 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Аналітики і консультанти зазначають, що Україна перебуває практично на першому місці з експорту сільськогосподарської продукції. Про це заявив Олександр Бородкін, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», у межах бізнес-семінару «ІФА України: Аграрний сектор», який пройшов 28.04.2015 в офісі ЮФ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери». За словами юриста, представники українських держорганів на західних ринках заявляють, що в Україні проходить аграрна реформа. Під останньою вони мають на увазі Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», декілька пунктів якого стосуються аграрного сектору. Змінами, зокрема, зменшено кількість істотних умов договору оренди земельної ділянки, скасовані окремі додатки до договору, встановлено мінімальний строк укладення договору оренди – 7 років. Проте законодавством не заборонено укладати договори на інший строк. Уточнено можливість використання земель різного цільового призначення юрособами, зменшили кількість договорів та погоджень.
Водночас самі аграрії думають, де взяти кошти для фінансування власного бізнесу та як оформити права на землю. Слід зазначити, що не так давно в Україні запрацював новий земельний кадастр. До нього повинні були перенести усі відомості зі старого земельного кадастру, але, на жаль, цього не відбулось і досі інформацію необхідно перевіряти за двома кадастрами.
Серед складнощів, з якими сьогодні зустрічаються с/г виробники – це необхідність реєстрації прав кожного селянина у земельному кадастрі, і лише після цього можливо зареєструвати право на оренду відповідної земельної ділянки. Варто звернути увагу, що право на оренду виникає саме з моменту держреєстрації. У зв’язку з цим на держреєстраторів велике навантаження. Незважаючи на те, що право держреєстрації надали нотаріусам, проблема все одно залишилася.
За словами юриста, с/г підприємствам необхідна прозора система оподаткування та стабільність законодавства. Водночас сільгосппідприємства сьогодні стикаються з проблемами фінансування. Відсутність ринку землі призводить до того, що с/г підприємствам нічого запропонувати банкам під заставу. Водночас сільськогосподарська діяльність ризикована та непередбачувана. Під заставу майбутнього урожаю можна отримати кошти, але такий вид залучення грошей не широко використовується. Також О. Бородкін назвав квазіфінансові інститути, які можуть використовувати сільгосппідприємства – товарний кредит, векселі, ф’ючерси і форварди.
Водночас юрист зазначає, що через валютні обмеження НБУ іноземні інвестори не вкладають в українське сільське господарство кошти, оскільки їх неможливо потім буде вивести з України.
В Україні прийнято Закон «Про аграрні розписки», однак досі не використовуються як інструменти залучення коштів. У Полтавській області було запроваджено пілотний проект, де почали використовувати аграрні розписки. Зазначимо, що останні повинні реєструватися у реєстрі обтяжень рухомого майна. Також передбачена можливість їхньої подальшої передачі, збереження забезпечення на наступний рік у випадку неповного погашення та прив’язка до земельних ділянок. За словами О. Бородкіна, за весь період існування проекту в Полтавській області було зареєстровано лише 5-7 розписок.
Водночас Роман Блажко, старший юрист ЮФ «Лавринович і Партнери», зазначив, що фіксований сільськогосподарський податок (ФСП), який трансформувався в єдиний податок 4 групи, який мають право обирати для себе сільськогосподарські підприємства в 10 разів збільшив навантаження на бізнес через індексацію. Водночас, якщо податкові збитки у підприємства, то юрист радить не переходити на єдиний податок та не сплачувати його, а залишатись на загальній системі оподаткування. Від єдиного податку 4 групи завжди можна відмовитися з першого числа наступного кварталу.
Олег Бойчук, радник ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», розповів про антимонопольні аспекти в діяльності сільськогосподарських підприємств. Є два види договорів, за якими склалась певна антимонопольна практика: оренда землі та зберігання зерна в елеваторах. До договору оренди АМКУ має стосунок з таких причин. АМК вважає, що агрофірма, яка орендує земельну ділянку на певному масиві, є монополістом, оскільки селяни змушені працювати з тією агрофірмою, яка працює на масиві. Іншим аграріям не цікаво там працювати. Тому для такої агрофірми застосовуються певні заходи. За словами юриста, була ситуація коли селяни у районі поскаржились на регіональний АМКУ, оскільки орендар не підвищив плату за оренду землі селянам, коли за законом був зобов’язаний це зробити. АМКУ визнав це зловживанням антимонопольним становищем та призначив штраф підприємству. Така практика є поширеною, а штрафи призначаються у межах десятків тисяч гривень. Закон також дає змогу в таких випадках відшкодовувати збитки у дворазовому розмірі.
Щодо елеваторів – то, з позиції АМКУ, вони є монополістами на ринку зберігання зерна в межах території розташування, з якої до нього привозять зерно для зберігання.
За словами Арсенія Мілютіна, старшого юриста ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», український суд не завжди є ефективним інструментом захисту інтересів бізнесу, а тому останній намагатиметься вирішити спори за межами держави. Зважаючи на це, юрист порекомендував бізнесу:
- Підвищити роль юридичного підрозділу в комерційних домовленостях.
- Здійснювати розбудову стратегії реагування на порушення договорів.
- Здійснювати розбудову стратегії юридичних запобіжників від порушень договорів.
- Підвищити значення due diligence комерційного контрагента.
- Негайно залучати юридичний підрозділ за перших ознак порушення договорів.
- Використовувати досвід інших галузей для передбачення та вирішення проблемних ситуацій.