 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На сьогодні Норвегія зацікавлена у розвитку бізнесу в Україні та вкладенні інвестиції. Звичайно, непроста політична та економічна ситуація турбує норвежців, але попри все це наша бізнес-співпраця є в повній мірі реальною перспективою. Це стало зрозуміло минулого тижня, 20 травня, під час конференції «Україно-норвезькі бізнес-можливості: аграрний сектор». Захід відбувся за організації Норвезько-Української Торгової Палати спільно з ТПП України у партнерстві з Правничою Фірмою «Софія» та компанією «УкрАгроКонсалт». На заході обговорювали можливості та обмеження відповідно до двосторонньої норвезько-української аграрної угоди, стратегію NUCC щодо розвитку норвезько-українського бізнесу, законодавство України щодо експорту та імпорту харчових продуктів та сільськогосподарської сировини та його українсько-норвезькі особливості.
За словами першого секретаря Посольства Королівства Норвегії в Україні Сігбйорна Літланда, який розповів про роботу норвезького уряду для стимуляції норвезько-українського бізнесу, Норвегія цілком і повністю підтримує євроінтеграційний напрямок розвитку України. «Ми відкриті для реалізації спільних ідей та програм і націлені на зміцнення економічних зв'язків між нашими країнами. Причому підтримка ця виражається й на ділі», - підкреслив він, повідомивши, що Посольство виділяє гранти для покращення макроекономічної ситуації в Україні. Пан Літланд розповів про двосторонні договори, що були укладені між Україною та Норвегією наприкінці 2014 року, звернув увагу на договір про створення міжурядової комісії з питань співробітництва у галузі торгівлі, підприємництва та економіки, що був підписаний у листопаді минулого року. Щодо експорту українських товарів в Норвегію він зазначив, що Україна має великий потенціал. Але в цій справі перше питання, яке постане перед українським виробником – це виготовлення дійсно якісних товарів.
Стратегію Норвезько-Української Торгової Палати (NUCC) щодо розвитку норвезько-українського бізнесу презентував менеджер проектів NUCC Арнфінн Нордбо. За його словами, починаючи з кінця 2000-х років торгівельні відносини між Україною та Норвегією поступово та впевнено зростали. Але в кінці 2014 року як експорт, так й імпорт з відомих причин пережили суттєвий занепад. Щодо планів та стратегії на майбутнє, пан Нордбо відзначив, що планується збільшити торгівлю між Норвегією та Україною в 20 разів. І це, на його думку, є доволі реальною перспективою, треба просто правильно підійти до втілення цих планів з тактичної точки зору. Зокрема, стимулювати розвиток україно-норвезьких бізнес-відносин в сфері агропромислового комплексу слід наступним чином:
- слід переглянути та, за потреби, змінити та вдосконалити двосторонні договори між Україною та Норвегією;
- знизити митні збори;
- запровадити безмитні інновації ввезення товарів;
Про норвезько-українські особливості законодавства України щодо експорту та імпорту харчових продуктів та сільськогосподарської сировини розповів адвокат, партнер ПФ «Софія» Олександр Поліводський. Він повідомив про те, що в Україні діє дві групи відповідного законодавства – національне та міжнародне. Але проблема в регулюванні ними процедури експорту та імпорту Україною сільськогосподарських товарів полягає в різних підходах до застосування окремих норм. Міжнародна торгівля харчовими продуктами та сільськогосподарською сировиною має свої специфічні особливості, і Україна потребує концептуальних змін в законодавстві для гармонізації з міжнародними нормами.
Найбільші труднощі вітчизняного законодавства в цій сфері, за словами пана Поліводського, пов’язані з трьома основними проблемами:
- особливості здійснення митних процедур (оцінка продукції, сертифікація, ветеринарний, фіто санітарний контроль, маркування, бюрократія – як наслідок, високий рівень корупції);
- митних зборах і податках (складність у питанні відшкодування ПДВ, акцизні збори)
- правилах платежів. Наприклад, якщо гроші залишаються в Україні, то 75% від загальної суми мають бути продані на ринку або обмінятись на гривні, і Нацбанк це контролює. Також в Україні діє правило 90 днів, яке полягає в тому, що розрахунки за операціями експорту та імпорту товарів повинні здійснюватись протягом терміну, що не перевищує 90 календарних днів. «Головна ідея цього правила полягає в тому, щоб зобов’язати всіх українських виробників повертати кошти з-за кордону, а не залишати їх там», - підкреслив доповідач.
Щодо міжнародних обов’язків України, то вони передбачені договорами зі Світовою організацією торгівлі: Угода про сільське господарство, Угода СОТ-СФС, Угода про правила походження, Договір гарантій та інші. Україна є членом СОТ з травня 2008 року, Норвегія – з січня 1995. Також не варто забувати, що Україна підписала договір про Асоціацію з ЄС. І хоча Норвегія, як відомо, не є членом Європейського Союзу, з нею Україна може мати торгівельні відносити згідно з Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейською асоціацією вільної торгівлі (куди входить Норвегія). Також пан Поліводський звернув увагу слухачів на двосторонні договори про співпрацю між Україною та Норвегією, яких в сумі близько 50-ти. Це, наприклад, Угода про торгівельно-економічну співпрацю, підписана в 1998 році, Угода про сільське господарство від 24. 06. 2010 .
Коментарі:
Дмитро Навроцький, юрист Правничої Фірми «Софія»
У рамках міжнародного співробітництва Норвегії та України 20.05.2015 р. у Торгово-промисловій Палаті України відбулася бізнес-конференція присвячена Норвезько-Українським відносинам в аграрній сфері. Дана конференція була організована в рамках програми «Молоді підприємці – розвиток Норвезько-Українського бізнесу», яка проводиться Норвезько-Української торговою палатою, за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Норвегії, Київської школи економіки. Партнером заходу виступила Правнича Фірма «Софія».
Конференція пройшла на високому рівні за участі більше 150-ти представників аграрного сектору, урядових та недержавних організацій.
На заході з доповідями виступили віце-президент Норвезько-Української ТПП Крістен Мордал (Cristen Mordal), керівник проектів Арнфінн Нордбо (Arnfinn Nordbo), перший секретар посольства Королівства Норвегії Сігбйорн Літланд (Sigdbjorn Litland), Голова департаменту продовольства Мінагрополітики Дмитро Шульмайстер, партнер Правничої Фірми «Софія» Олександр Поліводський та директор компанії «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.
Учасники обговорювали питання перспективи міжнародного співробітництва України та Норвегії у аграрній сфері, можливості стимулювання розвитку норвезько-укрїнського бізнесу, питання розвитку норвезько-укрїнського бізнесу, законодавства України щодо експорту та імпорту харчових продуктів та сільськогосподарської сировини.
Особливістю двосторонніх відносин є те, що Норвегія не є членом Європейського Союзу, однак перебуває у числі найбільших експортерів риби та рибопродуктів до України та імпортером суттєвої частини аграрної продукції з України. Крім того, Норвегія є інвестором у цілий ряд проектів в Україні у енергетичній сфері та об’єктах телекомунікацій.
Наступним кроком у розвитку Норвезько-Українських відносин може розглядатися інвестування у сільськогосподарську сферу та підтримку виробників для підготовки та вироблення ще більшої кількості якісної продукції. Це є основний меседж представників норвезького бізнесу до представників української бізнес спільноти.
Загальне враження від конференції дуже позитивне, вважаю, що такого рівня заходи мають відбуватися частіше для зміцнення наших міжнародних зв’язків та для стимулювання національних сільськогосподарських товаровиробників. Учасники конференції мали можливість задавати питання представникам норвезького бізнесу, представникам міністерства аграрної політики та продовольства України, експертам у сільськогосподарській сфері і отримати кваліфіковані відповіді.
Водночас вважаю, що у такій співпраці є перспективи, була не остання зустріч у рамках такого співробітництва між нашими державами, оскільки велика кількість питань залишається невирішеними та потребують громадського обговорення.
Загалом, Норвезько-Український бізнес в аграрній сфері буде розвиватися, оскільки Україна має великий експортний потенціал у цій сфері, якісні показник національної продукції відповідають міжнародним та Європейським стандартам, а також Україна готова забезпечити потреби потенційних покупців сільськогосподарської продукції.
Микола Струць, Ольга Осипчук, помічник адвоката,
партнер IMG Partners керівник практики супроводження державних закупівель в IMG Partners
Незважаючи на політичну ситуацію, український агро-ринок залишається інвестиційно-привабливим для зарубіжних інвесторів. Сама конференція була присвячена питанням аналізу норвезько-українських торговельних відносин, зокрема, відносин у аграрній сфері. Так, на конференції були розглянуті питання щодо можливостей стимулювання норвезько-українського бізнесу та, власне, стратегії розвитку зазначених відносин.
Позитивним є той факт, що Норвегія доволі сильно підтримує Україну в її європейських прагненнях та євроінтеграції, хоча сама і не є членом ЄС.
На конференції також були підняті актуальні питання щодо відповідності української продукції світовим та європейським стандартам, а також питання стандартизації. Зараз Норвегія досить сильно зацікавлена в розширенні співпраці з Україною, що полягає, зокрема, в імпорті в Україну газу та експорту з України сільськогосподарської продукції, як то пшениця, соняшникова олія тощо.
Сам захід був дуже корисним для нас, адже враховуючи політичну, економічну ситуацію та міжнародне становище України, питання пошуку нових ринків і розширення існуючих є досить актуальним для українських виробників.