Сьогодні, 31 липня, в офісі Ради бізнес-омбудсмена відбувся круглий стіл, де Альгірдас Шемета та його заступник Ярослав Грегірчак презентували звіт за II квартал 2019 р. та окреслили статистику звернень до бізнес-омбудсмена та їх основні особливості.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, у шести категоріях кількість скарг зменшилася, в одній залишилася такою ж, а в трьох - збільшилася. Зокрема, порівняно з I кварталом 2019 р., зменшилася кількість скарг на:
- Національну поліцію (на 16%);
- СБУ (50%);
- інституції Міністерства юстиції (24%);
- митницю (34%);
- підприємства, що контролюються державою (38%);
- законодавчі акти та зміни до них (50%).
При цьому не змінилася кількість скарг на Генеральну прокуратору, а збільшилася на: податкові питання (6%); дії контролюючих органів (13%); органи місцевої влади (24%).
«Попри те, що кількість скарг на правоохоронні органи зменшилася, їх все одно значно більше, ніж було у відповідний період 2015-2018 рр. Не можна говорити, що проблема вирішена. Бізнес все ще відчуває тиск зі сторони правоохоронних органів, тому ми вважаємо, що їх реформа та створення Служби фінансових розслідувань мають стати пріоритетами для нової влади», - зазначив бізнес-омбудсмен.
За словами пана Шемети, важливою є й реформа податкової та митної служб. «Вона вже розпочалася, призначені нові керівники Податкової та Митної служб, і хотілося би, щоб плани щодо реформування були виконані. Це важливо, оскільки значна частина звернень (65%) припадає якраз на ці питання», - зазначив він.
Також бізнес-омбудсмен наголосив на потребі вдосконалення механізму адміністративного оскарження - для того, щоб можна було вирішувати більшість питань у досудовому порядку.
У свою чергу Ярослав Грегірчак презентував результати дослідження Ради бізнес-омбудсмена. Так, за результатами опитування, в якому взяли участь 344 респонденти, 97% з них принаймні раз використовували механізм адміноскарження, але 90% зазначили, що не розраховують на своєчасний, справедливий та неупереджений розгляд. Разом із тим, якщо є вибір між адміністративним чи судовим оскарженням, 73% спочатку звертатимуться до адміністративного. Тобто, з одного боку, існує значний рівень недовіри до даного механізму, а з іншого - запит на нього з боку бізнесу.
Основними принципами, релевантними для інституту адміноскарження, в Раді бізнес-омбудсмена визначили:
- доступність та зручність;
- безсторонність (неупередженість) органів оскарження;
- відкритість і прозорість;
- офіційність;
- пропорційність;
- своєчасність і розумний строк;
- обґрунтованість, послідовність і системність;
- ефективність.
Саме на основі цих принципів Рада буде пропонувати створювати законопроект про адміністративне оскарження.
Крім цього, Альгідрас Шемета повідомив, що вже восени замість нього бізнес-омбудсменом стане член польського парламенту Марчін Свенчицький. Його кандидатура була затверджена 30 липня на засіданні Ради бізнес-омбудсмена. Свого часу пан Свенчицький був мером Варшави і міністром зовнішньої економіки Польщі.