Проблема як повернення, так і не повернення депозитів, є головною проблемою і для банків, і для позичальників. Коли банкам масово не повертають кошти, в принципі це має негативні явища. Самі банки не вважають за необхідне просто домовлятися, вести діалог, індивідуально підходити до вирішення складнощів із боржниками, яких за останній період більшає через складну економічну ситуацію в країні. Власне, для обговорення питань взаємовідносин банків і клієнтів, та підбиття підсумків минулого року та прогнозів на цей рік 12 лютого, Асоціація адвокатів України (ААУ) провела відповідний круглий стіл. Захід зібрав близько 40 учасників, більшість з яких активно долучилась до жвавої дискусії, та мала змогу поставити практичні запитання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Круглий стіл є першим заходом, що організований новою головою комітету банківського права ААУ Мариною Саєнко, яка виступила його модератором та доповідачем, та відкриває серію майстер-класів, семінарів, панельних дискусій, круглих столів з проблематики функціонування банківського ринку в Україні, а також ролі адвокатів у його вдосконаленні.
Не жаліти банки…
Так, своїм поглядом на ситуацію через призму судової практики з учасниками заходу поділився адвокат Ростислав Кравець. «Спори з кредитів у цій країні не закінчаться ніколи. З огляду на те, що відбувається з курсом, на те, що відбувається взагалі, з підходом банків до цього питання, його нормативного вирішення з боку держави. Якщо говорити про конкретні спори, то на сьогодні більшість спорів пов’язана з одного боку з виконанням рішень, або із ситуацією, де боржники сплачують кредит майже до останнього, а коли залишається невеличка сума коштів, сплатити її не можуть. Так-от велика кількість спорів пов’язана з тим, щоб примусити банки піти на ті умови, які позичальник може виконати», – зазначив пан Кравець.
Крім того, на думку фахівців, актуальною є проблема, коли банки продають заборгованість своїх клієнтів за 10-12% від суми заборгованості, і заявляють, що через неповернення боргів несуть колосальні збитки. У цих випадках юристи у разі судового процесу радять без докорів сумління «наступати» на банки, оскільки це показує, що банки не несуть жодних збитків, про які постійно говорять і намагаються цим маніпулювати. Щодо спорів з валютних кредитів, то було зазначено про необхідність звертати увагу на наявність ліцензій у деяких з банків на здійснення валютних операцій. Тобто деякі банки, не маючи цих дозволів, окрім того, що незаконно видавали валютні кредити, так ще й продовжують нараховувати відсотки з них, що по суті, є валютною операцією, і відповідно без зазначеної ліцензії, це не є законним.
Мораторій: проблема чи нові можливості?
Не менш дискусійною виявилася проблематика пов’язана із мораторієм на примусову реалізацію предметів іпотеки, які є забезпеченням з валютних кредитів. «Зрозуміло, що для банків ця ситуація не є цікавою, водночас наша практика свідчить про те, що через дію мораторію навіть найжадібніші банки дійшли до необхідності проводити перемовини з боржниками, і домовлятися про добровільне погашення, пробачати борги, списувати їх значну частину, орієнтуючись на оціночну вартість іпотеки. Тобто банки намагаються реалізовувати свої права і отримувати деякі суми, не зважаючи на те, що діє такий мораторій», – зазначила доповідач, адвокат, голова комітету з господарського права ААУ Юлія Курило.
Водночас юристи-практики зазначають, що сам закон про мораторій не встановлював механізму з його реалізації у диференційованому підході залежно від стадії стягнення. Не зрозуміло було, яким чином слід діяти, якщо справу передано до суду, яким чином слід діяти на стадії виконавчого провадження. «Ми отримували рішення і в основному це була тенденція на початку 2014 р. про відмову у задоволенні позову з посиланням на закон про мораторій. Також суди наполегливо рекомендували залишати позови про звернення на стягнення на предмет іпотеки без розгляду», - зазначила пані Курило Однак за словами експертів, тенденції змінилися наприкінці минулого року.
Зокрема апеляційний суд м. Києва виніс декілька рішень, і ця тенденція триває, відповідно до яких позови про звернення стягнення на майно на предмет іпотеки, що є забезпеченням з валютного кредиту задовольняються. Як пояснили юристи, у таких рішеннях суди застосовують такий спосіб реалізації мораторію. Так, пропонується або відстрочити рішення суду з посиланням на відповідні статті процесуального законодавства, або призупинити на тих самих правових підставах, або ж заборонити пред’явлення виконавчого листа до виконання. «На моє переконання люди, які в основному працюють і представляють інтереси боржника, зі мною не погодяться, але на мій погляд, це дійсно виважена правова позиція, маю на увазі, що позов на стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню у разі прострочення.
Сам закон про мораторій не передбачає наслідків такого мораторію у вигляді відмови з зазначених позовів, а лише забороняє реалізацію, тобто продаж, примусове відчуження такого майна можливо реалізувати через механізми зупинення виконання, його відстрочення тощо, до скасування такого мораторію, до ухвалення відповідного закону що регулює відносини між позичальниками з валютних кредитів», - зазначила у своєму виступі Ю. Курило.
Зазначимо, що підбиваючи підсумки, учасники спрогнозували, що зниження платоспроможності клієнтів та збільшення кількості проблемних банків у 2015 р. виведуть банківські спори на одну з лідируючих позицій у адвокатській практиці, що означатиме необхідність адвокатам «тримати руку на пульсі» та креативно підходити до захисту прав клієнтів.