26 грудня 2016, 10:23

Адвокати, слідкуйте за господарськими операціями!

Опубліковано в №51 (549)

Аналізуючи позицію сторони захисту у зв'язку з проведенням податкової перевірки в умовах нинішньої редакції Податкового кодексу України та виходячи з власного досвіду, адвокати АО «Яр. ВАЛ» рекомендують юристам, колегам-адвокатам уважно слідкувати за тим, аби підприємства, котрим останні надають юридичну, адвокатську допомогу, належним чином оформляли господарські операції із суб'єктами контрагентами (оформлення всіх документів щодо предмету операцій, при можливості  - додаткові докази перевірки виробничих потужностей, повноважень службових осіб тощо). При цьому необхідно враховувати вимоги п.п. 44.6 ст. 44 ПКУ щодо необхідності надання документів перевіряючим органам. У відповідності з нормою, у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами) вважається, що такі документи були відсутні у платника податків під час складення такої звітності. Про це «Юридичній газеті» заявив адвокат Олексій Лановий, партнер «Яр.Вал» під час чергового семінару АО «Яр.ВАЛ», присвяченого новелам податкового законодавства. Пан Лановий відмічає, що дуже важливо, аби під час перевірки клієнти не просто надавали перевіряючим органам затребувані документи, а оформляли документально надання цих документів для перевірок. «Якщо є така можливість – надавайте документи з описом паперів, що ви надаєте для перевірки», - наголошує адвокат.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Лише ланцюги та транзити?

В контексті новел в регулюванні податкових перевірок доповідач також акцентував увагу учасників семінару на Наказі ДФС України «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» № 543 від 28.07.2015р (наразі документ в Мінюсті не зареєстрований), котрий містить рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість. Документом вводяться такі нові терміни, як податкова яма; вигодонабувач; транзитер; ланцюг; узагальнена податкова інформація; ймовірна схема ухилення від сплати податків. При цьому адвокат звертає увагу на новий термін «узагальнена податкова інформація». Так, у відповідності з Наказом № 543, узагальнена податкова інформація оформляється у вигляді окремого документа і підписується працівником територіального органу ДФС, який її формляв, та погоджується заступником керівника територіального органу ДФС, що відповідає за роботу підрозділу податкового та митного аудиту (доходів і зборів з фізичних осіб). У тексті цього документа не допускається вживання словосполучень, що містять слово «перевірка», натомість вказується словосполучення «за даними податкової інформації». Посилання в узагальненій податковій інформації на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку і фінансову звітність суб'єкта господарювання з податковими ризиками та висновки щодо цих документів здійснюються у разі їх одержання на відповідні запити.

«Варто відмітити, що хоча задекларована мета документа звучить як «…унеможливлення фіскального тиску на суб’єктів підприємництва, нівелювання податкових ризиків у діяльності сумлінних платників податків … упередження необґрунтованого формування податкового кредиту у значних розмірах…», аналіз норм Наказу № 543 дозволяє дійти висновку, що усі без винятку операції будь-якого платника податків розглядаються органами ДФС виключно через призму його участі в ланцюгах чи транзитах, спрямованих на ухилення від оподаткування», - констатує експерт.

Як довести нереальність?

Ще одним важливим документом у цій сфері адвокат вважає Методичні рекомендації з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій, викладені у Листі ДФС України № 16872/7/99-99-14-02-02-17 від 16.05.2016 (в Мінюсті не зареєстровано) «Про фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій». Тут також введена чергова порція нових термінів, як то: ідентифікований товар; нереальне постачання (продаж); нереальне одержання (купівля); нереальна господарська операція; фіктивне введення та обіг товару.

За словами пана Ланового, позиції, які регламентуються цими методичними рекомендаціями можна розділити на відповідні ланки. Так, за твердженнями ДФС, доказами нереальності господарських операцій між платниками податків – контрагентами, щодо суб'єкта господарювання, який перевіряється є: нереальність первинного постачання (продажу); нереальність одержання (купівлі) у останнього в ланцюгу суб’єкта господарювання; відсутність факту реального одержання (купівлі) відповідної кількості ідентифікованого товару від інших суб’єктів господарювання.

Щодо постачальника товарів: відсутність платника податків за місцезнаходженням і неповідомленням контролюючого органу про його зміну; незначна кількість працівників (зокрема, директор і головний бухгалтер в одній особі); наявність кримінального провадження  або вироків суду за ст. 205 КК України; відмова посадових або службових осіб платника податків у допуску до проведення перевірки.

Щодо документального оформлення господарської операції: доведений експертизою факт не підписання первинного документу особою, що вказана в його реквізитах; відсутність документа щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорта якості, сертифіката відповідності тощ тощо), наявність якого передбачена технічним регламентом, договором або згідно з обов'язковою сертифікацією; відсутність договору, первинних або інших документів.

«Викрадення» та «пожежа» не допоможуть…

 Серед найбільш поширених не обґрунтованих підстав донарахувань податкових зобов'язань, які існували до недавнього часу, експерт називає  «нікчемність» правочинів, акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, «Стан – 9» (відсутність підприємства за місцем реєстрації), тощо. При цьому, за словами юриста, на сьогодні найчастіше підставами для донарахування податків є відсутність трудових ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів, фіктивний контрагент, сумнівний (фіктивний) контрагент у ланцюгу, пересорт товару («скрутка»). Все це призводить до висновків податківців про безтоварність, фіктивність господарських операцій суб'єкта господарювання, що перевіряється.

 Сьогодні, за словами адвоката, 100% підставою для донарахування податків є ненадання документів перевіряючому органу. «Викрадення», «пожежа», «затоплення», як і зберігання документів у адвоката – не є належним поясненням їх відсутності та також є підставою для донарахувань податків. Єдиною підставою для перенесення термінів проведення перевірки  є вилучення документів правоохоронними органами (п.п. 85.9 ст. 85 ПКУ)

Особливу увагу присутніх пан Лановий звернув на використання інституту податкової експертизи. У відповідності зі ст. 84 ПКУ, експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта. Адвокат підкреслює, що це реальний інструмент, реально діюча можливість суб’єкта господарювання і його службових осіб «на старті» виникнення претензій закласти фундамент свого захисту. Утім, як показує практика, платники податків, як і юристи, адвокати, не користуються цією нормою. Це фактично «мертва» стаття. Натомість податківці активно використовують цю статтю на свою користь», - констатує адвокат.

Серед інших новел податкового законодавства, доповідач також виділив Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами» №849 від 28.09.2016 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2016 р. за № 1405/29535). За словами партнера «Яр.ВАЛ», документом значно розширюються права платників. Клопотання про розгляд матеріалів скарги платника податків розглядається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з моменту його отримання. Про результати розгляду клопотання контролюючий орган повідомляє особу, яка його заявила, не пізніше п’яти робочих днів до дати розгляду матеріалів скарги. Контролюючий орган не має права відмовити в задоволенні клопотання платника податків про розгляд матеріалів скарги у відкритому засіданні, за виключенням випадків, коли в клопотанні платника податків відсутні відомості, передбачені Порядком, або в матеріалах справи наявні відомості, що становлять державну таємницю.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу, за клопотанням платника податків або з власної ініціативи, може залучити до розгляду матеріалів справи осіб, що проводили перевірку, приймали рішення (вчиняли дії) або брали участь в прийняті оскаржуваного рішення.

Нагадаємо, як писала раніше «Юридична газета», аналіз окремих положень нормативно-правових актів, котрі регламентують сферу податкових перевірок, дає змогу дійти висновку, що час від часу контролюючі органи нехтують законодавством та встановлюють «власні правила гри». Про це та інше йшла мова під час семінару адвокатського об’єднання «Яр.ВАЛ», присвяченого новелам податкових перевірок суб’єктів господарювання, питанням кримінальної відповідальності їх службових осіб за умисне ухилення від сплати податків, оскарження арештів на майно та рахунки підприємств та ін.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати