р. Захід організувала Рада адвокатів Київської області в рамках проведення кампанії з підвищення кваліфікації адвокатів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Семінар був присвячений актуальним питанням захисту суб’єктів господарювання під час податкових перевірок та кримінально-правовим аспектам відповідальності за ухилення від сплати податків. Окрім пана Бучинського, згадані питання висвітлювались директором АО «Яр.ВАЛ», адвокатом Вячеславом Деречею, а також судовим експертом-економістом Іриною Тихоненко.
За словами Йосипа Бучинського, за законом, донарахування контролюючим органом податкових зобов’язань на будь-яку суму іншу, ніж у показниках платника податків, інше бачення щодо правильного відображення господарської операції в бухгалтерському/податковому обліку – це звичайний податковий спір. «Однак на практиці часто буває, що донарахування податкових зобов’язань на суму понад 689 тис. грн або навіть підозра в ухиленні від сплати податків, яка сформульована в рапорті оперуповноваженого, аналітичній довідці, аналізі тощо, – неминуче призводить до внесення інформації про це до ЄРДР, відкриття кримінального провадження за фактом ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів))». Подібне кримінальне провадження – це не що інше як інструмент контролю фінансово-господарських операцій, втручання у господарську діяльність підприємств та інструмент протиправного тиску на бізнес», – зауважив доповідач.
Адвокат нагадав, що такий «інструмент» тиску на бізнес використовується не лише органами фіскальної служби, але й усіма правоохоронними силовими відомствами.
Аналізуючи диспозицію ст. 212 Податкового кодексу України, доповідач відзначив, що вона передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування, вчинене службовою особою підприємства, якщо ці дії призвели до фактичного ненадходження коштів до бюджету чи державних цільових фондів. «Перший і важливий фактор, передбачений цією статтею, – це наявність умислу. Звичайно, цим ніхто ніколи не переймається, і ми це знаємо. Як свідчить практика нашого адвокатського об’єднання, якщо ми на цьому наполягаємо та змушуємо наших опонентів читати те, що написано в законі, то у більшості випадків їм перестає бути цікавим спілкування з нами, й вони дають спокій нашим клієнтам», – пояснив пан Бучинський. Також згадана стаття ПКУ передбачає обов’язкове об’єктивне встановлення сум, які не надійшли до бюджету.
Щодо співвідношення неузгоджених податкових зобов’язань та ухилення від сплати податків (за ст. 212 ПКУ), Йосип Бучинський звернув увагу учасників семінару на те, що скасування податкового повідомлення-рішення не обов’язково призводить до закриття раніше відкритих кримінальних проваджень. «Річ у тім, що більшість наших колег-юристів вважають, якщо оскаржується ППР або якщо воно скасоване в адміністративному порядку, це тягне за собою обов’язкове закриття кримінального провадження. Проте це не так. Є постанова пленуму Верховного Суду України №15 від 08.10.2004 р. «Про деякі питання застосування законодавства, про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів». У ній чітко вказано: «Звернути увагу судів на те, що у разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України»», – пояснив адвокат.
Щодо відкриття кримінального провадження за ухилення від сплати податків, Йосип Бучинський звернув увагу на ст. 214 Кримінального процесуального кодексу. У ній йдеться про те, що слідчий, прокурор після повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Акцент доповідач зробив саме на слові «вчинене». Та на практиці ми часто маємо ситуацію, коли до ЄРДР вносяться аналізи, довідки, рапорти оперуповноважених тощо. За словами доповідача, ці дані, фактично, є не більш ніж підозрою в ухиленні від сплати податків і жодним чином не свідчать про факт його вчинення.
Аналізуючи негативні наслідки відкриття кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків, Йосип Бучинський визначив наступні проблеми:
- відсутність обов’язку повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР (про початок кримінального переслідування);
- неможливість оскарження стадії початку кримінального переслідування – це, за його словами, значний регрес, у порівнянні з КПК 1960 р.;
- відсутність у правоохоронців обов’язку ознайомитися з документами, за якими відкрито провадження, з постановами про призначення експертиз та їх висновками – основними документами для доведення злочинів за ст. 212 ККУ;
- відсутність будь-якого обмеження щодо термінів розслідування кримінальних проваджень за фактом (переважна більшість реєструється саме за фактом злочину).
Ірина Тихоненко розповіла про особливості проведення економічних експертиз та досліджень під час податкових перевірок. Експерт пояснила, що судова експертиза – це дослідження документів, матеріалів та явищ на основі спеціальних знань. Судовий експертом може бути особа, яка має вищу освіту, досвід та пройшла відповідну атестацію з визначеної спеціальності. Судово-економічна експертиза має три спеціальності, основна з яких – дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку.
«Судово-економічна експертиза – це, насамперед, документальна експертиза. Всі дослідження ми робимо лише на підставі документів. Це нас відрізняє від податківців. Тому що в них, окрім документів, ще є певна внутрішня аналітика та багато додаткових даних. Також нас відрізняє від податківців те, що ми є процесуальними особами та несемо кримінальну відповідальність за свої дії. Тому кожен факт ми аналізуємо, продивляємось, досліджуємо та підтверджуємо», – зауважила пані Тихоненко. Також вона додала, що судово-економічна експертиза проводиться по факту, коли вже існує якийсь прецедент. Будь-яких ревізійних дій судові експерти не мають права проводити.
На питаннях кримінальної відповідальності юридичних осіб зупинився директор АО «Яр.ВАЛ» Вячеслав Дереча. Зокрема, доповідач повідомив, що відповідальність юридичних осіб запроваджена Законом України №314-VII від 23.09.2013 р. (набрав чинності 27.04.14 р.).
За словами пана Деречі, кримінальна відповідальність юридичної особи починається з дати повідомлення про підозру службовій особі підприємства. У цей же час вносяться відомості про юридичну особу до ЄДРДР. «Фактично, з цього моменту правоохоронні органи отримують можливість впливати на господарську діяльність юридичної особи шляхом застосування арешту на її майно та банківські рахунки», – зауважив доповідач.
Суть запровадженої відповідальності, за його словами, полягає у накладенні на юридичну особу штрафу або взагалі її ліквідації з конфіскацією всього майна. Стягнення на юридичну особу накладається разом з обвинувальним вироком щодо службової особи. Важливо розуміти, що притягнення юридичної особи можливо тільки за вчинення окремо зазначених злочинів (в основному пов’язаних з корупцією та тероризмом). Увагу слід приділити ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», оскільки цю статтю легко підвести до господарської діяльності.
«Окрім того, з кінця 2014 р. попередньою умовою для реєстрації провадження, за ст. 209 КК України, може бути реєстрація провадження за несплату податків (ст. 212 ККУ) та фіктивне підприємництво (ст. 205 ККУ), а це найпоширеніші злочини, які реєструють заради тиску на бізнес», – зазначив Вячеслав Дереча.